Рішення № 8832437, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10                                                                                 Справа № 9/52

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний завод "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 4 515 грн. 25 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ВАТ "МЗ "Азовсталь", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача збитки від нестачі у розмірі 4515,25 грн. та судові витрати.

Відповідач, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", відзивом на позовну заяву за № 02/1063 з позовною вимогою не погоджується, виходячи з наступного.

Ш          Позивач об'єднав у заяві декілька вимог, які не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки рахунок і взаємний залік нестач та надлишків встановлюється у кожному місяці окремо.

Крім того, вимоги про стягнення нестач за різні місяці не зв'язані поданими доказами, оскільки факт нестач підтверджується різними актами приймання продукції, про вагу тари тощо.

Ш          З наданих позивачем документів вбачається, що при зважуванні продукції за брутто нестачі немає, вона виникла після зважування тари.

Відповідач вважає, що оскільки в порушення п. 4.14 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті ваги позивача не проходять контроль придатності кожні 3 місяці, у відповідача є підстави сумніватися в правильності показань і точності засобів ваговимірювальної техніки позивача.

Ш           Всупереч умовам п. 2.7 договору додаток № 1 до нього відповідачу не був направлений, тому останній не має можливості знати, які норми нестач і надлишків були застосовані позивачем.

Крім того, у порушення п. 2.7 договору позивач не направляв відповідачу акт звірення щодо заліку нестач і надлишків.

В обгрунтування позову позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки феросплавів № 3925/1-193 від 21.11.06, за яким позивач зобов'язався постачати, а відповідач –приймати та оплачувати продукцію на умовах, визначених договором.

У 2007 році від відповідача на адресу позивача за залізничними накладними №№ 48825395 та 48825423 прибули вагони №№ 65342065, 65326209, 67144717, 66933672 та 60841913 з феросилікомарганцем та за залізничними накладними №№ 49512213 і 49512685 вагони №№ 67873828, 60386620 та 66629825 з феросиліцієм.

Згідно з умовою п. 2.8 договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей до нього, приймання продукції здійснюється шляхом перевірки маси вагонів брутто в момент їх отримання та маси тари вагонів після розвантаження продукції на залізничних вагах позивача за участі представника відповідача та/або за участі представників організації, що забезпечує охорону продукції при перевезенні.

При прийманні продукції за кількістю позивачем за участю представників організації, що забезпечує охорону продукції при перевезенні на залізничних вагах позивача була здійснена перевірка маси брутто отриманих вагонів з продукцією та маси тари вагонів після їх вивантаження, про що складені: брутто:

·           акти комісійної перевірки маси вантажу за брутто: № 36 від 19.01.07, № 46 від 21.01.07, № 292 від 11.05.07, № 373 від 10.06.07;

·           Акти про вагу тари №№ 36/1, 36/2, 36/3 від 20.01.07, №№ 46/1, 46/3 від 21.01.07, №№ 292/1, 292/2 від 11.05.07, №№ 373/1, 373/2 від 10.06.07.

В результаті приймання продукції за кількістю була встановлена нестача феросилікомарганцю у загальній вазі 3,18 тони та феросиліцію у загальній вазі 1,45 тони.

Позивач стверджує, що базова вага нестачі феросилікомарганцю, згідно з розрахунком, наданим до позову, склала 0,932 тони (фізична вага нестачі –0,848 тони), а вартість нестачі в базовій вазі з урахуванням ПДВ склала 4476,96 грн.

Крім того, що базова вага нестачі феросиліцію, згідно з розрахунком, наданим до позову, склала 0,007 тони (фізична вага нестачі –0,005 тони), а вартість нестачі в базовій вазі з урахуванням ПДВ склала 38,29 грн.

Таким чином, загальна вартість нестачі складає 4515,25 грн.

Рахунки відповідача за відвантажену продукцію позивачем були повністю оплачені.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки феросплавів № 3925/1-193 від 21.11.06, за яким позивач зобов'язався постачати, а відповідач –приймати та оплачувати продукцію на умовах, визначених договором.

У 2007 році від відповідача на адресу позивача за залізничними накладними №№ 48825395 та 48825423 прибули вагони №№ 65342065, 65326209, 67144717, 66933672 та 60841913 з феросилікомарганцем та за залізничними накладними №№ 49512213 і 49512685 вагони №№ 67873828, 60386620 та 66629825 з феросиліцієм.

Згідно з умовою п. 2.8 договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей до нього, приймання продукції здійснюється шляхом перевірки маси вагонів брутто в момент їх отримання та маси тари вагонів після розвантаження продукції на залізничних вагах позивача за участі представника відповідача та/або за участі представників організації, що забезпечує охорону продукції при перевезенні.

При прийманні продукції за кількістю позивачем за участю представників організації, що забезпечує охорону продукції при перевезенні на залізничних вагах позивача була здійснена перевірка маси брутто отриманих вагонів з продукцією та маси тари вагонів після їх вивантаження, про що складені: брутто:

·           акти комісійної перевірки маси вантажу за брутто: № 36 від 19.01.07, № 46 від 21.01.07, № 292 від 11.05.07, № 373 від 10.06.07;

·           Акти про вагу тари №№ 36/1, 36/2, 36/3 від 20.01.07, №№ 46/1, 46/3 від 21.01.07, №№ 292/1, 292/2 від 11.05.07, №№ 373/1, 373/2 від 10.06.07.

В результаті приймання продукції за кількістю була встановлена нестача феросилікомарганцю у загальній вазі 3,18 тони та феросиліцію у загальній вазі 1,45 тони.

Суд, вирішуючи цей спір, погоджується з посиланням позивача на умови п. 2.9 договору, яким передбачено що розрахунок розміру та вартості нестачі або надлишків продукції здійснюється покупцем у базовій вазі на весь обсяг продукції, що поставлена протягом місяця, у відповідності до додатку № 1, при цьому взаємний розрахунок надлишків і нестачі в результаті перевантаження отриманих вагонів здійснюється відносно продукції однакового найменування та у тотожній кількості, які утворилися протягом одного місяця. При цьому у відповідності до п. 2.7 договору розрахунок нестачі здійснюється з урахуванням гранично допустимої розбіжності (сума норми звичайних втрат - 0,54% та граничної розбіжності визначення маси нетто –0,2%) від ваги нетто у вагоні, вартість якої ураховується сторонами при проведенні розрахунків.

Як свідчать матеріали справи, базова вага нестачі феросилікомарганцю, згідно з розрахунком, наданим до позову, склала 0,932 тони (фізична вага нестачі –0,848 тони), а вартість нестачі в базовій вазі з урахуванням ПДВ склала 4476,96 грн.

Крім того, що базова вага нестачі феросиліцію, згідно з розрахунком, наданим до позову, склала 0,007 тони (фізична вага нестачі –0,005 тони), а вартість нестачі в базовій вазі з урахуванням ПДВ склала 38,29 грн.

Таким чином, загальна вартість нестачі складає 4515,25 грн.

При цьому рахунки відповідача за відвантажену продукцію позивачем були повністю оплачені, тому збитки, що спричинені позивачу у вигляді вартості втраченого майна –грошових коштів, сплачених за 0,932 тони феросилікомарганцю та 0,007 тони феросиліцію, що не були поставлені відповідачем, складають 4515,25 грн.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що:

·           підставою вимог позивача є порушення відповідачем умов договору поставки № 3925/1-193 від 21.11.06, що спричинило збитки у вигляді втрачених грошових коштів у розмірі 4515,25 грн.;

·           згідно з паспортами на залізничні ваги №№ 1, 19 та 16, на яких відбувалось зважування спірної продукції, державна та відомча повірка здійснювалась не менше одного разу на рік та три рази на місяць щодо контролю та придатності, що підтверджується наявними в цих документах відмітками,

·           щодо застосування позивачем при розрахунку продукції, якої не вистачає, норми недостачі, встановленої у п. 2.7 договору у розмірі 0,74%, відповідач був повідомлений претензією № 09-20/08-28 від 18.04.08 та позовної заяви, що були направлені на адресу відповідача.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність збитків від нестачі у розмірі 4515,25 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", Луганська обл., м. Стаханов, код 00186513, на користь позивача, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», 87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Лепорського, 1, код 00191158, збитки від нестачі у розмірі 4515,25 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов