Рішення № 88325613, 20.03.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3941/19

Провадження № 2/209/274/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 17 жовтня 2010 року, що виникла станом на 31 серпня 2019 року, в розмірі 27023,97 грн., яка складається з наступного: 2195,51 грн. - заборгованість за кредитом, 20836,82 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2228,59 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1263,05 грн. - штраф (процентна складова), а також сплачений судовий збір.

На обґрунтування позову зазначено, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 17 жовтня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до п. 1.1.2.5.7 договору відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, яким є короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування (п. 1.1.152 договору). Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку або інший інтернет/смс-ресурс, зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05 жовтня 2011 року, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, і клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідачка. Заявою відповідача повністю підтверджується той факт, що він проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У наданій позивачем заяві на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху (а.с. 55), позивач зазначив, що відповідно до умов договору відповідач отримав кредит на кредитну карту «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», № карти - НОМЕР_1 . Відповідно до тарифів обслуговування карти базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році, становить 2,5% (30% на рік); обов`язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступного за завітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - пеня = (пеня1)+(пеня2), де (пеня1) = (базова відсоткова ставка за договором) / 30 -нараховується за кожен день прострочення кредиту, (пеня2) = 1% від заборгованості, але не менше ніж 30 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсотками п`ять та більше днів при виникнення прострочки на суму від 50 грн. і більше. Штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів - 500 грн. + %5 від суми заборгованості по кредитному ліміту із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

В порушення умов кредитного договору та законодавства України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань відповідач станом на 31 серпня 2019 року має заборгованість в розмірі 27023,97 грн., яка складається з наступного: 2195,51 грн. - заборгованість за кредитом, 20836,82 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2228,59 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1263,05 грн. - штраф (процентна складова)

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та не надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви б/н про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг в КБ «Приватбанк», згідно з умовами якого відповідачу було надано платіжну кредитну картку із встановленим кредитним лімітом в сумі 2200,00 грн. (а.с. 13, 63, 69-92).

У підписаній відповідачем анкеті-заяві було зазначено, що він погоджується з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погоджується з Умовами та правила надання банківських послуг та Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт отримання ним інформації про умови кредитування (а.с. 13).

Згідно Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана сторонами 17 жовтня 2010 року (а.с. 14), відповідач погодився на запропоновані банком умови кредитування, зокрема про те, що:

- базова відсоткова ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів = 2,5%;

- розмір щомісячних платежів = 7% від заборгованості, але не менше 50 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) = базова процентна ставка по договору / 30, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, яка нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або відсотками 5 та більше днів при виникнення прострочення на суму більше 50 грн. і більше;

- відсоткова ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення кредитного ліміту = 3,75%;

- штраф за порушення строків платежів більше ніж на 30 днів = 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному договору з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, і це підтверджується його підписом у заяві.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 57), відповідачу в період дії кредитного договору була видана кредитна картка № НОМЕР_1 з терміном дії - серпень 2014 року.

За час дії вказаної кредитної карти банком збільшувався та знижувався кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 56), що приймалось і не заперечувалося відповідачем у період дії кредитної картки, бо він користувався кредитними коштами та погашав заборгованість за кредитом, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с. 64-68).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи, що відповідач за своєю ініціативою звернувся до позивача із заявою для отримання кредиту/кредитної карти, підписав анкету-заяву на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних, отримав на картковий рахунок кредитні кошти та платіжну кредитну карту, по якій збільшувався та зменшувався кредитний ліміт, використовував кредитні кошти, суд вважає, що між сторонами у справі було укладено двосторонній кредитний договір у письмовій формі.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, який перевірений судом (а.с. 8-12, 58-62) станом на 31 серпня 2019 року відповідач має заборгованість в розмірі 27023,97 грн., яка складається з наступного: 2195,51 грн. - заборгованість за кредитом, 20836,82 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2228,59 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1263,05 грн. - штраф (процентна складова).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого рівня інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із наданої позивачем довідки про надані кредитні картки (а.с. 51) вбачається, що термін дії виданої відповідачу кредитної картки закінчився останнього дня серпня 2014 року. Отже, після закінчення терміну дії кредитної картки закінчився і строк дії кредитного договору.

Після закінчення строку дії кредитного договору, тобто з 01 вересня 2014 року, банк втратив право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами, комісію та пеню.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2195,51 грн., яка утворилася станом на 31 серпня 2019 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, такий саме розмір заборгованості за тілом кредиту (2185,51 грн.) існував на момент закінчення терміну дії кредитного договору (31 серпня 2014 року), і залишився незмінним до 31 серпня 2019 року.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами, та пені і комісії, то станом на 31 серпня 2014 року позивачем нараховані відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 2249,51 грн. та пеня і комісія в розмірі 1285,53 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється три роки.

Судом встановлено, що з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, по якому 31 серпня 2014 року закінчився строк дії кредитної картки позивач звернувся до суду 28 листопада 2019 року, тобто після закінчення трирічного строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач не заявив про застосування позовної давності до спірних правовідносин, тому суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором, яка утворилася станом на 31 серпня 2014 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2195,51 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом по 31 серпня 2014 року в розмірі 2249,51 грн., пеню і комісію, нараховану станом на 31 серпня 2014 року, в розмірі 1285,53 грн., а всього 5730,55 грн.

Також з відповідача необхідно стягнути штрафи за порушення строків платежів більше ніж на 30 днів, а саме: штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 286,53 грн. (5% від 5730,55 грн. - суми заборгованості по кредитному договору).

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 6517,08 грн.

В іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 17 жовтня 2010 року в розмірі 6517,08 грн., яка складається з наступного: 2195,51 грн. - заборгованість за кредитом, 2249,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1285,53 грн. - пеня та комісія, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 286,53 грн.. - штраф (процентна складова), а також 463,27 грн. сплаченого судового збору, а всього 6980,35 грн. (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят грн. 35 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.