Рішення № 88323621, 16.03.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.2020 Справа № 905/1598/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 635074 грн. 32 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 635074 грн. 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №179-ВЄ-ЗуТЕС/012 на послуги водопостачання із водосховищ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1598/19, підготовче судове засідання призначено на 24.09.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2019 відкладено підготовче засідання на 15.10.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2019 строк розгляду справи №905/1598/19 продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.10.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2019 підготовче засідання відкладено на 19.11.2019.

29.10.2019 канцелярією суду прийнято та передано судді Зекунову Е.В. на розгляд зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про припинення зобов`язання за договором №179-ВЄ-ЗуТЄС/012 від 24.12.2015.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про припинення зобов`язання за договором №179-ВЄ-ЗуТЄС/012 від 24.12.2015, з доданими до неї документами - повернуто позивачу за зустрічним позовом.

12.11.2019 на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.11.2019 у справі № 905/1598/19 та клопотання про зупинення провадження у справі № 905/1598/19, у зв`язку з поданням апеляційної скарги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2019 зупинено провадження у справі №905/1598/19 за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 635074 грн. 32 коп. до закінчення апеляційного провадження та повернення справи №905/1598/19 до господарського суду Донецької області.

28.01.2020 на адресу господарського суду Донецької області повернуті матеріали справи №905/1598/19.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2020 розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/1598/19 призначено на 25.02.2020.

18.02.2020 до господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2020 поновлено провадження у справі 905/1598/19. Закрито підготовче провадження у справі №905/1598/19 та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2020 року.

У судове засідання 16.03.2020 представники позивача та відповідача не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2015 між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - Відповідач) було укладено Договір №179-ВЭ-ЗуТЕС/012 про надання послуг із водопостачання із водосховищ, у відповідності до умов якого Позивач експлуатує гідротехнічні споруди та підтримує необхідний рівень води у водосховищі, а Відповідач здійснює забір води із водосховища для своїх потреб у відповідності до узгоджених умовами договору об`ємів та оплачує послуги із водопостачання із водосховищ у відповідності до фактично використаного об`єму води та тарифів, що встановлено органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 4.5 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей розрахунок за надані послуги за минулий місяць Водокористувач здійснює самостійно на підставі підписаного Сторонами акту в одержанні води платіжним дорученням в строк до 10-го числа місяця, що настає за звітним.

Розділом 7 договору встановлено строк його дії - з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов до 31.12.2016. Договір вважається продовженим і діє на визначених умовах на період оформлення та узгодження розбіжностей при укладанні наступного договору або додаткової угоди.

Пунктом 5 додаткової угоди до даного Договору від 30.12.2016 року № 4 його дію продовжено до 31.12.2017 року.

В серпні, листопаді, грудні 2016 та січні-лютому 2017 року Відповідачеві було надано послуг за договором від 24.12.2015 №179-ВЭ-ЗуТЕС/012 про надання послуг із водопостачання із водосховищ на загальну суму 683 665, 12 грн.

Порушуючи умови п. 4.5 Договору, Відповідач оплату наданих послуг здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в сумі 462 783, 78 грн. (часткову оплату в сумі 220 881, 34 грн. здійснено шляхом безпосереднього перерахування коштів на поточний банківський рахунок Позивача).

Крім того, в порушення умов Договору, а саме його п. 4.5, наприкінці лютого 2017 року Відповідачем не направлено свого уповноваженого представника за адресою Позивача для складання й остаточного оформлення акту з надання послуг з водопостачання за договором, про що внутрішньою комісією Позивача 03.03.2017 було складено відповідний акт (а.с. 57).

Позивачем неодноразово було надіслано на адресу Відповідача й електронною й звичайною поштою повідомлення про необхідність розгляду та підписання акту надання послуг за договором у лютому 2017 року та проведення загальної звірки взаємних розрахунків (а.с. 58-63)

Відповідача будь-якої відповіді на адресу Позивача не надходило.

Відповідно до п. 6.5 Договору Сторони дійшли згоди, що електронна адреса електронної поштової скриньки кожної з договірних Сторін є обов`язковим реквізитом даного Договору, а номер факсу - при його наявності. Оперативний обмін документами, які складаються на виконання цього договору (крім змін будь-яких умов Договору), може здійснюватися за допомогою поштового, факсимільного, електронного зв`язку. Сторона вважається повідомленою з моменту відправки іншою Стороною електронного листа або факсограми. Повідомлення факсимільного або електронної пошти повинна мати графічний формат (відскановане, сфотографоване зображення документа з усіма належними реквізитами-підпис, печатка (де необхідно), реєстраційні дані. Належним доказом відправки кореспонденції Сторони домовилися вважати відповідний знімок екрана монітора (скріншот) або реєстраційні дані факсимільного повідомлення.

Але незважаючи ані на неприбуття уповноваженого представника Відповідача наприкінці лютого 2017 р., ані на непідписання акту надання послуг в лютому 2017 року, ані на відсутність будь-якого реагування з боку Відповідача на чисельні спроби Позивача щодо остаточного дооформлення означеного акту та проведення загальної звірки взаємних розрахунків, Позивач не вважає ігнорування підписання акту Відповідачем за обставину, що може вплинути на вирішення спору в означений період (лютий 2017 року), оскільки в означений період лічильник було виведено з експлуатації встановленим порядком для проведення планової державної метрологічної перевірки, а розрахунок об`ємів споживання води здійснено за середніми показниками споживання води у попередніх місяцях і Сторонами Договір достроково розірвано не було. Тобто протягом лютого 2017 року Договор діяв, Відповідач будь-яких дій щодо припинення його дії не здійснював, здійснював забор води із водосховища. Саме за середніми об`ємами споживання попередніх періодів було складено й попередній акт періоду січня 2017 року, коли лічильник Відповідача було вже виведено з експлуатації, який підписано Відповідачем без будь-яких застережень і зауважень.

Вищезазначене стало підставою для звернення Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до господарського суду Донецької області з вказаним позовом.

Спірні правовідносини, що виникла між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору №179-ВЭ-ЗуТЕС/012 від 24.12.2015 року.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір про надання послуг - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно до статті 902 ЦК України виконання договору про надання послуг повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в серпні, листопаді, грудні 2016 та січні-лютому 2017 року Відповідачеві було надано послуг за договором від 24.12.2015 №179-ВЭ-ЗуТЕС/012 про надання послуг із водопостачання із водосховищ на загальну суму 683 665, 12 грн.

Оплату наданих послуг Відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в сумі 462 783, 78 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем оплата отриманих послуг не здійснена, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, матеріалів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, суду не надано.

Виходячи з того, що наявність суми основного боргу у розмірі 462 783, 78 грн. підтверджено матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Вважаючи доведеним факт порушення грошових зобов`язань Відповідачем на суму 462 783,78 грн. Позивач просить стягнути з ТОВ «ДТЕК Східенерго»:

31 920,14 грн -3% річних нараховані за період з 10.09.2016 по 11.07.2019;

140 783,78 грн - інфляційні втрати нараховані за період з вересня 2016 по травень 2019.

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу приписів статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що розмір таких нарахувань фактично складає 34637,93 грн., тоді як позивачем заявлено 31920,14 грн. Враховуючи, що відповідно до ст.237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 31920,14 грн.

Також позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 140 783,78 грн.

Відповідно до п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи вищевикладене суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за борговим зобов`язаннями відповідача (за цілі місяця існування прострочення суми), а саме, за період з жовтня 2016 по травень 2019, які складають 138 325,16 грн.

У відповідності до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.3 ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача в повному обсязі, отже позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 635074 грн. 32 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 31831942) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А, код ЄДРПОУ 00191678) кошти у розмірі 462 783,32 грн, 3% річних у розмірі 31920,14 грн, інфляційні втрати - 138 325,16 грн та судовий збір у розмірі 9495,43 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 березня 2020 року.

Повний текст складено та підписано 20.03.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов