Ухвала суду № 88327019, 20.03.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/314/20

Провадження № 1-кп/935/233/20

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Рибнікової М.М.

секретаря судових засідань Котляр Ю.Є.

з участю прокурора Лозовика А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вдовенка М.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відео конференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060140000374відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває дане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, зазначивши, що на даний час продовжують існувати ризики, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Зазначив, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, міцних соціальних зв`язків не має. Отже, є всі підстави вважати, що у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу існують ризики переховування останнього від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зазначає, що ризики , на які вказує прокурор відсутні, оскільки він визнав свою вину по всіх епізодах, просить обрати більш м`який запобіжний захід, крім того, звертає увагу суду на великий розмір застави, який просить встановити прокурор.

Захисник – адвокат Вдовенко М.В. також заперечив проти клопотання прокурора, вважає, що ризики, на які звертає увагу прокурор, надумані, просить обрати запобіжний захід , який не пов`язаний з триманням під вартою, розмір застави просить визначити у сумі 100000 грн.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши обвинувальний акт, матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Судом враховуються положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Єчюс проти Литви», справі«Нечипорук і Йонкало проти України»), продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи інший справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. У своєму рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (п.36) Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативних запобіжних заходів, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, суворість покарання за кримінальні правопорушення, які інкримінуються останньому, що полягає у позбавленні волі на строк від трьох до шести років за найтяжчий з них, його можливість переховуватись від суду, вчинити незаконний вплив на свідків та потерпілих, враховуючи, що судове слідство не розпочато, учасники судового провадження не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені,а також дані про обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, що може свідчити про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, міцних соціальних зв`язків не має, оскільки не працює, джерело доходу відсутнє, не одружений, проживає за межами Коростишівського р-ну, суд дійшов висновку про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 іншого /альтернативного/ запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Відомостями щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.

Отже, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, тому зазначене в цілому, а також з огляду на положення ст.183 КПК України, виправдовує застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із визначенням, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182, ст.183 КПК України, застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105100 грн., а також відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України, судом враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 197, 315 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою, на 60 днів, тобто до 18.05.2020 включно.

Розмір застави визначити в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Коростишівського районного суду Житомирької області (Одержувач: ТУДСА України в Житомирській області, Код: 26278626, МФО: 820172 в ДКС України в м.Києві, Р/р: UA678201720355249002000000277).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до 18.05.2020 обов`язки:

1) прибувати до визначеної посадової особи – прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками в даному кримінальному провадженні;

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коростишівського районного суду Житомирської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У судовому засіданні оголосити перерву до 23 квітня 2020 о 13:30 , повторити виклик учасників кримінального провадження .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.М.Рибнікова