Рішення № 88323821, 12.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2020Справа № 910/15080/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рустам" до товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Сервіс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна,

за участі представників:

позивача: Фоміна А.А. за довіреністю від 8 січня 2020 року;

відповідача: Стеченка Я.В. за довіреністю від 4 лютого 2020 року;

третьої особи: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рустам" (далі - ТОВ "Рустам") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Сервіс" (далі - ТОВ "Маркет-Сервіс") про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 12 356,9 кв.м., за адресою: місто Харків, проспект Московський, будинок 256-Б, встановлену на підставі іпотечного договору від 21 січня 2011 року, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством "Сведбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. і зареєстрованого в реєстрі за № 77.

В обґрунтування вказаного позову ТОВ "Рустам" посилалося на те, 21 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (яке у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК") та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" був укладений кредитний договір № 19К-Н, за умовами якого вказаний банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", у свою чергу, зобов`язалося повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов`язання у повному обсязі в строки, передбачені цим договором.

На забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань боржника, що випливають з цієї угоди, 21 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (яке у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК") та позивачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав кредитору в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літера "А-3") загальною площею 12 356,9 м2, розташовану за адресою: місто Харків, проспект Московський, будинок 256-Б.

На підставі укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (правопопередником якого у кредитних правовідносинах з відповідачем за договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н було публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК") та відповідачем договору купівлі-продажу майнових прав від 3 липня 2018 року № 659/К останній набув права вимоги та став новим кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" за кредитним договором № 19К-Н.

5 серпня 2019 року між ТОВ "Маркет-Сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" було укладено угоду про припинення зобов`язання зарахуванням, за умовами якої вказані юридичні особи погодили припинення, зокрема, зобов`язання позичальника перед відповідачем за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н у розмірі 223 769 898,41 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим того ж дня між цими юридичними особами було підписано договір про розірвання вказаної кредитної угоди з 5 серпня 2019 року.

У той же час 22 жовтня 2019 року позивач отримав вимогу відповідача про усунення порушення, в якій ТОВ "Маркет-Сервіс" просило іпотекодавця у тридцятиденний термін погасити заборгованість позичальника за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н у розмірі 223 769 898,41 грн.

Враховуючи те, що зобов`язання позичальника з погашення вищенаведеної суми заборгованості за кредитним договором на момент звернення кредитора до позивача з цією вимогою було припинено шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а дії відповідача, направлені на звернення стягнення на належне позивачу іпотечне майно порушують його права та законні інтереси, ТОВ "Рустам", посилаючись на статті 391, 509, 526, 598, 599, 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1, 17 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон), просило суд визнати припиненою іпотеку нерухомого майна за іпотечним договором від 21 січня 2011 року, укладеним між позивачем та публічним акціонерним товариством "Сведбанк", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. і зареєстрованим у реєстрі за № 77.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

8 листопада 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2019 року позовну заяву ТОВ "Рустам" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15080/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 5 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 5 грудня 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 9 січня 2020 року.

8 січня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ТОВ "Маркет-Сервіс" на позовну заяву від 6 січня 2020 року № 06-01-1/20, в якому відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на наявність у позичальника й іншої грошової заборгованості перед ТОВ "Маркет-Сервіс".

У судовому засіданні 9 січня 2020 року протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати строк підготовчого провадження у даній справі було продовжено на 30 днів.

Ухвалою суду від 9 січня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 23 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 23 січня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет". Цією ж ухвалою підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 6 лютого 2020 року.

31 січня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення третьої особи від 29 січня 2020 року № 2901-01/20, в яких остання зазначила про обґрунтованість вимог позивача у зв`язку з фактичним припиненням зобов`язань позичальника за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н.

У судовому засіданні 6 лютого 2020 року протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи по суті було відкладено на 12 березня 2020 року.

2 березня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення відповідача від 25 лютого 2020 року № 25-02-1/20, в яких останній повідомив, що сума непогашеної іпотекодавцем та боржником заборгованості останнього за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н станом на 25 лютого 2020 року складає 32 715 052,60 грн., що утворилася у зв`язку з нарахуванням кредитором передбачених статтею 625 ЦК України компенсаційних виплат на суму переданих йому майнових вимог до позичальника в розмірі 223 769 898,41 грн. у період з 3 липня 2018 року по 25 лютого 2020 року. Враховуючи наявність непогашеного боргу позичальника на час розгляду справи, відповідач просив суд відмовити ТОВ "Рустам" у задоволенні його вимог.

У судовому засіданні 12 березня 2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Третя особа про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені судові засідання не забезпечила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (яке у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК") та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" був укладений кредитний договір № 19К-Н, за умовами якого вказаний банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", у свою чергу, зобов`язалося повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов`язання у повному обсязі в строки, передбачені цим договором.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін, а також скріплений печатками зазначених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання даного договору складає 127 280 000,00 грн. Розмір ліміту кредитної лінії змінюється відповідно до графіку зміни розміру ліміту кредитної лінії, наведеного у додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Термін користування кредитною лінією: з 21 січня 2011 року по 31 грудня 2018 року включно з урахуванням графіку (пункт 1.3 цієї угоди).

Згідно з пунктом 1.4.1 зазначеного правочину плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить: з 21 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року - 10 % річних; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 11 % річних; з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року - 12 % річних; з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року - 13 % річних.

Пунктом 1.4.2 договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктами 6.4 та/або 6.6 цього договору, починаючи з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося таке невиконання, процентна ставка встановлюється у розмірі: з 21 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року - 12 % річних; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 13 % річних; з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року - 14 % річних; з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року - 15 % річних без підписання будь-якого додаткового договору до цього правочину.

За умовами пунктів 3.1, 3.2 договору погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 31 грудня 2018 року включно у відповідності зі змінами розміру ліміту кредитної лінії, встановленому в графіку. При цьому, при зміні розміру ліміту кредитної лінії відповідно до графіку строком погашення заборгованості за кредитною лінією, що перевищує розмір кредитної лінії, встановлений на наступний термін користування нею, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий розмір кредитної лінії відповідно до графіку. Проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно з пунктом 1.4 цього договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (у тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Пунктом 5.1 цієї угоди передбачено, що при невиконанні зобов`язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та/або по сплаті процентів та/або комісій у строки, встановлені цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується за кожний день прострочки та сплачується у національній валюті України. При цьому, до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці та у році.

Відповідно до пункту 7.1 договору під випадками невиконання умов за цим договором та за будь-яким з фінансових документів слід розуміти кожну із наступних дій або подій незалежно від того, чи сталася вона внаслідок будь-якої причини поза контролем позичальника або будь-якої іншої особи чи ні, у тому числі невиконання платіжних зобов`язань чи порушення інших зобов`язань.

Згідно з пунктом 7.2.2 наведеного правочину після настання випадку невиконання банк має право вимагати дострокового повернення коштів, наданих в рахунок кредитної лінії за цим договором у порядку, передбаченому пунктом 7.3 договору.

У пункті 7.3 цієї угоди її сторони погодили, що вимога про дострокове повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ним та інших платежів, передбачених договором, направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню в повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони також досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена в повідомленні про вручення (або неможливість вручення) поштового відправлення, наданому банку відділенням зв`язку, або дата, зазначена у повідомленні, яке отримане позичальником особисто в банку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

У той же час судом встановлено, що на забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н, того ж дня між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (яке у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК") та позивачем було укладено іпотечний договір, за яким останній передав вказаному банку в іпотеку належне ТОВ "Рустам" на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літера "А-3") загальною площею 12 356,9 м2, розташовану за адресою: місто Харків, проспект Московський, будинок 256-Б, а також невід`ємні елементи внутрішньої інженерної інфраструктури цього нерухомого майна.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками його сторін, скріплений печатками цих суб`єктів господарювання, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. і зареєстрованим у реєстрі за № 77.

Пунктом 1 даного договору визначено, що іпотека розповсюджується на будь-яке збільшення основного зобов`язання або процентів за основним зобов`язанням та не потребує державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження іпотекою нерухомого майна, що є предметом іпотеки за цим договором.

За змістом пункту 10.3 іпотечного договору, у разі невиконання позичальником умов основного зобов`язання та/або іпотекодавцем умов договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми відповідного основного зобов`язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі й санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого провадження, пов`язаного з реалізацією іпотечного майна, та вартість послуг незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності.

Стаття 548 ЦК України встановлює загальні умови забезпечення виконання зобов`язання.

Так, частиною 1 вказаної статті встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 575 ЦК України іпотека є окремим видом застав. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону та статті 572 ЦК України іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (стаття 589 ЦК України).

У частині 2 статті 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 3 Закону, у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

В силу положень статті 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частиною 1 статті 33 Закону встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому в зобов`язанні товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н відбулася заміна кредитора з публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (яке у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ОМЕГА БАНК") на публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК", яке набуло статусу нового кредитора на підставі укладеного між наведеними банківськими установами договору купівлі-продажу прав вимоги від 18 червня 2013 року № 1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого у реєстрі за № 1358.

Вищенаведені обставини не заперечувалися сторонами та третьою особою під час розгляду даної справи.

Разом із тим, 3 липня 2018 року між публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 659/К, за умовами якого наведений банк передав у власність ТОВ "Маркет-Сервіс" майнові права, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому, та включають, зокрема, право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, наведених у додатку № 1 до цього договору.

У додатку № 1 до зазначеного договору його сторони погодили, що публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" передає у власність ТОВ "Маркет-Сервіс" майнові права, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н (боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"). У вказаному додатку також було зазначено, що загальна сума заборгованості цього позичальника становить 223 769 898,41 грн., з яких: 125 009 199,03 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 96 518 877,25 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках за кредитом; 2 241 822,13 грн. - пеня.

За умовами пункту 1.3 договору від 3 липня 2018 року № 659/К майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Наведений правочин підписаний повноважними представниками його сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. і зареєстрований у реєстрі за № 748.

Частиною 1 статті 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У той же час пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України унормовано, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Разом із тим судом встановлено, що 5 серпня 2019 року між відповідачем (як новим кредитором за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (позичальником за наведеним правочином) було укладено угоду про припинення зобов`язання зарахуванням, за умовами якої її сторони підтвердили виникнення між ними зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а саме: вимоги ТОВ "Маркет-Сервіс" щодо виконання кредитного договору від 21 січня 2011 року № 19К-Н зі змінами та доповненнями в чинній редакції з урахуванням договору купівлі-продажу майнових прав від 3 липня 2018 року № 659/К, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" повинно сплатити відповідачу 223 769 898,41 грн., а також вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" щодо оплати заборгованості за договором відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року № 1700-ФФМ, згідно з яким ТОВ "Маркет-Сервіс" повинно було сплатити товариству з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" у строк до 19 липня 2019 року включно грошові кошти в сумі 223 769 898,41 грн.

За умовами пункту 1.2 цієї угоди відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання ТОВ "Маркет-Сервіс" припиняються на суму 223 769 898,41 грн., а зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" припиняються на суму 223 769 898,41 грн. Таким чином, будь-які зобов`язання ТОВ "Маркет-Сервіс" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", а також товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" перед відповідачем - відсутні.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного правочину останній набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками відповідача та третьої особи, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Факт укладення зазначеного договору відповідачем не оспорювався, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження цього правочину, а також докази, які свідчать про наявність правових підстав для визнання його недійсним у судовому порядку.

Слід також зазначити, що у зв`язку з підписанням між сторонами вищевказаної угоди про припинення зобов`язання зарахуванням від 5 серпня 2019 року, того ж дня між відповідачем та третьою особою було укладено договір про розірвання кредитного договору від 21 січня 2011 року № 19К-Н, яким цей правочин було розірвано, а зобов`язання даних контрагентів за цією кредитною угодою - припинено в повному обсязі з 5 серпня 2019 року.

Наведений правочин також підписаний уповноваженими представниками ТОВ "Маркет-Сервіс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", а також скріплений печатками цих юридичних осіб.

У зв`язку з наведеним суд звертає увагу на те, що припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у статті 598 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статей 202, 203 ГК України зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування, передбачене статтею 601 ЦК України, здійснюється за наявності наступних умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду; 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню. Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Відтак, зарахування є можливим у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру нарахувань, та чіткого встановленого розміру боргових зобов`язань; їх розмір повинен носити ясний та безспірний характер.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 920/240/18.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності між відповідачем та третьою особою спору щодо наявності підстав і розміру вищенаведених нарахувань в сумі 223 769 898,41 грн., зазначених в угоді про припинення зобов`язання зарахуванням від 5 серпня 2019 року, а також враховуючи прозорість та безспірність наведених у ній зобов`язань, що підтверджується фактом двостороннього підписання цього договору як товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", так і ТОВ "Маркет-Сервіс", суд дійшов висновку про те, що зобов`язання позичальника (товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет") перед відповідачем (як новим кредитором) за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н у розумінні статті 601 ЦК України були припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 5 серпня 2019 року.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2019 року позивач отримав вимогу відповідача про усунення порушення, в якій ТОВ "Маркет-Сервіс" просило іпотекодавця у тридцятиденний термін погасити заборгованість позичальника за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н у розмірі 223 769 898,41 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що зобов`язання позичальника з погашення вищенаведеної суми заборгованості за кредитним договором на момент звернення ТОВ "Маркет-Сервіс" до позивача з цією вимогою було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а дії відповідача, направлені на звернення стягнення на належне позивачу іпотечне майно, порушують його права та законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 статті 17 Закону встановлено, що іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання.

Враховуючи припинення основного зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" перед відповідачем (як новим кредитором) за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, переданого в іпотеку для забезпечення виконання позичальником вищевказаного основного зобов`язання за кредитним договором.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача з огляду на наявність у позичальника й іншої грошової заборгованості перед ТОВ "Маркет-Сервіс", не беруться судом до уваги з огляду на те, що відповідачем на підтвердження цих обставин не було надано суду жодних доказів. Крім того, іпотекою нерухомого майна за іпотечним договором від 21 січня 2011 року було забезпечено виконання позичальником його грошових зобов`язань лише за одним кредитним договором - договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н, які у встановленому законом порядку були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з 5 серпня 2019 року.

За змістом положень статей 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року визначено, що частиною 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Посилання відповідача на те, що сума непогашеної іпотекодавцем та боржником заборгованості останнього за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н станом на 25 лютого 2020 року складає 32 715 052,60 грн., та утворилася у зв`язку з нарахуванням кредитором передбачених статтею 625 ЦК України компенсаційних виплат на суму переданих йому майнових вимог до позичальника в розмірі 223 769 898,41 грн. у період з 3 липня 2018 року по 25 лютого 2020 року, не беруться судом до уваги з огляду на встановлений судом факт укладення уповноваженими представниками відповідача (нового кредитора за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (позичальника за наведеним правочином) угоди про припинення зобов`язання зарахуванням від 5 серпня 2019 року, якою зобов`язання позичальника перед відповідачем за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н були припинені у повному обсязі, що виключає можливість існування спірної іпотеки.

Слід також зазначити, що у письмових поясненнях відповідач посилався на те, що сума боргу позичальника станом на 25 лютого 2020 року складає 32 715 052,60 грн. та утворилася у зв`язку з нарахуванням кредитором передбачених статтею 625 ЦК України компенсаційних виплат на суму переданих йому майнових вимог до позичальника в розмірі 223 769 898,41 грн. у період з 3 липня 2018 року по 25 лютого 2020 року. У той же час, у адресованій позивачу вимозі ТОВ "Маркет-Сервіс" про усунення порушення від 18 жовтня 2019 року № 18/10-19-01, отриманій позивачем 22 жовтня 2019 року, відповідач просив іпотекодавця у тридцятиденний термін погасити заборгованість позичальника за кредитним договором від 21 січня 2011 року № 19К-Н у розмірі саме 223 769 898,41 грн. Будь-яких відомостей про нараховані суми компенсаційних виплат та необхідність їх погашення вказаний лист не містить, що додатково підтверджує необґрунтованість посилань відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Зважаючи на те, що відповідачем не було надано суду жодних доказів на спростування викладених ТОВ "Рустам" у його позовній заяві обставин та доводів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 12 356,9 кв.м., за адресою: місто Харків, проспект Московський, будинок 256-Б, встановлену на підставі іпотечного договору від 21 січня 2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Рустам" та публічним акціонерним товариством "Сведбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. і зареєстрованого в реєстрі за № 77.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Сервіс" (04209, місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 36В; ідентифікаційний код 31405650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рустам" (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 57; ідентифікаційний код 31635170) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20 березня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко