Ухвала суду № 88327438, 20.03.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4097/20

Провадження № 1-кс/344/1674/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., розглянувши клопотання слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області старшого лейтенанта юстиції Івахнюк Олександра Степановича, яке погоджене з прокурором відділу прокурату Івано-Франківської області Березовська Л.І., про арешт майна в рамках кримінального провадження № 22019090000000017 від 21.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушуючи вимоги Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» № 549-IV від 20.02.2003, Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003, умисно, з корисливою метою, вступив в злочинну змову із громадянином Республіки Польща ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою переміщення через державний кордон України товару військового призначення без отримання у встановленому порядку передбаченого законом дозволу чи висновку Державної служби експортного контролю України.

Так, у листопаді 2019 року ОСОБА_3 вирішив придбати в Україні дизельний двигун марки «УТД20С1» для встановлення його на бойову машину піхоти БМП-2, яка знаходиться у власності його знайомого у Федеративній Республіці Німеччині. Здійснюючи моніторинг оголошень на сайті «OLX», ОСОБА_3 виявив оголошення ОСОБА_1 під іменем « ОСОБА_4 » про продаж ним двигуна марки «УТД-20» та номер телефону оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 . ОСОБА_3 зателефонував на вказаний номер телефону.

В розмові ОСОБА_1 домовився реалізувати ОСОБА_5 у с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області дизельний двигун марки «УТД20С1» для встановлення його на військову техніку. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знали та усвідомлювали, що дизельний двигун марки «УТД20С1» належить до товарів військового призначення, для його міжнародної передачі та переміщення через митний кордон України необхідно отримати відповідний дозвіл чи висновок Державної служби експортного контролю України. У ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до початку вчинення злочину виник злочинний умисел здійснити за попередньою змовою міжнародну передачу товару військового призначення, який підлягає державному експертному контролю, з порушенням встановленого порядку такої передачі.

У зв`язку з цим, ОСОБА_3 перетнув 19.11.2019 державний кордон України та зателефонував ОСОБА_1 . Під час розмови останні домовилися про обставини передачі товару військового призначення за межі території України, внесення завідомо неправдивих відомостей у договір купівлі-продажу, зокрема те, що двигун марки «УТД20С1» підлягає розміщенню на дизельний генератор моделі «АД-100».

Надалі, ОСОБА_3 прибув 20.11.2019 на територію ПП «Пацифік-2», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан, вул. Богдана Хмельницького, 10а.

Так, ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_7 , спрямований на незаконне переміщення товару військового призначення через державний кордон України, виготовив договір № 1, в текст якого вніс завідомо неправдиві відомості про продаж дизельного двигуна марки «1Д20» для дизельного генератора моделі «АД-100», підписав його та надав для підпису ОСОБА_8 . Діючи узгоджено, за попередньо обумовленим планом, ОСОБА_3 підписав завідомо неправдивий документ та, завантаживши двигун марки «УТД20С1» з маркуванням « НОМЕР_2 » в транспортний засіб марки «Volkswagen», покинув територію ПП «Пацифік-2». При цьому, ОСОБА_1 за продаж такого двигуна отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 14500 грн.

Разом з тим, ОСОБА_3 , перебуваючи 20.11.2019 в пункті пропуску «Шегині», з метою переміщення через митний кордон України двигуна марки «УТД20С1», не маючи відповідного дозволу або висновку Державної служби експортного контролю України, подав співробітнику Галицької митниці Державної митної служби України документи із внесеними до них неправдивими відомостями про переміщення через митний кордон України двигуна марки «1Д20» до генератора моделі «АД-100», а не двигуна марки «УТД20С1».

В ході огляду 21.11.2019 місця події на території пункту пропуску «Шегині» Галицької митниці Держмитслужби України у вищевказаному транспортерному засобі під керуванням ОСОБА_6 виявлено дизельний двигун марки «УТД20С1», який відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» № 1807 від 20.11.2003 підлягає державному експортному контролю.

Після цього, на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.11.2019, слідчим слідчого відділу Управління проведено обшук за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан, вул. Богдана Хмельницького, 10А в приміщеннях, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 2625882701:01:001:0004, яка належить на праві приватної власності ПП «Пацифік-2». В ході проведення обшуку на вказаній території було виявлено двигуни з маркуваннями: «У05АТ6279» (Н466У05АТ6120); «Е08АТ4747» (Н466У05АТ4400); «КТ1334Ц07 УТД20»; «Б07КТ4074»; «КТ1810Е04 УТД20»; «Ж01КТ5072»; «КТ1455Ц10 УТД20»; «Т04КТ2010 5Д20-240»; «Ш02КТ0814»; «Т04КТ1998»; «КТ1499Ц11 УТД20»; «Т03КТ1758»; «КТ1814Е04 УТД20»; « НОМЕР_3 »; «КТ1406Ц09 УТД20»; «Ш03КТ1253»; «И09КТ2524»; «Ш07КТ2010»; «КТ1579Ц12»; «Е04КТ4883»; «Ж12КТ7759»; «Т07КТ2810», а також корпуси до двигунів з маркуваннями «Б11ИТ4218»; «Г08КТ4589»; «Л04КТ2773»; «1РН8742РК87Р3к90»; «И02КТ0296»; «Х01ИТ1455»; «А11КТ7255»; «РК89Р2к9Р3»; «МНН20 26СNA1»; «8802K4307»; «C52001029KT»; «П02КТ3711»; «Р1к852Рк88»; «И12ИТ4319»; «С10ИТ6789»; «87Р2к90»; «У11КТ3151»; «М09КТ8380»; «У03ИТ4669»; «У04КТ1128»; «Л06КТ3036»; «И10ИТ3823».

Після цього, шляхом опрацювання ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2019, слідчим слідчого відділу Управління здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні ПП «Пацифік-2». Так, перелічені вище двигуни та корпуси до двигунів були 02-03.12.2019 вилучені, визнані 03.12.2019 речовими доказами та передані 03-04.12.2019 на відповідальне зберігання громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та начальнику цеху № 2 ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» ОСОБА_10 .

Відповідно до матеріалів цього провадження, деякі з цих двигунів є новими і такими, що ще не були в експлуатації. Маркування, які знаходяться на двигунах марки «УТД20» можуть мати механічні пошкодження.

В ході проведення слідчих та процесуальних дій, засновник та власник ПП «Пацифік-2» ОСОБА_1 , директор цього ж підприємства ОСОБА_9 надали показання, що вказані вище двигуни та корпуси до них належать на праві приватної власності ПП «Пацифік-2», які останнє нібито імпортувало з Республіки Білорусь в Україну орієнтовно в 2013-2014 роках.

У матеріалах провадження наявні відомості, які свідчать про те, що перелічені вище двигуни та корпуси до них мали бути розпродані невстановленим на цей час слідством особам з метою вчинення злочинів пов`язаних з міжнародною передачею товарів, що підлягають державному експортному контролю, з використанням підроблених документів.

Також, під час вилучення вказаних двигунів та корпусів до них, представники ПП «Пацифік-2» не змогли надати жодних документів, які б підтверджували законність їх перебування на цьому підприємстві та документи щодо власності на такі речі.

Зважаючи на викладені обставини та з урахуванням необхідності збереження речових доказів, орган досудового розслідування приходить до висновку про те, що є всі достатні підстави для накладення арешту на вищевказані речі з вищенаведених причин.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно з ст. 170 цього Кодексу, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Заразом, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу та є необхідність у збереженні речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

Разом з тим, в органу досудового розслідування є всі достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , посадові особи ПП «Пацифік-2» та їх представники, будучи обізнаним про звернення стороною обвинувачення до слідчого судді з цим клопотанням, усвідомлюючи можливість накладення арешту на такі речові докази, а відповідно їх подальшого використання під час досудового розслідування та судового розгляду, тяжкість покарання за злочини, а також з метою уникнення невстановленими на цей час слідством особами покарання, будуть мати час та змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення накладення арешту на таке майно, а, отже, у них та/або їх представників буде можливість у цей період часу знищити чи збути зазначені речові докази, а тому такі факти не будуть відповідати завданням кримінального провадження.

Слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Заслухавши слідчого та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, шляхом опрацювання ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2019, слідчим слідчого відділу Управління здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні ПП «Пацифік-2». Так, перелічені вище двигуни та корпуси до двигунів були 02-03.12.2019 вилучені, визнані 03.12.2019 речовими доказами та передані 03-04.12.2019 на відповідальне зберігання громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та начальнику цеху № 2 ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» ОСОБА_10 .

Відповідно до матеріалів цього провадження, деякі з цих двигунів є новими і такими, що ще не були в експлуатації. Маркування, які знаходяться на двигунах марки «УТД20» можуть мати механічні пошкодження.

В ході проведення слідчих та процесуальних дій, засновник та власник ПП «Пацифік-2» ОСОБА_1 , директор цього ж підприємства ОСОБА_9 надали показання, що вказані вище двигуни та корпуси до них належать на праві приватної власності ПП «Пацифік-2», які останнє нібито імпортувало з Республіки Білорусь в Україну орієнтовно в 2013-2014 роках.

Постановою слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області старшого лейтенанта юстиції Івахнюк Олександра Степановича від 03.12.2019 року вищезазначені речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22019090000000017 від 21.11.2019.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене у кримінальному провадженні № 22019090000000017 в ході проведення 02-03.12.2019 тимчасового доступу до речей та документів, які знаходились у володінні ПП «Пацифік-2» за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Майдан, вул. Богдана Хмельницького, 10А, з метою збереження речових доказів, із забороною користування та розпорядження таким майном, а саме:

-двигуни з маркуваннями: «У05АТ6279» (Н466У05АТ6120); «Е08АТ4747» (Н466У05АТ4400); «КТ1334Ц07 УТД20»; «Б07КТ4074»; «КТ1810Е04 УТД20»; «Ж01КТ5072»; «КТ1455Ц10 УТД20»; «Т04КТ2010 5Д20-240»; «Ш02КТ0814»; «Т04КТ1998»; «КТ1499Ц11 УТД20»; «Т03КТ1758»; «КТ1814Е04 УТД20»; « НОМЕР_3 »; «КТ1406Ц09 УТД20»; «Ш03КТ1253»; «И09КТ2524»; «Ш07КТ2010»; «КТ1579Ц12»; «Е04КТ4883»; «Ж12КТ7759»; «Т07КТ2810»;

-корпуси до двигунів з маркуваннями «Б11ИТ4218»; «Г08КТ4589»; «Л04КТ2773»; «1РН8742РК87Р3к90»; «И02КТ0296»; «Х01ИТ1455»; «А11КТ7255»; «РК89Р2к9Р3»; «МНН20 26СNA1»; «8802K4307»; «C52001029KT»; «П02КТ3711»; «Р1к852Рк88»; «И12ИТ4319»; «С10ИТ6789»; «87Р2к90»; «У11КТ3151»; «М09КТ8380»; «У03ИТ4669»; «У04КТ1128»; «Л06КТ3036»; «И10ИТ3823».

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.