Рішення № 88325984, 20.03.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5601/18

Провадження № 2/202/130/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 березня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А.,

при секретарі - Нетеси Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Індустріальний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народженя дитини,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20.11.2004 року по 22.11.2013 року ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з відповідачем. В період часу з 2008 року по 2009 рік він, позивач, і ОСОБА_3 зустрічались і мали інтимні стосунки. Про те, що ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, йому було відомо. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_4 . Про те, що дитина, народжена ОСОБА_3 , є його донькою він дізнався в січні 2018 року. На даний час він і ОСОБА_3 проживають разом та мають намір створити сім`ю. Але його права щодо батьківства відносно доньки ОСОБА_4 порушені. ОСОБА_3 визнає його батьківство відносно дівчинки. Тому позивач просив визнати його батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і зобов`язати Індустріальний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про народження дитини, зазначивши батьком дитини його, ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач і його представник, адвокат Сергієвська А.Ю., позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник, адвокат Крайняк І.М., позовні вимоги не визнали. Заперечуючи проти позову, зазначили, що дівчинка ОСОБА_4 , якій на даний час десять років, вважає своїм батьком ОСОБА_2 , який її виховував з дня народження. Не дивлячись на те, що з 2014 року вона проживає в сім'ї ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримує стосунки зі своїм батьком ОСОБА_2 , а відомості від матері про те, що її батьком може бути ОСОБА_1 , сприйняла схвильовано і образливо. Відповідач і його представник вважають, що позивачем пропущений строк позовної давності відносно заявлених вимог, тому просили його застосувати і відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги і пояснила, що з 2008 року вона перебувала в інтимних стосунках з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила від нього доньку ОСОБА_4 . В цей час вона перебувала у шлюбі з відповідачем і відомості про народження дитини до актового запису про її народження були внесені відповідно до діючого законодавства. У 2013 році вона пішла від відповідача і сповістила останнього, що ОСОБА_4 не його дитина. З 2014 року вони з ОСОБА_1 стали проживати однією сім'єю. Дитина проживала разом з ними. Але про те, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , вона йому сказала у січні 2018 року.

Представник третьої особи - Індустріального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, направив лист з проханням розглядати справи без участі їх представника (а.с. 66).

Суд, вислухавши сторін, їх представників, свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що дівчинка ОСОБА_4 ще у 2013 році казала, що ОСОБА_1 просив називати його татом, оскільки він ним є, а не ОСОБА_2 , і, що у 2015 році подруги ОСОБА_3 знали, що біологічним батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_8 і він про це знає також, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що з 20.11.2004 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2013 року (а.с.11).

Під час перебування ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 . У свідоцтві про її народження батьком відповідно до вимог діючого законодавства зазначений ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до висновку судово-генетичної експертизи № 712 від 17.07.2019 року вірогідность того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічниим батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої гр.. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить не менше 99,99999% і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків (а.с. 102,103).

У відповідності до частин другої - четвертої статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини, Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитни, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свобо батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосоується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Частиною першою статт 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливорм якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною першою статті 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частини четвертої ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

Досліджені під час розгляду справи обставини і відповідні їм докази дають підстави суду вважати, що позивач знав про своє батьківство відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як найменше у 2013 році, тобто після того, як ОСОБА_3 розірвала шлюб з відповідачем і стала жити однією сім`єю з позивачем. З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду у вересні 2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у завдоволенні позову.

Суд вважає, що в позовній заяві позивачем неправдиво зазначено, що про своє батьківство відносно ОСОБА_4 він дізнався у січні 2018 року. Так само суд вважає неправдивими пояснення ОСОБА_3 в судовому засіданні стосовно того, що вона у січні 2018 року повідомила ОСОБА_1 про його батьківство відносно доньки.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні позову, суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Хант проти України» (рішення від 07.12.2006 року) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

З урахуванням віку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її ставлення до відповідача ОСОБА_2 як батька, суд вважає, що визнання позивача батьком дитини, не буде відповідати інтересам останньої.

Слід також зауважити, що згідно з п.2.8 Правл внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2011 року № 55/18793, якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 СК України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька. Проте позивачем не заявлялися вимоги щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Відмовляючи у задоволенні позову, підстав для відшкодування судових витрат відповідно до ст.. 141 ЦПК України немає.

Керуючись ст.ст. 4,5,12,13,81,141,259-263,265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у позовних вимогах до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Індустріальний районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народженя дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя - Бєльченко Л.А.