Рішення № 88326983, 19.03.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12657/17

Категорія 33

2/295/1009/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

19.03.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Козакевич І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Концерн Галнафотогаз» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень від 22.01.2020 року, просив стягнути з АЗК «ОККО» відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3765,00 грн, моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн та витрати по сплаті судового збору. В обгрунтування вимог вказано, що 14.08.2017 року, позивач на автомобілі Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 приїхав на автозаправну станцію «ОККО», яка розташована на проспекті Незалежності, 10-в в м. Житомирі щоб заправити автомобіль дизельним пальним. Під`їхавши до колонки, попросив оператора автозаправної станції заправити автомобіль дизельним пальним, після чого пішов до каси та продублював касиру своє замовлення, заправити мій автомобіль до повного баку дизельним пальним. Зазначені операції на автозаправних станціях автоматизовані. Після вставлення оператором «пістолета» в бак автомобіля, така операція негайно відображається на моніторі комп`ютера, яким управляє касир. Касир в свою чергу за допомогою комп`ютерної програми проводить операцію по заправленню автомобіля. Після повідомлення касира про заправлення автомобіля пальним позивач розрахувався та отримав чек. Від`їхавши від автозаправної станції автомобіль зламався та при з`ясуванні причин неполадки, виявилося, що працівники станції заправили автомобіль бензином замість дизельного пального. В результаті надання неякісних послуг, позивач був змушений транспортувати автомобіль на станцію технічного обслуговування та ремонтувати його, внаслідок чого спричинено збитки на загальну суму 3765 грн. 38 коп. В подальшому, представник автозаправної станції, яка представилася ОСОБА_2 пообіцяла відшкодувати спричинені збитки, проте на даний час збитки не відшкодовано. Позивач вважає, що оператор і касир АЗС при наданні послуг по заправці автомобіля порушили його права, проявили неуважність, шляхом невиконання волевиявлення позивача, заправили автомобіль бензином замість дизельного пального, чим спричинили шкоду. Внаслідок надання неякісних послуг позивачу була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в грошовому еквіваленті у 1000 грн. та пояснює це тим, що мав ряд незручностей, витратив час на ремонт автомобіля, був позбавлений можливості деякий час користуватися автомобілем, зазнав хвилювань, що негативно позначилося на здоров`ї.

Позивач в судові засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про проведення розгляду справи без його участі (а.с. 17).

Представник відповідача - Акціонерного товариства «Концерн Галнафотогаз» в судові засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 4).

Згідно квитанції від 14.08.2017 року, ОСОБА_1 було сплачено 1704,38 грн за заправлення автомобіля пальним А-95-Євро-Е5, в ТзОВ «ОККО-Рітейл», АЗС, що знаходиться за адресою: м. Житомир, пр-т Незалежності, 10 (а.с. 6).

З рахунку-акту виконаних робіт №ОП-00004488 від 16.08.2017 року, було проведено ремонт автомобіля Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме проведено чистку паливного баку, чистку паливної системи, на загальну суму 2196,00 грн (а.с. 5).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, газом, маслами, мастилами.

Згідно з пунктом 11 указаних Правил шкода, завдана життю, здоров`ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб`єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством.

Відповідно до пунктів 34, 35 Правил заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

Частина перша ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що обставини 14.08.2017 року підтверджуються чеком, про сплату 1569 грн. 38 коп. за ТМ Рulls А- 95-Євро-Е5, рахунком-Актом виконаних робіт від 16.08.2017, знімками автомобіля та його деталей з відображенням інформаційних написів, «Дизельне топливо» і «Дизель».

Оцінивши вказані докази, суд дійшов висновку, що на їх підставі не можливо встановити тієї обставини, що 14.08.2017 року було заправлено саме автомобіль Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зі змісту Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, газом, маслами, мастилами випливає, що заправка автомобілів провадиться оператором АЗС або під його наглядом, що покладає відповідальність за заправлення відповідного палива саме на працівника відповідача.

Проте, в обгрунтування заявлених вимог позивачем не доведено, що працівниками автозаправної станції було допущено помилку під час заправки автомобіля позивача. Клопотань для встановлення особи, яка безпосередньо заправила його автомобіль, касира, про їх допит не було заявлено.

Крім того, не знайшло підтвердження в матеріалах справи й посилання позивача на те, що він звертався в письмовому порядку до АЗК "ОККО" про відшкоудвання завданих збитків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно статй 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.

З урахуванням засади диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється впорядку, визначеномустаттею 33ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51ЦПК України (ЦПК України, який діє з 15.12.2017 року). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача

Аналогічна правова позиція викладена й в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18.

Встановлено, що в первісній позовні заяві позивачем було заявлено вимоги безпосередньо до АЗК «ОККО», яка не є юридичною особою та в розумінні ст. 48 ЦПК України не може бути відповідачем у справі. В подальшому, було замінено відповідача на Акціонерне товариство «Концерн Галнафотогаз» проте, доказів того, що саме автозаправною станцією Акціонерного товариства «Концерн Галнафотогаз» було надано послуги щодо продажу пального та заправки автомобіля в матеріалах справи відсутні, тому, встановити, що саме Акціонерне товариство «Концерн Галнафотогаз» є належним відповідачем у справі не можливо. Так само позивачем не надано доказів, що саме АЗК «ОККО» було порушено його права

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог заявлених до Акціонерного товариства «Концерн Галнафотогаз» та відмовляє в їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Концерн Галнафотогаз» про відшкодування шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Концерн Галнафотогаз», місцезнаходження: м. Київ, вул. Небержно-Хрещатицька, 15-17/18, ідентифікаційний номер юридичної особи: 31729918.

Суддя Л.М. Чішман