Рішення № 88327474, 16.03.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5896/19

Провадження № 2/346/580/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю ОСОБА_1

представника позивача адвоката Волошанської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про стягнення коштів, незаконно отриманих по нікчемному договору дарування, та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з рішенням Коломийського міськрайонного суду вона є опікуном недієздатної ОСОБА_3 . Останній належали грошові кошти у розмірі 68 000 грн., які перебували на депозитному рахунку в Коломийському відділенні АТ «Ідея Банк».

11.02.2019 року позивачу стало відомо, що недієздатна ОСОБА_3 отримала всі грошові кошти з вказаного рахунку та передала їх відповідачу без погодження з опікуном, не маючи на це визначеного законом обсягу дієздатності. Отримавши вказані кошти, відповідач вклав їх на депозитний рахунок, відкритий вже на його ім`я у цьому ж банку.

За даним фактом позивач звернулася в поліцію, 22.05.2019 року відомості за даним фактом внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України.

Однак, постановою слідчого від 28.08.2019 року вказане кримінальне провадження закрито, так як у вказаних правовідносинах існує цивільно-правовий спір.

Оскільки вирішити в добровільному порядку з відповідачем питання щодо повернення грошових коштів, належних недієздатній ОСОБА_3 , не вдалося, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 68 000 грн., отримані по нікчемному договору дарування від 09.11.2018 року, та 3 000 грн. відшкодування моральної шкоди, а також понесені судові витрати в розмірі 3 000 грн. на правничу допомогу.

В обґрунтування розміру відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що відомості про відсутність коштів на рахунку недієздатної спровокували у позивача як опікуна стрес та переживання щодо майнового стану підопічної, яка захворіла та потребувала коштів на лікування.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Волошанська О.І. позовні вимоги із вказаних підстав підтримала та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.10.2014 року ОСОБА_3 визнано недієздатною, а позивача призначено її опікуном (а.с. 9).

У вересні 2015 року ОСОБА_3 після смерті батька успадкувала грошові кошти, які перебували на вкладах спадкодавця у Коломийському відділенні АТ «Ідея Банк». 29.09.2017 року між вказаним банком та ОСОБА_3 за згодою опікуна укладено договір банківського вкладу, за яким відкрито депозитний рахунок, на який внесено грошові кошти в сумі 68 000 грн. (а.с. 10).

09.11.2018 року ОСОБА_3 , будучи недієздатною, не усвідомлюючи значення своїх дій, за сприяння відповідача, який є її племінником, достроково розірвала вказаний договір строкового банківського вкладу та отримала готівкою виплату вкладу, що підтверджується випискою по особових рахунках з 18.12.2017 року по 11.02.2019 року (а.с. 11).

Судом встановлено, що недієздатна ОСОБА_3 , отримавши вказані кошти готівкою в касі банку, подарувала їх відповідачу, який вніс їх на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на його ім`я згідно з договором № D-0111/51842 від 09.11.2018 року (а.с. 53). Як доказ вказаних обставин позивачем надано довіреність від 09.11.2018 року, яка є додатком до вищевказаного договору, якою відповідач доручив ОСОБА_3 отримувати проценти по вкладу з його рахунку (а.с. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається із норми ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це, а відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 226 ЦК України опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

Таким чином, визнана в 2014 році недієздатна ОСОБА_3 не мала права самостійно, без схвалення опікуна, достроково розривати договір строкового банківського вкладу, а також дарувати вказані грошові кошти відповідачу. Тому такий договір дарування відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 ЦК України є нікчемним.

Згідно з ч. 3 ст. 226 ЦК України дієздатна сторона зобов`язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно до ч. 4 вказаної статті дієздатна сторона зобов`язана відшкодувати опікунові недієздатної фізичної особи або членам її сім`ї моральну шкоду, якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.

Факт недієздатності та явних ознак психічного розладу ОСОБА_3 підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який як лікар входив до складу відповідної лікарської комісії. Зокрема, із зовнішнього вигляду ОСОБА_3 легко зробити висновок про наявність у неї психічних захворювань.

Отже, як племінник ОСОБА_3 відповідач, якому було достовірно відомо її про психічний розлад, в своїх особистих цілях набув права на майно недієздатної особи без належних на те правових підстав. Тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Отже, з відповідача слід стягнути незаконно отримані ним на підставі нікчемного договору дарування грошові кошти.

Крім того, суд приходить до висновку, що відомості про відсутність коштів на рахунку недієздатної спровокували у позивача як опікуна стрес та переживання щодо майнового стану підопічної, яка захворіла та потребувала коштів на лікування.Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням засад розумності, справедливості і тривалості моральних страждань та вважає, що цей розмір повинен становити 3 000 грн. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.21).

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач, а також присудити з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

На підставі наведеного, ч. 2 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч.3,4 ст. 226, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 717 ЦК України, п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, отриманих за нікчемним договором дарування від 09.11.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3 000 (три тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1 536 гривень 80 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.

Суддя Калинюк О. П.