Ухвала суду № 88323907, 20.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

20.03.2020Справа № 910/3991/20

Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши матеріали

позовної заяви Фізичної особи-підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича

до Головного управління Національної поліції в місті Києві

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 834 832,00 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Намистюк Денис Анатолійович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в місті Києві (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 834 832,00 грн.

В обґрунтування заявлених ним позовних вимог позивач вказав, що матеріальна та моральна шкода завдана йому внаслідок бездіяльності Оболонського УП ГУ НП в місті Києві в межах кримінального провадження № 1201510005001821, а також неправомірного закриття вказаного кримінального провадження.

У зв`язку з цим ухвалою Оболонського районного суд міста Києва від 27.09.2016 у справі № 756/11683/16-к бездіяльність Оболонського УП ГУ НП в місті Києві у кримінальному провадженні № 1201510005001821 визнана незаконною. Крім того, ухвалою Оболонського районного суд міста Києва від 04.12.2017 у справі № 756/14391/17-к скасована незаконна постанова Оболонського УП ГУ НП в місті Києві про закриття кримінального провадження № 1201510005001821.

У вищевказаних ухвалах Оболонського районного суд міста Києва встановлено, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201510005001821 від 22.02.2015, порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України.

Положення ст. 296 Кримінального кодексу України визначають ознаки такого кримінального правопорушення як хуліганство, а також передбачають відповідальність за його вчинення.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 296 Кримінального кодексу України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. Ті самі дії, вчинені групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

З матеріалів поданої позивачем позовної заяви не вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з вчиненням ним господарської діяльності, як суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем. Матеріали позовної заяви не містять доказів того, що кримінальне правопорушення, що має ознаки, передбачені ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство вчинене групою осіб), провадження за яким внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201510005001821 від 22.02.2015, вчинене проти позивача саме як проти фізичної особи-підприємця. Крім того, такий злочин як хуліганство не передбачає такого спеціального суб`єктного складу, в якому потерпілим може бути суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець або юридична особа). Позивачем не обґрунтовано, яким саме чином відповідач своєю протиправною бездіяльністю завдав збитки позивачу не як громадянину, щодо якого вчинено кримінальне правопорушення, а саме як суб`єкту господарювання.

Поряд з наведеним згідно з ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на наведені приписи ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про те, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів, адже шкода, завдана бездіяльністю певного правоохоронного органу в кримінальному провадженні, може бути завдана фізичній особі, як громадянину, тому позивачем у спорах про відшкодування такої шкоди повинна також бути фізична особа (громадянин). Тобто у даному випадку позивачем може бути ОСОБА_1 не як фізична особа - підприємець, а як громадянин.

Таким чином, даний позов належить до юрисдикції загальних судів та повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства. Суд також звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права оскаржити ухвалу Оболонського районного суд міста Києва від 21.06.2019 у апеляційному та касаційному порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Фізичної особи -підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича до Головного управління Національної поліції в місті Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної Фізичної особи - підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича до Головного управління Національної поліції в місті Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 834 832,00 грн.

2. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Намистюку Денису Анатолійовичу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідним судом загальної юрисдикції.

Повний текст ухвали підписано 20.03.2020. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки, визначені чинним господарсько-процесуальним законодавством України.

Суддя О.Г. Удалова