Рішення № 88323865, 04.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2020Справа № 910/16346/19

За позовомФізичної особи-підприємця Квятківської Ірини АнатоліївнидоКомунального підприємства «Київтранспарксервіс»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаКиївська міська радапровизнання договору продовженим

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивачане з`явився;від відповідачаШурда О.В., довіреність №67 від 20.12.2019;від третьої особиКравець В.В., довіреність №225-КМГ-13 від 02.01.2020;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Квятківська Ірина Анатоліївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", в якому просить визнати договір №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 продовженим на той самий строк на підставі п.6.3 договору, а саме: з 31.12.2018 по 31.07.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за 30 днів до закінчення дії вищевказаного договору жодна зі сторін не попередила про свій намір припинити цей договір, а тому у відповідності до п.6.3 його дію було автоматично продовжено до 31.07.2020. Однак, як вказує позивач, в порушення п.2.1.5 договору відповідачем оголошено про проведення продажу майна, визначеного договором, через систему "Prozorro".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019, після усунення позивачем обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, відкрито провадження у справі №910/16346/19; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Київську міську раду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2020; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Квятківської Ірини Анатоліївни про забезпечення позову.

28.12.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, стверджуючи, зокрема, про те, що листом від 28.09.2018 №053/05-3601 відповідач повідомив позивача про намір припинити дію договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 у визначений договором строк та не здійснювати його автоматичне продовження, а отже означений правочин припинив свою дію 31.12.2018.

14.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких остання проти задоволення позовних вимог заперечила.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 12.02.2020; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача - до 24.01.2020; встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання такої відповіді.

11.02.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, яке судом задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст.167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2020.

В судове засідання 04.03.2020 представник позивача не з`явився, однак у клопотанні про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 04.03.2020 проти заявлених позовних вимог заперечили з підстав, наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 04.03.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.05.2016 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (далі - сторона-1, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Квятківською Іриною Анатоліївною (далі - сторона-2, позивач), керуючись рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 "Про правила благоустрою міста Києва", було укладено договір №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (далі - договір), за умовами якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 42 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м.Київ, просп.Возз`єднання, 21, у Дніпровському районі в межах III територіальної зони паркування міста Києва (надалі - "Фіксовані місця для паркування"), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту (п.1.1).

Відповідно до п.1.3 договору "Фіксовані місця для паркування" вважаються переданими в експлуатацію сторони-2 з моменту набрання чинності договору.

За змістом п.2.1 договору сторона-1 здійснює контроль за виконанням умов цього договору, а також за дотриманням стороної-2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 та Правил благоустрою м.Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 на "Фіксованих місцях для паркування".

Підпунктом 2.1.2 договору передбачено, що сторона-1 здійснює моніторинг та обстеження території "Фіксованих місць для паркування". Виявлення за результатами моніторингу та обстеження території "Фіксованих місць для паркування" кількості автомобілів, які не відповідають схемі ОДР, є підставою для внесення змін до схем ОДР шляхом збільшення на відповідну кількість автомобілів.

На час дії даного договору сторона-1 не має права передавати право на експлуатацію "Фіксованих місць для паркування" третім особам та/або право на здійснення діяльності з паркування транспортних засобів на "Фіксованих місць для паркування" третім особам (п.2.1.5 договору).

Положеннями п.2.2.1. договору передбачено, що сторона-2 самостійно несе відповідальність за наявність необхідних дозволів для ведення власної господарської діяльності, пов`язаної з облаштуванням, організацією та експлуатацією "Фіксованих місць для паркування", здійснення розрахунків з фізичними та юридичними особами за паркування автотранспорту, а також нарахування та сплату податків.

Сторона-2 за власті кошти здійснює облаштування та обладнання "Фіксованих місць для паркування" згідно з Правилами паркування (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, тощо) у відповідності до схеми ОДР (пп. 2.2.2 договору).

Умовами п.3.1 передбачено, що плата сторони-2 стороні-1 згідно умов договору становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу в тому числі:

- вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,46 грн;

- ПДВ - 0,29 грн;

- збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,75 грн.

Відповідно до п.3.3 розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 стороні-1 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (додаток № 1до даного договору).

Сторона-1 зобов`язана не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт здачі наданих послуг. Сторона-2 зобов`язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати акт здачі наданих послуг, протягом п`яти робочих днів підписати його та повернути стороні-1 один примірник акту (п.3.4 договору).

За умовами п.6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР та затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 31 грудня 2018 року.

Пунктом 6.2 договору визначено, що за умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є "Фіксовані місця для паркування" даного договору, на той же строк.

Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий строк (п.6.3 договору).

За умовами п.6.4 договору зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору, яка набирає чинності з моменту належного оформлення і підписання сторонами, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

01.11.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору відповідно до якої п.3.1 договору викладено в наступній редакції:

"3.1 Вартість послуг сторони-2 стороні-1 становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу в тому числі:

- вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 4,35 грн;

- ПДВ - 0,87 грн;

- збір за місця для паркування транспортних засобів - 1,28 грн" та внесено зміни в графік платежів за договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що за 30 календарних днів жодна із сторін не попередила письмово другу сторону про намір припинити дію договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016, а тому термін дії вказаного правочину автоматично продовжено до 31.07.2020.

Водночас, за твердженнями позивача, відповідач вчиняє дії з передачі права на експлуатацію "Фіксованих місць для паркування" шляхом виставлення відповідного права на продаж через систему "ProZorro".

З огляду на наведене, позивач вважає, що існують підстави для визнання договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 продовженим в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Рішенням Київської міської ради №930/1591 від 26.06.2007 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м.Києві" Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Відповідно до п.17.3.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008, платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2016 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Фізичною особою-підприємцем Квятківською Іриною Анатоліївною було укладено договір №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016.

За умовами пункту п.6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР та затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 31 грудня 2018 року.

При цьому, сторонами погоджено, у разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий термін (пункт 6.3. договору).

Разом з тим, відповідно до наявних у справі документів, 28.09.2018 відповідач, враховуючи вищевказані умови договору, направив на адресу позивача повідомлення №053/05-3601 від 28.09.2018 про намір не здійснювати автоматичне продовження дії договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016. Крім того, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" також повідомлено, що для продовження експлуатації паркувального майданчика, після закінчення строку договору, позивачу необхідно укласти новий договір з відповідачем.

28.03.2019 відповідач повторно звернувся до позивача з листом №053/05-900 від 28.03.2019, в якому повідомив про відсутність наміру здійснювати автоматичне продовження дії договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 та про необхідність звільнити фіксовані місця паркування.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази направлення вказаних листів на адресу місцезнаходження позивача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином приймаючи до уваги погоджені сторонами умови п.6.3 договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016, а також враховуючи наявність відповідного повідомлення зі сторони відповідача про намір не продовжувати дію договору, суд дійшов висновку про те, що термін дії договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 закінчився 31.12.2018.

Рішенням Київської міської ради "Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві" №184/6840 від 05.03.2019 доручено Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" спільно з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві, що відносяться до сфери управління Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", відповідно до рішень Київської міської ради, виключно у системі електронних продажів ProZorro.Продажі (https://prozorro.sale), крім тих, що визначені для безпосереднього облаштування та/або експлуатації Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", без передачі будь-яких прав на них третім особам.

За змістом п.1.3 вказаного рішення, протягом 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення відповідачу доручено вчинити організаційно-правові дії щодо припинення всіх попередніх господарських договорів з будь-якими третіми особами про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування транспортних засобів у місті Києві та/або усіх інших попередніх господарських договорів щодо утримання паркувальних майданчиків у місті Києві, стягнення паркувального збору, зберігання, реалізації єдиних абонементних талонів із паркування автомобільного транспорту, передачі повністю або частково третім особам інших функцій та/або прав Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" як єдиного оператора з паркування транспортних засобів в місті Києві.

Водночас, дія п.1.3 цього рішення не поширюється на укладені відповідно до чинного законодавства договори з будь-якими третіми особами щодо паркувальних майданчиків, визначених в таблиці 1 додатка 5 до рішення Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві". Такі договори є чинними до закінчення строку їх дії, на який вони укладені, та не підлягають поновленню. Після закінчення строку дії договорів, зазначених у пункті 1.4 цього рішення, права на відповідні паркувальні майданчики мають бути реалізовані у відповідності до пункту 1.1 цього рішення (п.п.1.4, 1.5).

На виконання зазначеного рішення, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" було оголошено про проведення конкурсу UA-PS-2019-11-11-000014-2 з продажу через систему ProZorro права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м.Київ, Дніпровський район, проспект Соборності, 21 (стара назва проспект Возз`єднання, 21) в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, після повідомлення відповідачем про припинення дії договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 в обумовлений п.6.1 договору строк, позивач не звертався до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" з наміром про укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та не взяв участі у конкурсі UA-PS-2019-11-11-000014-2 з продажу через систему ProZorro права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м.Київ, Дніпровський район, проспект Соборності, 21 (стара назва проспект Возз`єднання, 21) в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача про наявність підстав для визнання договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016 продовженим на той самий строк на підставі п.6.3. договору, а саме з 31.12.2018 по 31.07.2020, з огляду на відсутність наміру у відповідача, як сторони вказаного правочину, на пролонгацію дії даного договору, про що було повідомлено позивача у порядку, погодженому сторонами у договорі.

Крім того судом не встановлено порушення відповідачем переважного права позивача на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, оскільки Фізична особа-підприємець Квятківська Ірина Анатоліївна не повідомила відповідача про такий намір та не реалізувала власного права на участь в аукціоні з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Квятківської Ірини Анатоліївни про визнання договору №ДНП-2016-05/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 31.05.2016, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Квятківською Іриною Анатоліївною та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" продовженим на той самий строк на підставі п.6.3 договору, а саме з 31.12.2018 по 31.07.2020.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, в т.ч. і судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.03.2020

Суддя Ю.М.Смирнова