Рішення № 88322938, 19.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/445/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини 2269 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації за недоотримане речове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за недоотримане речове майно на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №16 від 14.05.2019 р. у розмірі 100 042,14 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за недоотримане речове майно в розмірі 100 042,14 грн..

В обґрунтування позовних вимоги вказав, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно, а тому він звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки на момент отримання довідки про вартість та перелік неотриманого майна (14.05.2019 р.) та звільнення зі служби (16.05.2019 р.) позивач достеменно знав про перелік неотриманих речей та можливість отримання відповідної грошової компенсації. Таким чином, вищевказані обставини підтверджують факт усвідомлення позивачем наявності порушення його права ще на момент звільнення. (а.с.30-32)

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій посилався на те, що строк позовної давності слід рахувати на наступний день після отримання відмови відповідача у виплаті, викладеної у формі листа №69/25-178 від 15.01.2020 р., оскільки саме тоді позивач дізнався про порушення свого права. (а.с.36-39)

Заперечення на таку відповідь до суду не надходило.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині 2269 Національної гвардії України.

Наказом командира Військової частини 2269 Національної гвардії України (по особовій частині) від 07.03.2019 р. №34 о/с позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу.

Наказом командира Військової частини 2269 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 16.05.2019 р. № 115 позивача з 16.05.2019 р. виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення. (а.с.7-8)

Також, позивачу було видано довідку №16 від 14.05.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 , в якій відповідач самостійно визначив суму грошової компенсації за 54 предмета недоотриманого речового майна в розмірі 100 042,14 грн.. (а.с.9-11)

08.01.2020 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно. (а.с.12)

Листом від 15.01.2020 р. № 69/25-178 відповідач повідомив позивачу, що на даний час, у зв`язку з відсутністю коштів (для виплати компенсації) на рахунку частини, військова частина може розрахуватись за заборгованість майном у натуральному вигляді, на суму нараховану на предмети речового майна за цінами на момент звільнення. При надходженні коштів, за вказаним напрямком, позивачу буде здійснено виплату грошової компенсації за чергою, що утворила у зв`язку з недостатнім фінансуванням. (а.с.13)

Позивач не погодившись із зазначеною відмовою, через свого представника, звернувся до суду.

Відповідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-XII військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

У відповідності до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, головою Служби зовнішньої розвідки України, головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (далі - Порядок № 178).

Пункт 2 Порядку №178 вказує, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Згідно пункту 3 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Згідно до пункту 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 червня 2017 року №475 (далі - Інструкція №475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Так, позивачу видано довідку №16 від 14.05.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 , в якій відповідач самостійно визначив суму грошової компенсації вартості за 54 предмета недоотриманого речового майна в розмірі 100 042,14 грн.. (а.с.9-11)

Наказом командира Військової частини 2269 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 16.05.2019 р. № 115 позивача з 16.05.2019 р. виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення. (а.с.7-8)

Однак, грошову компенсацію вартості за недоотримане речове майно позивачу виплачено не було, що не заперечується.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно, а тому позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України).

Предметом даного позову є невиплата позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно, право на виплачу якої виникає у разі звільнення військовослужбовця з військової служби та яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Як зазначалось судом, згідно з п.15 розділу ІІІ Інструкції 475, військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє суду дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження особою військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Відтак, оскільки виплата грошової компенсації за недоотримане речове майно здійснюється за заявою (рапортом), яку військовослужбовець може подати й після свого звільнення, строк звернення до суду починається із моменту ознайомлення особи з наслідками розгляду такої заяви (рапорту).

Як свідчать матеріали справи, право позивача на виплату компенсації порушене відповідачем саме за наслідками розгляду його заяви від 08.01.2020 р., оскільки листом від 15.01.2020 р. за № 69/25-178 військова частина відмовила у задоволенні вимог позивача і вже 06.02.2020 р. (згідно до трек-номеру на поштовому конверті) позивач звернувся до суду з даним позовом. (а.с.20)

Таким чином, шестимісячний строк для звернення до суду позивачем не пропущений.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача - відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 2269 Національної гвардії України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №16 від 14.05.2019 року.

Стягнути з Військової частини 2269 Національної гвардії України (код за ЄДРПОУ - 14322859) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за недоотримане речове майно в розмірі 100 042,14 грн. (сто тисяч сорок дві гривні 14 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько