Ухвала суду № 88324602, 20.03.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"20" березня 2020 р. Справа № 924/33/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В., розглянувши заяву приватного підприємства "Ізяславське" про забезпечення позову від 19.03.2020 року у справі № 924/33/20

за позовом приватного підприємства "Ізяславське", Хмельницька область Ізяславський район с.Васьківці

до фермерського господарства "Део-Інвест", Хмельницька область Ізяславський район м.Ізяслав

про стягнення 6 884 342 грн. 90 коп.

Без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Хмельницької області 19.03.2020 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладенням арешту на грошові кошти відповідача Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ», що розміщені на рахунках Ощадбанк, АБ Укргазбанк, АБ Укрексімбанк, АТ Райффайзен Банк Аваль та на будь-яких інших рахунках відповідача, виявлених до набрання рішенням у цій справі законної сили. Обґрунтовуючи дану заяву, позивач зазначив, що оскільки ціна позову є досить значною, а відповідач ігнорує свій обов`язок з погашення заборгованості, тобто діє недобросовісно, є підстави вважати, що при невжитті заходів по забезпеченню позову виконання рішення буде утруднено.

Відповідно до ст. 136, п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 ст. цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши заяву приватного підприємства "Ізяславське" про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Також зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Більше того, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Верховний Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Обґрунтовуючи дану заяву, позивач зазначив, що станом на даний момент усе нерухоме майно, яке належало відповідачу уже відчужено. Однак з наданих позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта не вбачається вчинення Відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення в майбутньому виконання рішення суду саме у період існування спору між сторонами у межах розгляду справи 924/33/20.

Крім того, на думку позивача, неявка відповідача у підготовче судове засідання 24.02.2020р. свідчить про відсутність наміру виконувати рішення суду про стягнення коштів. З цього приводу судом зауважується, що згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що заявником (позивачем) не надано належних доказів на підтвердження існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, - суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного підприємства "Ізяславське" про забезпечення позову від 19.03.2020 року у справі №924/33/20 шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ», що розміщені на рахунках Ощадбанк, АБ Укргазбанк, АБ Укрексімбанк, АТ Райффайзен Банк Аваль та на будь-яких інших рахунках відповідача - відмовити.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Ухвала підписана 20.03.2020р.

Відповідно до ст.ст. 140, 135, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (30350 , Хмельницька обл., Ізяславський район, с. Васьківці, вул. Шевченка, буд. 2 корпус А );

3 - відповідачу ( 30300, Хмельницька обл., Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Онищука, буд. 59, корпус А).

Всім рек. з повід про вручення