Рішення № 88324630, 10.03.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1068/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.,

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/1068/19, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське"

вул. В.Ющенка, 61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс"

вул. Пугачова, 1/1, с. Мізяків, Калинівський район, Вінницька область, 22437

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанна Анатоліївна

вул. Петрозаводська, 2-А, прим.109, м. Київ, 03035

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

За участю представників:

Позивача: Демчук Є.В., адвокат, довіреність №36 від 17.05.2019

Відповідача: не з`явився

Третьої особи: не з`явився

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", відповідно до якого позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №887, згідно з яким пропонується звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (стягувач), місцезнаходження: 22437, Вінницька область, Калинівський район, с. Мізяків, вул. Пугачова, б.1/1, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 38106189, р/р НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 41105190, місцезнаходження: 16512, Чернігівська обл., Бахмацький район, місто Батурин, вулиця імені Віктора Ющенка, буд. 61, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 380269.

Кукурудза, передана в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Огороднік Жанною Анатоліївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі № 554 в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", строк оплати за яким настав 30.11.2019.

У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528.

Додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 64500,00 грн.

Заявлений позов обґрунтований тим, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.61 Конституції України, ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.87,88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Ухвалою суду від 26.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.2020 о 10:00. За ініціативою суду залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанну Анатоліївну (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-А, прим.109). Визнано обов`язкову явку в судове засідання повноважних представників сторін.

Ухвалою суду від 26.12.2019 задоволено заяву ТОВ "Гетьманське" про забезпечення позову та вжито заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №887 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвалою суду від 17.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 13.01.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 26.12.2019: №2147000015227 (відповідачу) та №0303504020250 (третій особі), але повноважних представників в судове засідання 23.01.2020 не направили.

До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 16.01.2020 з додатками, який залучено до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання від третьої особи надійшли письмові пояснення №7/01-16 від 16.01.2020, в яких третя особа просить розглядати справу за її відсутності у зв`язку зі значною робочою завантаженістю. Письмові пояснення №7/01-16 від 16.01.2020 долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача щодо розгляду справи без участі третьої особи не заперечував.

Суд задовольнив клопотання третьої особи про розгляд справи без її участі та залучив пояснення до матеріалів справи.

До початку судового засідання від відповідача електронними листами надійшли клопотання про проведення судового засідання 23.01.2020 в режимі відеоконференції та клопотання про перенесення судового засідання та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник позивача щодо поданих клопотань заперечував, оскільки дані клопотання не посвідчені електронним цифровим підписом.

У судовому засіданні 23.01.2020 суд постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотань відповідача про проведення судового засідання 23.01.2020 в режимі відеоконференції, про перенесення судового засідання та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки вони подані з порушенням ст. 96,170 Господарського процесуального кодексу України та не посвідчені електронним цифровим підписом.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості підготувати та надати відповідь на відзив.

Суд у судовому засіданні 23.01.2020 постановив ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання на 05.02.2020 на 11:30.

Ухвалою суду від 23.01.2020, відповідно до ст.120,121 ГПК України, викликано сторін у підготовче засідання 05.02.2020 о 11:30.

Третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.12.2019: №0303512537980 (третій особі), але повноважного представника в судове засідання 05.02.2020 не направила.

У судовому засіданні 05.02.2020 судом були вчинені дії щодо перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 23.01.2020 за штрихкодовим ідентифікатором 1400047161772. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400047161772 станом на 27.01.2020 відправлено до точки видачі/доставки в м. Калинівка.

10.02.2020 на адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400047161772 з відміткою про отримання 27.01.2020 відповідачем ухвали суду від 23.01.2020.

Відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 05.02.2020 не скористався.

До початку судового засідання від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 27.01.2020 з додатками, яка залучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.02.2020 представник позивача заявив усне клопотання про витребування від відповідача документів на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис.

Суд у судовому засіданні 05.02.2020 постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, оскільки воно заявлено з порушенням ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 05.02.2020 підготовче засідання було відкладено на 13.02.2020 о 10:00. Зобов`язано позивача: надати суду всі платіжні документи щодо здійснених відповідачу оплат за отриманий товар по договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, а також обґрунтований розрахунок суми боргу по вказаному договору, із зазначенням номеру, дати накладної та суми поставки, дат та сум здійснених оплат за отриманий товар. Зобов`язано відповідача: надати суду належним чином засвідчені копії документів, які надавались нотаріусу для вчинення виконавчого напису за договором застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 зареєстрований в реєстрі за №554; розрахунок суми боргу по договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, із зазначенням номеру, дати накладної та суми поставки, а також дат та сум здійснених оплат за отриманий товар, розрахунок відсотків за користування товарним кредитом та документи, які підтверджують вказані розрахунки. Зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанну Анатоліївну: надати суду належним чином засвідчені копії документів на підставі яких 03.12.2019 було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 887. Визнано обов`язкову явку в судове засідання повноважних представників сторін.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 05.02.2020 станом на 13.02.2020 до суду не надійшло.

У судовому засіданні 13.02.2020 судом вчинені дії щодо перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 05.02.2020 за штрихкодовим ідентифікатором 1400047284629. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400047284629 станом на 10.02.2020 знаходиться у точці видачі/доставки.

18.02.2020 на адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400047284629 з відміткою про отримання 11.02.2020 відповідачем ухвали суду від 05.02.2020.

Враховуючи, що відповідач отримав вищевказану ухвалу суду 11.02.2020, суд доходить висновку про те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 13.02.2020 не скористався. Заяв та клопотань від нього не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанна Анатоліївна була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.02.2020: №0303512551583, але процесуальним правом участі в судовому засіданні 13.02.2020 не скористалась.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2020 надав письмове клопотання, в якому на виконання ухвали суду від 05.02.2020 просить долучити до матеріалів справи додаткові документи, а також виклав усні пояснення стосовно направлення наданих доказів сторонам.

Суд відклав розгляд клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою суду від 13.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 календарних днів. Підготовче засідання відкладено на 25.02.2020 о 11:00. Зобов`язано відповідача: надати суду належним чином засвідчені копії документів, які надавались нотаріусу для вчинення виконавчого напису за договором застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 зареєстрований в реєстрі за №554; розрахунок суми боргу по договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, із зазначенням номеру, дати накладної та суми поставки, а також дат та сум здійснених оплат за отриманий товар, розрахунок відсотків за користування товарним кредитом та документи, які підтверджують вказані розрахунки. Зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанну Анатоліївну (вул. Петрозаводська, 2-А, прим.109, м. Київ, 03035): надати суду належним чином засвідчені копії документів на підставі яких 03.12.2019 було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 887. Визнано обов`язкову явку в судове засідання повноважних представників сторін.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 13.02.2020 станом на 25.02.2020 до суду не надійшло.

У судовому засіданні 25.02.2020 судом були вчинені дії щодо перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 13.02.2020 за штрихкодовим ідентифікатором 1400047411442. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта", відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400047411442 станом на 19.02.2020 відправлено до точки видачі/доставки в м. Калинівка.

02.03.2020 на адресу суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 14000411442 з відміткою про отримання 19.02.2020 відповідачем ухвали суду від 13.02.2020.

Враховуючи, що відповідач отримав вищевказану ухвалу суду 19.02.2020, суд доходить висновку про те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 25.02.2020 не скористався. Заяв та клопотань від нього не надходило.

Третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.02.2020 №0303512596510, але повноважного представника в судове засідання 25.02.2020 не направила.

До початку судового засідання від третьої особи надійшов супровідний лист №34/01-16 від 10.02.2020, згідно з яким третьою особою, на виконання ухвали суду від 05.02.2020, надано належним чином засвідчені копії (копії із копій) документів, які зберігаються у справі нотаріуса 02-20 «Копії виконавчих написів та документи на підставі яких вони вчинені» щодо виконавчого напису від 03.12.2019, зареєстрованого в реєстрі за №887.

Подані до супровідного листа №34/01-16 від 10.02.2020 документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.02.2020 представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи квитанцій від 13.02.2020, як доказів направлення відповідачу та третій особі письмового клопотання з доданими до нього документами, розгляд якого було відкладено у судовому засіданні 13.02.2020.

Суд задовольнив клопотання позивача, докази направлення відповідачу та третій особі письмового клопотання з доданими до нього документами залучено до матеріалів справи.

Суд повернувся до розгляду клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових документів, поданих у судовому засіданні 13.02.2020 на виконання ухвали суду від 05.02.2020.

Клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових документів, поданих у судовому засіданні 13.02.2020 на виконання ухвали суду від 05.02.2020, задоволено судом, подані позивачем додаткові документи залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.02.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.03.2020 о 10:00. Явка повноважних представників учасників справи визнана обов`язковою.

Позивач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання по розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 1400047124150 (позивачу) та № 1400047124168 (третій особі).

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 25.02.2020 станом на 10.03.2020 до суду не надійшло. Судом було здійснено витяг з офіційного сайту ДППЗ "Укрпошта" щодо перевірки отримання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (вул. Пугачова, 1/1, с. Мізяків, Калинівський район, Вінницька область, 22437) даної ухвали. З витягу вбачається, що поштове відправлення № 1400047124176 вручено особисто відповідачу 05.03.2020.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач також був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання по розгляду справи по суті.

Відповідач та третя особа своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористалися, повноважних представників у судове засідання 10.03.2020 не направили, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за №887, згідно з яким пропонується звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (стягувач), на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське". Кукурудза, передана в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Огороднік Жанною Анатоліївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі № 554 в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", строк оплати за яким настав 30.11.2019. У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528. Додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 64500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що між сторонами укладено договір застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, зареєстрований в реєстрі №554, в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару №АА-00034 від 25.02.2019, за умовами якого він передав відповідачу в заставу наступне майно: майбутній врожай кукурудзи, який буде вирощено та зібрано ним у 2019 році у кількості 1664,22 тон, на земельних ділянках площею 204,5 га, з врожайністю 8,14 т/га за ціною 4900грн/т. Цей врожай мав бути вирощений та зібраний на полях №171-13045, №171-13124, №171-13046 на території Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. Сторони оцінили предмет застави вартістю 8154692,70 грн. Відповідно до п.2.3.5. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, відповідач мав право звернути стягнення на предмет застави: а) у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання за договором поставки воно не буде виконано; б) при виникненні у відповідача права вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором поставки. Згідно з п.2.3.10. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 відповідач мав право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо після спливу 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, та якщо після спливу 30 днів після направлення боржнику письмової вимоги заставодержателя про усунення порушень зобов`язань за договором поставки, така вимога заставодержателя залишається не задоволеною. Позивач зазначає, що наведена умова договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 узгоджується з імперативними приписами статей 24 та 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Відповідачем, у порушення вимог статей 24, 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умов п.2.3.10. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, не зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження та не надіслано позивачу, як боржнику, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Нотаріусом, у свою чергу, не перевірено виконання цих вимог відповідачем та в порушення положень наведених норм вчинено виконавчий напис від 03.12.2019, зареєстрований в реєстрі №887. Недотримання стягувачем положень ч.3 ст.24 та ч.1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і нездійснення ним до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, є достатньою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач зазначив, що нотаріус не перевірив, чи подані відповідачем документи підтверджують безспірність заборгованості та вчинив виконавчий напис на договорі застави щодо виконання умов іншого договору, вимоги по якому не є безспірними та підлягали вирішенню саме в судовому порядку. Тобто, виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ч.1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Наведені обставини є достатньою підставою для задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., зареєстрованого в реєстрі за №887, таким що не підлягає виконанню.

Відповідач у відзиві на позов від 16.01.2020 вважає, що при оформленні виконавчого напису порушення вимог закону та прав позивача не відбулось, а тому позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані. Відповідач вказує на те , що позивач у встановленому законом порядку не спростовує належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед відповідачем на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості. Доводи позивача про необґрунтованість розрахунку суми заборгованості відповідач вважає безпідставними, оскільки позивач визнавав факт простроченої заборгованості за договором поставки шляхом підписання акту взаєморозрахунків, до якого було додано й розрахунок заборгованості; позивачем до моменту вчинення виконавчого напису не подано жодних заперечень щодо доданих до вимоги розрахунків заборгованості. Крім того, відповідач заперечує проти доводів позивача про недотримання відповідачем 30-ти денного строку виконання вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання від 19.11.2019 та не внесення відомостей до реєстру обтяжень рухомого майна інформації про звернення стягнення на предмет застави. Сторони погодили в п. 2.3.5. договору застави від 19.07.2019, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі якщо в момент настання терміну виконання зобов`язань за договором поставки, воно не буде виконане; при виникненні у заставодержателя права вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором поставки. У даному випадку, станом на час вчинення виконавчого напису строк виконання зобов`язань за договором поставки, який визначений як 30.11.2019 настав, і мав бути виконаний боржником самостійно без будь-яких додаткових вимог, а тому в силу умов договору застави, відповідач мав право розпочати процедуру звернення стягнення без додаткового повідомлення боржника, так як строк виконання зобов`язань в повному обсязі настав. Твердження позивача, що нотаріусом не вірно визначено строк, за який провадиться стягнення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки договір поставки було укладено 25.02.2019, а договір застави від 19.07.2019 було укладено на виконання зобов`язання, яке передбачено договором поставки, і він є похідним договором від договору поставки. Таким чином, строк зобов`язання визначається саме відповідно до умов договору поставки, а не застави. На час вчинення виконавчого напису нотаріусом було перевірено наявність заборгованості та її безспірність, а також враховано те, що наступив строк виконання зобов`язання передбачений сторонами в договорі, а саме строк сплати всієї заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту.

Третя особа у письмових поясненнях №7/01-16 від 16.01.2020, вважає, що вчинений виконавчий напис повністю відповідає вимогам законодавства України щодо вчинення виконавчих написів нотаріусами України. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не регулює порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом, і нотаріус при вчиненні виконавчого напису, крім загальних норм, які містяться в Законі України "Про заставу", керується спеціальними нормами, що містяться в законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. В зазначених нормативних актах не встановлено як підстава у відмові у вчиненні виконавчого напису не дотримання вимог ст.26, 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Водночас, ст.49 Закону України «Про нотаріат» передбачає чіткий перелік підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій і підстав для відмови у вчиненні виконавчого напису не було. Згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів зазначено «нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Договір застави майбутнього врожаю має похідний характер від договору поставки (основний договір). Саме в основному договорі визначаються сума, предмет, встановлюються строки виконання тощо. Залежність договору застави від основного договору підтверджується також тим, що визнання недійсним основного договору тягне за собою і недійсність договору застави. Задоволення основного зобов`язання автоматично стає підставою для припинення застави. Враховуючи похідний характер договору застави майбутнього врожаю від договору поставки, зміст ст.89 Закону України «Про нотаріат», та положення п. 2.1. Порядку, у виконавчих написах зазначені суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню. Нотаріус не здійснює дій щодо стягнення та/або реалізації майна, нотаріус у виконавчому написі лише пропонує звернути стягнення на суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню. Отже, третя особа зазначає, що нею було дотримано умов вчинення виконавчих написів, а саме: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповіді на відзив на позовну заяву від 27.01.2020 позивач зазначає, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача, викладених у позовній заяві, а більшість аргументів стосуються аналізу договірних відносин між позивачем та відповідачем за договором поставки та не мають відношення до предмета спору. Позивач зазначає, що згідно умов договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 року та специфікацій визначено строк оплати за поставлений товар - 30.11.2019, тобто через два місяці після проведеної звірки розрахунків, а отже акт звірки взаємних розрахунків за період вересень 2019 року не може слугувати доказом безспірності боргу, оскільки сторони не узгоджували актом звірки розрахунків станом на 30.11.2019, тобто на момент настання заборгованості. Також відповідачем не надано розрахунку відсотків за користування товарним кредитом, а тому взагалі невідомо, за який період та за яку поставку нараховано товарний кредит. Крім того, відповідачем на підтвердження оформлення виконавчого напису без порушень та наявності факту «безспірності» заборгованості не пояснено, які саме документи подавались для вчинення виконавчого напису та були підтвердженням факту «безспірності». Позивач також зазначає, що відповідач, посилаючись на п. 2.3.5. Договору застави, не враховує умов п. 2.3.10 цього договору, згідно з якими заставодержатель мав право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо після спливу 30 днів з моменту реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави та якщо після спливу 30 днів після направлення боржнику письмової вимоги заставодержателя про усунення порушень зобов`язань за договором поставки така вимога заставодержателя залишається не задоволеною. Саме після виконання цього пункту та спливу строків, зазначених в цьому пункті можна говорити про безспірність і наявність підстав для вчинення виконавчого напису. Також, відповідач не спростовує доводів позивача про не виконання ним вимог ч.1 ч.3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який є спеціальним законом, що визначає порядок звернення стягнення на заставне майно, а саме про те, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави. Крім того, позивач зазначає, що виконавчий напис вчиняється не на договорі поставки, який не включено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, і на якому нотаріус не може вчиняти виконавчий напис, а на договорі застави. Нотаріус не перевірив, чи виконано стягувачем вимоги п. 2.3.10 цього договору, а також вимоги спеціального закону, про реєстрацію звернення стягнення у відповідному Державному реєстрі, і дотримання строків, вказаних в цьому пункті. Таким чином, у відзиві відповідач не спростовує основних аргументів позивача, якими обґрунтовується незаконність вчиненого виконавчого напису, фактично визнає, що ним не вчинялось дій щодо реєстрації звернення на заставлене майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і повідомлення позивача про таке звернення.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, встановлення факту укладання договору застави, встановлення факту порушення позивачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару, правомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як свідчать матеріали справи, 25.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (покупець) було укладено договір поставки товару № АА-00034.

Відповідно до п. 1.1., п.1.2. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, в терміни та на умовах, що визначені цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: засоби захисту рослин, а покупець зобов`язується прийняти товар належної якості та сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору. Постачальник гарантує, шо товар належить йому на праві власності, не перебуває; під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються у відповідній специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору та дублюються у відповідних видаткових накладних на товар, які оформлюються (складаються) в період дії цього договору (п.2.1. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019).

Згідно з п.2.4. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 загальна ціна цього договору визначається сукупністю вартості прийнятого покупцем товару протягом терміну дії цього договору.

Відповідно до п.11.2. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині невиконання зобов`язань, що виникли протягом строку дії договору, - до повного їх виконання. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, який по своїй правовій природі є договором поставки.

У відповідності до умов договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, сторонами було підписано додаток (специфікація) №1 від 04.03.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, у п.1 якого сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, а саме: колосаль к.е. - 4275 л; борей к.е.- 2230 л; дублон к.е. - 4370 л; міура к.е. - 4500 л; колосаль Про к.е. - 2440 л; ціна всього товару - 8759203,44 грн, у т.ч. ПДВ - 1459867,24 грн. Строк/термін поставки - не пізніше 5 робочих днів з дня наступного за днем отримання авансового платежу.

04.03.2019 сторонами також було підписано додаток (специфікація) №3 від 04.03.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, у п.1 якого сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, а саме: балерина, 5л+Дублон, 15л (комплект) - 140 л; ціна всього товару - 1195689,60 грн, у т.ч. ПДВ - 199281,60 грн. Строк/термін поставки - 20.05.2019.

11.07.2019 сторонами було підписано додаток (специфікація) №4 від 11.07.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, у п.1 якого сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, а саме: Султан КС, 5 л - 2370 л; вартість з ПДВ - 1252696,68 грн; термін поставки товару - до 01.08.2019.

02.08.2019 сторонами було підписано додаток (специфікація) №5 від 02.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, у п.1 якого сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, а саме: Султан - 2000 л; ціна всього товару - 1082040,00 грн, у т.ч. ПДВ - 180340,00 грн. Строк/термін поставки - 12.08.2019.

09.08.2019 сторонами було підписано додаток (специфікація) №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, у п.1 якого сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, а саме: ТМТД,КС - 280 л; ціна всього товару - 47560,80 грн, у т.ч. ПДВ - 7926,80 грн. Строк/термін поставки - 19.08.2019.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Згідно з п.6.1. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 постачальник зобов`язується поставити товар за цим договором в строк/термін, на умовах та в місце поставки, які визначені у відповідній специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору. За відсутності вказання базису і умов поставки в додатку (специфікації) поставка товару постачальником має здійснюватися на умовах DDР вказаних в транспортній інструкції базис складу(ів) покупця.

Відповідно до п.2 додатків (специфікацій) №1 від 04.03.2019, №3 від 04.03.2019, №5 від 02.08.2019, №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, умови та місце поставки (передачі) товару: DDР - склад покупця, адреса якого повідомляється покупцем постачальнику до моменту поставки товару.

Поставка товару може здійснюватися частинами (партіями) на суму, яка відповідає фактично проведеним розрахункам покупця (п.3 додатку (специфікації) №4 від 11.07.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019).

Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару покупцю за видатковою накладною, датою передачі є дата фактичного приймання покупцем товару та оформлення сторонами відповідної видаткової накладної. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак зовнішнього пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення прийманий, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (зовнішні недоліки) (п.6.2. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019).

Згідно з ч.2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, відповідно до додатків (специфікацій) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, відповідачем за період з 09.04.2019 по 05.09.2019 поставлено позивачу товар, визначений у додатках (специфікаціях) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, на загальну суму 12337190,52 грн, що підтверджується наданими копіями видаткових накладних: № 409-001 від 09.04.2019 на суму 445448,16 грн; № 409-002 від 09.04.2019 на суму 1039379,04 грн; № 416-04 від 16.04.2019 на суму 1368133,20 грн; № 416-005 від 16.04.2019 на суму 586342,80 грн; № 426-002 від 26.04.2019 на суму 427045,14 грн; № 426-003 від 26.04.2019 на суму 996438,66 грн; № 507-001 від 05.05.2019 на суму 1168333,49 грн; № 507-002 від 07.05.2019 на суму 500714,35 грн; № 521-001 від 21.05.2019 на суму 836982,72 грн; № 521-002 від 21.05.2019 на суму 358706,88 грн; № 715-001 від 15.07.2019 на суму 668210,58 грн; № 715-002 від 15.07.2019 на суму 1559158,02 грн; № 724-001 від 24.07.2019 на суму 906487,26 грн; № 812-001 від 12.08.2019 на суму 832088,76 грн; № 812-002 від 12.08.2019 на суму 249951,24 грн; № 812-003 від 12.08.2019 на суму 346209,42 грн; № 905-001 від 05.09.2019 на суму 7303,98 грн; № 905-002 від 05.09.2019 на суму 40256,82 грн.

Факт поставки товару не заперечується позивачем, доказів наявності розбіжностей щодо кількісних та якісних показників товару, сторонами суду не надано.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачу, на виконання умов договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 за період з 09.04.2019 по 05.09.2019 товару, визначеного в додатках (специфікаціях) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, на загальну суму 12337190,52 грн.

Відповідно до п.3.1. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, вартість товару, строк/термін оплати вартості товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються сторонами у відповідній специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору.

Грошове зобов`язання покупця за цим договором відповідає загальній грошовій сумі, яку покупець згідно умов даного договору зобов`язаний сплатити за отриманий товар. При цьому моментом виконання зобов`язань покупця по оплаті товару вважається момент списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (п.3.3. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019).

Згідно з п.3. додатку (специфікації) №1 від 04.03.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, порядок і строки оплати товару за цією специфікацією - товар оплачується покупцем у порядку, вказаному в договорі, і в такі строки: авансовий платіж у сумі 2627761,03 грн перераховується покупцем постачальнику в строк не пізніше 02.04.2019; другий платіж у сумі 6131412,41 грн перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.11.2019. Суми платежів підлягають індексації згідно з договором. Поставка товару здійснюється тільки після одержання постачальником повністю авансового платежу (з урахуванням суми індексації ціпи товару).

Згідно з п.3. додатку (специфікації) №3 від 04.03.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, порядок і строки оплати товару за цією специфікацією - товар оплачується покупцем у порядку, вказаному в договорі, і в такі строки: авансовий платіж у сумі 358706,88 грн перераховується покупцем постачальнику в строк не пізніше 15.05.2019; другий платіж у сумі 836982,72 грн перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.11.2019. Суми платежів підлягають індексації згідно з договором. Поставка товару здійснюється тільки після одержання постачальником повністю авансового платежу (з урахуванням суми індексації ціпи товару).

Відповідно до п.2 додатку (специфікації) №4 від 11.07.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, вартість товару за цією специфікацією покупець сплачує наступним чином: 100% загальної вартості товару покупець сплачує в строк до 25.07.2019. Після здійснення цієї оплати постачальник гарантує листом наявність для покупця придбаних ним об`ємів товару.

Згідно з п.3. додатку (специфікації) №5 від 02.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, порядок і строки оплати товару за цією специфікацією - товар оплачується покупцем у порядку, вказаному в договорі, і в такі строки: авансовий платіж у сумі 216408,00 грн перераховується покупцем постачальнику в строк не пізніше 08.08.2019; другий платіж у сумі 865632,00 грн перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.11.2019. Суми платежів підлягають індексації згідно з договором. Поставка товару здійснюється тільки після одержання постачальником повністю авансового платежу (з урахуванням суми індексації ціпи товару).

Згідно з п.3. додатку (специфікації) №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, порядок і строки оплати товару за цією специфікацією - товар оплачується покупцем у порядку, вказаному в договорі, і в такі строки: авансовий платіж у сумі 14268,24 грн перераховується покупцем постачальнику в строк не пізніше 15.08.2019; другий платіж у сумі 33292,56 грн перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 30.11.2019. Суми платежів підлягають індексації згідно з договором. Поставка товару здійснюється тільки після одержання постачальником повністю авансового платежу (з урахуванням суми індексації ціпи товару).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи умови договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 та додатків (специфікацій) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, позивач повинен був остаточно розрахуватися за поставлений відповідачем товар у строки зазначені у специфікаціях.

У порушення умов договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 та додатків (специфікацій) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, позивач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, здійснивши лише часткову оплату поставленого відповідачем товару у сумі 4170746,63 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 25 від 26.03.2019 на суму 208396,80 грн; № 3709 від 03.04.2019 на суму 237051,36 грн; № 3710 від 03.04.2019 на суму 238412,78 грн; № 3900 від 11.04.2019 на суму 586342,80 грн; № 4154 від 17.04.2019 на суму 188632,36 грн; № 4921 від 25.04.2019 на суму 135252,78 грн; № 5505 від 16.05.2019 на суму 90049,09 грн; № 6851 від 14.06.2019 на суму 159261,67 грн; № 84 від 11.07.2019 на суму 207074, 22 грн; № 83 від 11.07.2019 на суму 508948,91 грн; № 8102 від 12.07.2019 на суму 700000,00 грн; № 120 від 08.08.2019 на суму 552696,68 грн; № 122 від 09.08.2019 на суму 318370,36 грн; № 9867 від 15.08.2019 на суму 40256,82 грн та повернувши постачальнику товар на суму 1423483,80 грн, що підтверджується накладними поверненнями постачальнику № 90 від 14.05.2019 на суму 996438,66 грн; № 91 від 14.05.2019 на суму 427045,14 грн.

Таким чином, заборгованість позивача перед відповідачем за поставлений товар згідно з договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 становила 6742960,09 грн.

Заперечень щодо суми заборгованості за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 та доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 6742960,09 грн. позивачем суду не надано. Актом звірки взаєморозрахунків за період вересень 2019 року, підписаним між сторонами, ТОВ «Гетьманське» визнало наявність боргу перед ТОВ «Аграрний Альянс» у сумі 6742960,09 грн.

Представник позивача у судових засіданнях не спростував наявність неоплаченої заборгованості за отриманий за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 товар на загальну суму 6742960,09 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

У додатках (специфікаціях) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 сторони погодили, що поставлений покупцю товар на умовах його оплати з відстроченням або розстроченням платежів (тобто з оплатою його після поставки) сторони вважають товаром, що поставлений покупцю на умовах товарного кредиту. Сторони також погодили, що розмір товарного кредиту дорівнює ціні отриманого та неоплаченого покупцем товару; строк користування товарним кредитом становить: з дати отримання товару покупцем до дати до дати його оплати згідно зі специфікаціями.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (ч.5 ст. 694 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п.7.2. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, якщо товар проданий постачальником покупцю в кредит, то в разі порушення покупцем строку оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 17%, нарахованих на вартість товару в еквіваленті долара США, що зазначена в відповідній специфікації, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.

У додатках (специфікаціях) №1 від 04.03.2019, №3 від 04.03.2019, №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 сторони погодили, що процента ставка за товарним кредитом становить 19,2 відсотки річних. Сторонами також визначено порядок сплати процентів та здійснено орієнтовний розрахунок суми процентів за користування товарним кредитом окремо по кожній специфікації.

Так, відповідно до додатку (специфікації) №1 від 04.03.2019, товарний кредит на суму 6131442,41 грн надається на період з 02.04.2019 по 30.11.2019; строк користування товарним кредитом - 242 дні; річна процентна ставка по товарному кредиту - 19,2%; сума процентів за користування товарним кредитом - 780483,57 грн; граничний строк сплати процентів по товарному кредиту - 30.11.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №3 від 04.03.2019, товарний кредит на суму 836982,72 грн надається на період з 20.05.2019 по 30.11.2019; строк користування товарним кредитом - 194 дні; річна процентна ставка по товарному кредиту - 19,2%; сума процентів за користування товарним кредитом - 85409,07 грн; граничний строк сплати процентів по товарному кредиту - 30.11.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №6 від 09.08.2019, товарний кредит на суму 33292,56 грн надається на період з 19.08.2019 по 30.11.2019; строк користування товарним кредитом - 103 дні; річна процентна ставка по товарному кредиту - 19,2%; сума процентів за користування товарним кредитом - 1803,72 грн; граничний строк сплати процентів по товарному кредиту - 30.11.2019.

У додатках (специфікаціях) №4 від 11.07.2019, №5 від 02.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 сторони не передбачили, що поставлений за цими специфікаціями товар є товаром, що поставлений покупцю на умовах товарного кредиту.

Умовами договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, зокрема п.13.1., сторони погодили, що в разі поставки товару з відстрочкою платежу в додатках до цього договору сторони можуть передбачити умову про забезпечення зобов`язань покупця шодо оплати загальної вартості товару, майбутніх витрат і відшкодування збитків, а також штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання покупцем зобов`язань за цим договором, шляхом передачі в заставу сільськогосподарської техніки, майбутнього врожаю сільськогосподарських культур та\або зерна, що зберігається на елеваторі або іншого ліквідного майна за погодження сторонами. Передача заставного майна здійснюється шляхом підписання сторонами договору; застави, який в обов`язковому порядку підлягає нотаріальному посвідченню за рахунок покупця та буде являтись невід`ємною частин до даного договору. Перехід права власності на заставлене майно буде визначатись договорами застави.

Сторони в додатках (специфікаціях) №1 від 04.03.2019, №3 від 04.03.2019, №5 від 02.08.2019 та №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 визначили, що покупець на виконання умов п.13.1 договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, в забезпечення зобов`язання по оплаті товару на умовах відстрочки платежу забезпечує передачу майновими поручителями в заставу посіви сільськогосподарських культур та майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Покупець зобов`язаний не пізніше 15.03.2019 (додатки (специфікації) № 1 від 04.03.2019, № 3 від 04.03.2019), 10.08.2019 (додаток (специфікація) №5 від 02.08.2019), 15.08.2019 (додаток (специфікація) №6 від 09.08.2019) забезпечити укладання та нотаріальне посвідчення майновим поручителем з постачальником договору застави посівів сільськогосподарських культур та майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції у розмірі 1,2 від суми (без ПДВ) вартості товару, визначеної в п.1 додатків (специфікацій) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019. Покупець зобов`язаний здійснити укладання та нотаріальне посвідчення договору застави посівів сільськогосподарських культур та майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції. За невиконання або неналежне виконання даних вимог у покупця наступає зобов`язання по достроковій оплати всієї суми поставленого товару протягом 3 банківських днів.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст.3 Закону України «Про заставу»).

Предметом застави в тому числі може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо) (частина 2 статті 576 ЦК України).

19.07.2019, в забезпечення виконання покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (заставодавець) було укладено договір застави майбутнього врожаю, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., зареєстрований в реєстрі за № 554.

Згідно з п. 1.1. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання грошових зобов`язань - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» перед заставодержателем по договору поставки товару № АА-00034 (а саме: засоби захисту рослин (надалі - товар) укладеного 25.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», з усіма додатками до нього, укладеними на момент підписання договору застави, а саме: зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару на умовах відстрочки платежу, майбутніх витрат і відшкодування збитків, а також штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання боржником зобов`язань за договором поставки, передає в заставу заставодержателю, а заставодержатель приймає таке майно:

- майбутній врожай кукурудзи, який буде вирощено та зібрано заставодавцем у 2019 році у кількості 1664,22 тон, на земельних ділянках площею 204,45 га, з врожайністю 8,14 т/га за ціною 4900,00 грн/т, загальною вартістю 8154692,70 грн (надалі - предмет застави).

Право користування земельними ділянками заставодавцем, на яких вирощується майбутній врожай кукурудзи врожаю 2019 року, підтверджується: довідкою, виданою Красненською сільською радою Бахмацького району Чернігівської області від 17.07.2019 за № 03-18/269; картою-схемою полів посіві кукурудзи ТОВ «Гетьманське» на території Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Відповідно до п.1.2. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, сторони оцінюють предмет застави у 8154692,70 грн.

Заставодавець підтверджує, що земельні ділянки, на яких буде вирощено майбутній врожай (предмет застави), перебуває в користуванні заставодавця на підставі укладених із власниками таких земельних ділянок та належним чином зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок, на полях за адресою та площею згідно з даними, вказаними в п. 1.1. (п.1.3. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019).

Згідно з п.1.4. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 заставодавець гарантує, що предмет застави є майном, яке відповідно до чинного законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення; предмет застави не є вилученим з цивільного обороту; на момент нотаріального посвідчення цього договору нікому не проданий, не відчужений будь-яким іншим способом; під арештом, у заставі не знаходиться; правами третіх осіб не обтяжений (включаючи податкову заставу); вільний від будь-яких зобов`язань.

Зобов`язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо заставодержателю оплачено усі грошові зобов`язання, передбачені вищевказаним договором поставки, а також відшкодовано інші витрати, пов`язані з його виконанням, передбачені Законом України «Про заставу» (п.1.8. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019).

Відповідно до п.1.9. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, при частковому виконані зобов`язання, забезпеченого заставою згідно із цим договором, застава зберігає силу в повному обсязі.

Право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Цей договір діє з моменту його нотаріального посвідчення і до виконання боржником зобов`язань за договором поставки (п.4.1., 4.2. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019).

Відповідно до п.5.3 договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, обтяження заставою предмета застави сторони реєструють в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в день нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом (ст.11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

На підтвердження факту реєстрації обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна предмету застави за договором застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, а саме: майбутнього врожаю кукурудзи, який буде вирощено та зібрано заставодавцем у 2019 році у кількості 1664,22 тон, на земельних ділянках площею 204,45 га, з врожайністю 8,14 т/га за ціною 4900,00 грн/т, загальною вартістю 8154692,70 грн, позивачем надано суду копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 63869628 від 20.12.2019.

Із наданого позивачем витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 63869628 від 20.12.2019 ( а.с. 39-47 т.1) та наданого нотаріусом витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 63486430 від 03.12.2019 ( а.с. 53-60 т.2) вбачається, що за номером обтяження 26814211 було зареєстровано приватне обтяження - застава рухомого майна згідно договору застави майбутнього врожаю серія та номер 554 від 17.07.2019 , реєстрація обтяження, 27А58Д058Д, дата реєстрації: 19.07.2019 17:09:06, зареєстрував: приватний нотаріус Огородник Ж.А., суб`єкти: боржник - ТОВ «Гетьманське» (41105190); обтяжувач - ТОВ «Аграрний альянс» (38106189).

У відповідності до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Аналогічна норма містить і в Законі України «Про заставу».

Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтягувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом або договором, одержати задоволення своєї вимоги, за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Аналогічна позиція викладена в ч.1 ст. 4 Закону України «Про заставу».

Згідно з ч.2 ст.22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент задоволення і включає: відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів і неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

У п.2.3. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 сторони передбачили, що заставодержатель має право:

- звернути стягнення на предмет застави: а) у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язань за договором поставки, воно не буде виконане; б) виникненні у заставодержателя права вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором поставки;

- у разі невиконання або порушення виконання зобов`язань боржника за договором поставки та зобов`язань заставодавця за цим договором задовольнити свої вимоги за договором поставки в повному обсязі за рахунок предмета застави, враховуючи суму заборгованості за поставлений товар, відшкодування збитків, штрафних санкцій, витрат, які виникли у зв`язку із примусовим стягненням заборгованості;

- розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави в разі, після спливу 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави та якщо після спливу 30 днів після направлення боржнику письмової вимоги заставодержателя про усунення порушення зобов`язань за договором поставки така вимога заставодержателя залишається не задоволеною.

Пунктами 3.1.,3.2 договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 сторони передбачили, що заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок предмета застави вимоги за договором поставки в повному обсязі в разі невиконання або порушення виконання боржником умов договору поставки або порушення заставодавцем умов цього договору. Звернення стягнення на предмет застави чи на відповідну його частину здійснюється за вибором заставодержателя: за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2019 представником заставодержателя було здійснено перевірку фактичної наявності майна та стану збереження майна яке перебуває в заставі, а саме врожаю кукурудзи у Чернігівській області Бахмацького району Красненської сільської ради на полях № 171-13045 загальною площею 204,45 га, про що було складено відповідний акт від 07.11.2019, який підписаний представником ТОВ «Гетьманське» - Шаповалом С.О. За результатами перевірки було встановлено, що станом на 07.11.2019 на даному полі проведене повне збирання врожаю кукурудзи із розміщенням врожаю на ТОВ «Агротермінал Контракшн» смт. Степанівка, вул. Заводська, 1, інд. 42305.

19.11.2019 відповідач звернувся до позивача з листом вих.№ 1911-12, в якому просив у термін до 22.11.2019 передати зерно в заставу згідно умов договору застави від 19.07.2019 або оплатити заборгованість за договором поставки № АА-00034 від 25.02.2019 у повному обсязі.

Даний лист був отриманий позивачем 22.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2103701804660, однак був залишений позивачем без відповіді та задоволення.

Позивач факт отримання зазначеного листа не спростовує.

03.12.2019 відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж. А. з заявою вих№5 від 03.12.2019 на вчинення виконавчого напису, в якій посилаючись на те, що ТОВ «Гетьманське» як покупець за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", має борг за поставлений товар у розмірі 7354988,98 грн, з яких 6742960,09 грн та 612028,89 грн - вартість товару та 19,2% за користування товарним кредитом, станом на 02.12.2019 грошові зобов`язання не виконано, просив вчинити виконавчий напис на договорі застави, укладеному 19.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", посвідченому Огороднік Ж.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованому в реєстрі за № 554, та звернути стягнення на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське". У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму заборгованості 5905323,97 грн - вартість товару та 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, що разом становить 6441324,31 грн, за наступними реквізитами: отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528. Витрати на вчинення виконавчого напису покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьманське".

03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 887, на підставі ст. 87 Закону України „Про нотаріат" та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.99 № 1172, та запропоновано звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (стягувач), місцезнаходження: 22437, Вінницька область, Калинівський район, с. Мізяків, вул. Пугачова, б.1/1, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 38106189, р/р НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 41105190, місцезнаходження: 16512, Чернігівська обл., Бахмацький район, місто Батурин, вулиця імені Віктора Ющенка, буд. 61, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 380269.

Кукурудза, передана в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Огороднік Жанною Анатоліївною , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі № 554 в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", строк оплати за яким настав 30.11.2019.

У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528.

Додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 64500,00 грн.

Строк, за який провадиться стягнення: з 25.02.2019 по 02.12.2019.

Цей виконавчий напис набирає чинності 03.12.2019 та підлягає пред`явленню приватному виконавцю або у відповідний орган державної виконавчої служби протягом року з моменту вчинення виконавчого напису до 03.12.2020.

17.12.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису № 887 від 03.12.2019, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., та зареєстровано 18.12.2019 відомості про арешт рухомого майна в Державному реєстру обтяжень рухомого майна за номерами обтяження №27333506, № 27333513 та № 27333519.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача з урахуванням встановлених судом обставин, суд виходить з наступного:

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок звернення стягнення на заставне майно регулюється Законом України «Про заставу» та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, наведений у ст.34 Закону України "Про нотаріат". Згідно з п.19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст.88 Закону України "Про нотаріат").

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вчинення нотаріусами виконавчих написів здійснюється відповідно до глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно з п.1.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п.1.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. (п.3.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, відповідно до підпунктів 6.1. та 6.2. пункту 6 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

Таким чином, з урахуванням наведених положень, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо. Документи, які підтверджують безспірність заборгованості та на підставі яких нотаріусами вчиняються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме у такому розмірі.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17, від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц.

Згідно з п. 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Як встановлено судом, 03.12.2019 відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. із заявою вих.№ 5 від 03.12.2019, в якій просив вчинити виконавчий напис на договорі застави, укладеному 19.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" та звернути стягнення на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", у разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму заборгованості 5905323,97 грн - вартість товару та 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, що разом становить 6441324,31 грн, за наступними реквізитами: отримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528.

Відповідно до п.3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У підтвердження безспірності заборгованості, як зазначено в додатку до заяви вих.№ 5 від 03.12.2019, відповідачем було надано нотаріусу договір поставки № АА- 00034 від 25.02.2019 з додатками та видатковими накладними (належним чином завірені копії); договір застави майбутнього врожаю, посвідченого Огороднік Ж.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстровано в реєстрі за № 554 (оригінал); оборотньо-сальдову відомість по рахунку 361 (оригінал); розрахунок суми процентів (оригінал); лист з підтвердженням про відправлення від 19.11.2019 (належним чином завірені копії); витяг з ЄДР ТОВ «АГРАРНИЙ АЛЬЯНС»; статут ТОВ «АГРАРНИЙ АЛЬЯНС» (належним чином завірена копія); протокол про призначення директора ТОВ «АГРАРНИЙ АЛЬЯНС» (належним чином завірена копія).

Проаналізувавши надані відповідачем нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису, суд вважає за необхідно зазначити наступне:

Щодо суми основного боргу за отриманий товар по договору поставки № АА-00034 від 25.02.2019 в розмірі 5905323,97 грн, який зазначено у виконавчому написі, то він підтверджується матеріалами справи, оскільки судом встановлено, що заборгованість позивача по договору поставки № АА-00034 від 25.02.2019 становить 6742960,09 грн і вона не оспорюється ні позивачем, ні відповідачем та підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на вересень 2019 року.

Як встановлено судом, умовами п.7.2. договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 передбачено, якщо товар проданий постачальником покупцю в кредит, то в разі порушення покупцем строку оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику проценти за користування грошовими коштами в розмірі 17%, нарахованих на вартість товару в еквіваленті долара США, що зазначена в відповідній специфікації, строк оплати якого порушено, за кожний день порушення.

У додатках (специфікаціях) №1 від 04.03.2019, №3 від 04.03.2019, №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 сторони погодили, що процента ставка за товарним кредитом становить 19,2 відсотки річних. Сторонами також визначено порядок сплати процентів та здійснено орієнтовний розрахунок суми процентів за користування товарним кредитом окремо по кожній специфікації.

Так, відповідно до додатку (специфікації) №1 від 04.03.2019, товарний кредит на суму 6131442,41 грн надається на період з 02.04.2019 по 30.11.2019; строк користування товарним кредитом - 242 дні; річна процентна ставка по товарному кредиту - 19,2%; сума процентів за користування товарним кредитом - 780483,57 грн; граничний строк сплати процентів по товарному кредиту - 30.11.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №3 від 04.03.2019, товарний кредит на суму 836982,72 грн надається на період з 20.05.2019 по 30.11.2019; строк користування товарним кредитом - 194 дні; річна процентна ставка по товарному кредиту - 19,2%; сума процентів за користування товарним кредитом - 85409,07 грн; граничний строк сплати процентів по товарному кредиту - 30.11.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №6 від 09.08.2019, товарний кредит на суму 33292,56 грн надається на період з 19.08.2019 по 30.11.2019; строк користування товарним кредитом - 103 дні; річна процентна ставка по товарному кредиту - 19,2%; сума процентів за користування товарним кредитом - 1803,72 грн; граничний строк сплати процентів по товарному кредиту - 30.11.2019.

Факт наявності у ТОВ «Гетьманське» зобов`язань по сплаті 536000,34 грн відсотків за користування товарним кредитом, був посвідчений нотаріусом виключно на підставі поданого кредитором розрахунку суми процентів за користування товарним кредитом згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, в якому зазначено, що загальну сума процентів за користування товарним кредитом становить 612028,89 грн.

Але із наданого відповідачем нотаріусу розрахунку суми процентів за користування товарним кредитом згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 на суму 612028,89 грн не можна зробити беззаперечного висновку по яких саме додатках (специфікаціях) до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 та видаткових накладних було здійснено нарахування процентів за користування товарним кредитом, що унеможливлює перевірити правильність розрахунку та зазначення у виконавчому написі нотаріусом до стягнення 536000,34 грн відсотків за користування товарним кредитом.

Відповідач своїм правом участі у судових засідання не скористався, відповідних пояснень суду не надав. Відзив на позовну заяву також не містить пояснень щодо нарахування процентів за користування товарним кредитом.

Таким чином, виходячи з переліку документів, що були надані стягувачем приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Огородник Ж.А. для вчинення виконавчого напису, суд доходить висновку, що у нотаріуса не було достатньо підстав вважати безспірною заборгованість у розмірі 6441324,31 грн, зокрема в частині розміру 536000,34 грн відсотків за користування товарним кредитом.

Зі змісту листа ТОВ «Аграрний Альянс» вих.1911-12 від 19.11.2019, отриманого ТОВ «Гетьманське» 22.11.2019, вбачається, що відповідач нагадав позивачу, що останній, як заставодавець, мав зобов`язання по отриманню згоди від застоводержателя щодо збирання зерна, та послідуючу передачу в заставу зібраного зерна шляхом оформлення подвійного складського свідоцтва. Відповідач просив в термін до 22.11.2019 передати зерно в заставу згідно умов договору або сплатити заборгованість в повному обсязі. Сума заборгованості у листі ТОВ «Аграрний Альянс» вказана не була. Будь-яких додаткових вимог щодо необхідності сплати відсотків за користування товарним кредитом до ТОВ «Гетьманське» відповідачем у листі вих.1911-12 від 19.11.2019 заявлено не було.

Акт звірки взаєморозрахунків за період: вересень 2019 року, складений станом на 30.09.2019, стосувався виключно розміру основного боргу покупця перед постачальником за товар, проданий на умовах товарного кредиту. Виходячи із переліку додатку до заяви стягувача вих. №5 від 03.12.2019 на вчинення виконавчого напису, даний акт звірки взаєморозрахунків взагалі не було подано нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Твердження відповідача та третьої особи про безспірність заборгованості ТОВ «Гетьманське» перед ТОВ «Аграрний Альянс» по відсотках за користування товарним кредитом у розмірі 536000,34 грн, на момент вчинення виконавчого напису (03.12.2019), спростоване наведеними висновками суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом за рахунок предмета застави , чим порушив норми ст.88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та підпункту Б ч.2 п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів лише на підставі нотаріально посвідчених договорів.

Сторонами було нотаріально посвідчено лише договір застави майбутнього врожаю від 19.07.2019. Договір поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 укладений сторонами в простій письмові формі та не містить умови про те, що стягнення заборгованості може відбуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно, при вчиненні виконавчого напису від 03.12.2019 у нотаріуса були відсутні правові підстави для зазначення у виконавчому написі: у разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, тобто стягнення заборгованості за рахунок грошових коштів на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, що встановлений з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-IV.

Згідно з п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Така вимога узгоджується з частиною першою статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Таким чином, законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Вказані вимоги є імперативними, тобто є обов`язковими для виконання стягувачем, який ініціює в позасудовому порядку звернення стягнення на заставне майно.

Такі умови звернення стягнення на предмет застави сторони визначили і в п.2.3.10 договору застави від 19.07.2019.

Також п.5.2. договору застави від 19.07.2019 сторони визначили, що взаємовідносини сторін, що виникли з цього договору, регулюються умовами цього договору. В разі відсутності можливості врегулювання будь-якого питання, яке виникає з виконання умов цього договору, сторони керуються нормами законодавства України.

У статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачені вимоги до повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Це повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пов`язує подальші дії стягувача не лише з виконанням чи невиконанням боржником вимоги усунути порушення зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й установлює відповідний строк для такого виконання - протягом 30 днів, та пов`язує початок спливу цього строку з моментом реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а отже, і подальших дій зі звернення стягнення на предмет застави.

Тобто, ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Лист відповідача вих.№1911-12 від 19.11.2019 не може бути доказом направлення позивачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, оскільки він не відповідає вимогам ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Інших доказів направлення позивачу повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідач суду не надав.

Порядок ведення Реєстру та внесення відомостей до нього врегульовано статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно з якою держателем Реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. До Реєстру вносяться, зокрема, відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Порядок ведення Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок № 830).

Пунктом 4 Порядку № 830 визначено, що державна реєстрація відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису.

У пункті 5 Порядку № 830 передбачено, що державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі відповідного договору.

У пункті 6 цього Порядку вказано, що заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі - заява) у паперовій формі підписує обтяжувач, справжність підпису якого нотаріально засвідчується (крім випадків подання заяви щодо публічних обтяжень та випадків подання заяви нотаріусу, яким безпосередньо вчинено дію, спрямовану на виникнення, зміну, припинення обтяження, а також на звернення стягнення на предмет обтяження).

Як вже зазначалось вище, процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (п.2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Разом з тим, відсутність у Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог, оскільки в разі розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо його скасовано виданим пізніше загальним актом.

Тобто, в цьому випадку необхідно дотримуватися вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Встановлення нотаріусом на стадії відкриття нотаріального провадження, що заява стягувача не містить такої інформації або стягувач не надав необхідних документів, що підтверджують зазначені обставини, перешкоджає вчиненню нотаріусом виконавчого напису.

При цьому неподання стягувачем на вимогу нотаріуса на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження доказів реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», а невчинення нотаріусом дій щодо вжиття заходів про витребування від обтяжувача згаданої інформації та документів на її підтвердження і, як наслідок, вчинення виконавчого напису без таких документів вказує на незаконність нотаріальної дії як виконаної без усіх необхідних даних.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.3.10 договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, відповідач мав право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо після спливу 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави та якщо після спливу 30 днів після направлення боржнику письмової вимоги заставодержателя про усунення порушень зобов`язань за Договором поставки така вимога заставодержателя залишається не задоволеною.

Таким чином, відповідно до умов договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 відповідач мав право вчиняти будь-які дії, пов`язані із зверненням стягнення на майно, лише за умови виконання ним положень цього пункту, тобто: зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави; направити позивачу відповідну письмову вимогу; у разі не виконання позивачем цієї вимоги протягом 30 днів - розпочати процедуру звернення стягнення в судовому порядку або шляхом звернення до нотаріуса за виконавчим написом.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду доказів вчинення як заставодержателем дій, передбачених ч. 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію предмету обтяжень" та договором застави майбутнього врожаю від 19.07.2019.

З витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №63869628 від 20.12.2019 (а.с. 39-47 т.1) та № 63486430 від 03.12.2019 (а.с.53-60 т.2), наданих позивачем та нотаріусом вбачається, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутній запис про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майбутнього врожаю від 19.07.2019.

Дії щодо перевірки дотримання відповідачем вимог щодо реєстрації звернення стягнення на предмет застави та щодо направлення на адресу боржника письмового повідомлення про звернення стягнення на заставлене майно в порядку ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не вчинялись, що ні відповідачем, ні третьої особою не спростовується.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами дотримання ним вимог законодавства при реалізації свого права на звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису.

Нотаріусом, у свою чергу, не перевірено виконання вищевказаних вимог відповідачем та в порушення вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та умов договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019, щодо якого вчиняється виконавчий напис, видано виконавчий напис від 03.12.2019, зареєстрований у реєстрі за № 887.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що факт недотримання відповідачем положень частини третьої статті 24 та частини першої статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» № 1255-IV і нездійснення ним до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також не проведення нотаріусом дій по перевірці наведених обставин є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заперечення відповідача про те, що відповідач перед вчиненням оспорюваного виконавчого напису дотримався 30-ти денного строку виконання вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання від 19.11.2019 шляхом направлення позивачу листа вих.№1911-12 від 19.11.2019 та отримання його позивачем, а також те, що в п. 2.3.5. договору застави майбутнього врожаю від 19.07.2019 сторони передбачили, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі якщо в момент настання терміну виконання зобов`язань за договором поставки, воно не буде виконане; при виникненні у заставодержателя права вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором поставки, і станом на час вчинення виконавчого напису строк виконання зобов`язань за договором поставки, який визначений як 30.11.2019, настав, і мав бути виконаний боржником самостійно без будь-яких додаткових вимог, а тому відповідач мав право розпочати процедуру звернення стягнення без додаткового повідомлення боржника, спростовуються вищевикладеним і судом до уваги не приймаються.

Щодо заперечень відповідача та третьої особи стосовно правомірності визначення нотаріусом строку, за який провадиться стягнення, суд зазначає наступне.

Документом, за яким проводиться стягнення і на якому вчиняється виконавчий напис - є відповідний договір застави, який було укладеного в забезпечення виконання основного зобов`язання.

Строки, за які проводиться стягнення, зазначаються виходячи з дати, коли у стягувача виникло право примусового стягнення суми основного боргу чи зазначення періоду фактичної поставки товару, а також періоду нарахування процентів за користування товарним кредитом.

Як встановлено судом, фактично поставка товару здійснювалась в період з 09.04.2019 по 05.09.2019, відповідно до підписаних сторонами додатків (специфікацій) №1 від 04.03.2019, №3 від 04.03.2019, №5 від 02.08.2019, №6 від 09.08.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 зобов`язання щодо оплати за отриманий товар за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 позивач зобов`язаний був виконати до 30.11.2019 в частині сплати другого платежу. Згідно з додатком (специфікацією) №4 від 11.07.2019 до договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 зобов`язання щодо оплати 100% загальної вартості товару, отриманого за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, позивач зобов`язаний був виконати до 25.07.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №1 від 04.03.2019, товарний кредит на суму 6131442,41 грн надається на період з 02.04.2019 по 30.11.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №3 від 04.03.2019, товарний кредит на суму 836982,72 грн надається на період з 20.05.2019 по 30.11.2019.

Відповідно до додатку (специфікації) №6 від 09.08.2019, товарний кредит на суму 33292,56 грн надається на період з 19.08.2019 по 30.11.2019.

У розрахунку суми процентів за користування товарним кредитом згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 зазначено період, на який надається товарний кредит, з 09.04.2019 по 02.12.2019.

У виконавчому написі від 03.12.2019, зареєстрованому у реєстрі за № 887, зазначено строк за який провадиться стягнення з 25.02.2019 по 02.12.2019.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що нотаріусом у виконавчому написі від 03.12.2019, зареєстрованому у реєстрі за № 887, не вірно зазначено початковий строк 25.02.2019 з якого провадиться стягнення.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 887, таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем 21.12.2019 було сплачено згідно платіжного доручення № 466 від 21.12.2019 судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Крім того, за подання заяви про забезпечення позову, яка була задоволена ухвалою суду від 26.12.2019, позивачем сплачено згідно платіжного доручення № 462 від 21.12.2019 судовий збір в сумі 960,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2881,50 грн.

Керуючись ст. 42, 46, 50, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", вул. В.Ющенка, 61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512 (код ЄДРПОУ 41105190) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", вул. Пугачова, 1/1, с. Мізяків, Калинівський район, Вінницька область, 22437 (код ЄДРПОУ 38106189) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за №887, задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №887, згідно з яким пропонується звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (стягувач), місцезнаходження: 22437, Вінницька область, Калинівський район, с. Мізяків, вул. Пугачова, б.1/1, ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 38106189, р/р НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, на кукурудзу врожаю 2019 року у кількості 1664,22 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 41105190, місцезнаходження: 16512, Чернігівська обл., Бахмацький район, місто Батурин, вулиця імені Віктора Ющенка, буд. 61, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 380269.

Кукурудза, передана в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Огороднік Жанною Анатоліївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі № 554 в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", строк оплати за яким настав 30.11.2019.

У разі відсутності кукурудзи у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (повністю або частково), пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", та перерахувати суму згідно договору поставки товару № АА-00034 від 25.02.2019 у розмірі 6441324,31 грн, з яких 5905323,97 грн - вартість товару, 536000,34 грн - відсотки за користування товарним кредитом, за наступними реквізитами: отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" (код ЄДРПОУ 38106189), р/р НОМЕР_3 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528.

Додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс" витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 64500,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", вул. Пугачова, 1/1, с. Мізяків, Калинівський район, Вінницька область, 22437 (код ЄДРПОУ 38106189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", вул. В.Ющенка, 61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512 (код ЄДРПОУ 41105190) 2881,50 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 20.03.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко