Рішення № 88322781, 18.03.2020, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1397/19

18 березня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Круль І.В.

за участю секретаря с/з Дроздюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заявлений позов обґрунтовує тим, що 25 квітня 2007 року АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № IFBWGA00000030, згідно якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 33000,00 доларів США на термін до 24 квітня 2017 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за кредитними коштами в строки та в порядку, передбаченому договором. Відповідно до укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно укладеного договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 28 серпня 2019 року у нього виникла заборгованість в розмірі 230082,27 долари США, яка складається з наступного: 24137,67 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 51887,83 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 5460,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 148596,77 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Використовуючи право вимагати від боржника повернення будь якої частини суми заборгованості, просить стягнути з ОСОБА_1 4522,59 долари США заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 13 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року, що за курсом 25,16 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ від 28 серпня 2019 року складає 113788,36 грн., а також 1921,00 грн. судового збору.

Ухвалою від 21 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 25 квітня 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № IFBWGA00000030, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 33000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 25 квітня 2017 року. В забезпечення виконання кредитного договору сторони 25 квітня 2007 року уклали договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно - будинок загальною площею 306,4 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 02 вересня 2009 року відкрито провадження у справі № 2-523/2009 р за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (житловий будинок та земельну ділянку). 26 листопада 2009 року ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ЗАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на будинок та земельну ділянку як предмет іпотеки, виселення відповідача та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору іпотеки залишено без розгляду.

Листом № 30.1.0.0/2-043 від 27 липня 2011 року позивач з посиланням на ст.ст. 1054, 1050 Цивільного кодексу України заявив вимогу до ОСОБА_1 про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, які нараховані на день повернення кредиту (24030,60 доларів США) в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги та повідомив відповідача, що у разі незадоволення вимог банк має намір продати предмет іпотеки або звернути стягнення на предмет іпотеки. Вимога банку не виконана.

В подальшому ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та про виселення відповідача та інших зареєстрованих осіб з житлового будинку.

07 травня 2012 року рішенням Богородчанського районного суду у справі № 2-620/11 в задоволенні позовних вимог відмовлено; рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2012 року рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2012 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено в інших підстав. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

26 квітня 2013 року Богородчанський районний суд виніс заочне рішення у справі № 338/272/13-ц, яке набрало законної сили 04 червня 2013 року, згідно якого позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 46989,82 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями та на земельну ділянку, площею 0,2340 га, які знаходяться на АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_1 ; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з укладенням від імені іпотекодавця ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу земельної ділянки та житлового будинку. Вважає, що банк не вправі нараховувати відсотки за кредитним договором після спливу строку кредитування, що відповідає правовому висновку, який зроблений Великою Палатою Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, представник відповідача подав суду заяву про застосування строків позовної давності мотивовану тим, що АТ «ПриватБанк», пред`явивши у вересні 2009 року позов до ОСОБА_1 , в односторонньому порядку згідно з умовами кредитного договору та ч.2 ст. 1050 ЦК України використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, чим змінив строк виконання основного зобов`язання, тому вважає, що перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після подання позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто з 02 вересня 2009 року, а тому трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, слід обчислювати з цієї дати. Позивач звернувся до суду 19 листопада 2019 року, тому просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строків для звернення в суд за захистом порушеного права.

Позивач подав суду відповідь на відзив, у якій вказав, що в 2013 році Богородчанський районний суд Івано-Франківської області виніс рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, пред`явленого відповідно до Закону України «Про іпотеку», однак наявність рішення суду, яке не виконане, не позбавляє банк права захистити свої порушені права в інший спосіб, який передбачений законом, зокрема, стягнути заборгованість за договором, що діяв до 2017 року. У зв`язку з тим, що банк не змінював строк повернення коштів відповідно до вимог ЦК України, вважає, що строк звернення для стягнення заборгованості не минув. Вказує, що при укладенні кредитного договору № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року в п.3.4 цього договору сторони погодили сплату відсотків до повного повернення суми кредиту, а відповідно до ч.ч.1,4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Щодо строку позовної давності вказує, згідно умов кредитного договору строк виконання зобов`язань спливає 24 квітня 2017 року. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 11 листопада 2019 року, тобто до спливу строку позовної давності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25 квітня 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № IFBWGA00000030, згідно з яким позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 33000,00 доларів США на термін по 24 квітня 2017 року включно, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за кредитними коштами в строки та в порядку, передбаченому договором. Відповідно до п.7.1. укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж у сумі 476,54 доларів США) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, винагороди. Згідно укладеного договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Зобов`язання за вказаним договором відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 28 серпня 2019 року у нього виникла заборгованість у розмірі 230082,27 долари США, яка складається з наступного: 24137,67 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 51887,83 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 5460,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 148596,77 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Використовуючи право вимагати від боржника повернення будь якої частини суми заборгованості, АТ «ПриватБанк» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 4522,59 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 13 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року, що за курсом 25,16 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ від 28 серпня 2019 року складає 113788,36 грн.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 626, 628, 629, 631 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При укладенні кредитного договору № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року сторони в п.3.4. даного договору погодили, що нарахування відсотків здійснюється в останню дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом - 360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного періоду сплати включно. Дата погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дати повного погашення суми кредиту.

В порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, повне погашення за кредитним договором не здійснено.

Згідно з поданою позивачем випискою по кредитному договору № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року за період з 25 квітня 2007 року по 24 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 проводив погашення заборгованості на протязі 2007-2019 рр., зокрема, останній платіж - 28 листопада 2019 року ним здійснено на погашення процентів по кредитному договору в розмірі 75,53 доларів США, що еквівалентно 1811,54 грн. (а.с. 88).

Що стосується заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За умовами кредитного договору № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року договір укладено на строк по 24 квітня 2017 року.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 11 листопада 2019 року, що підтверджується відміткою про відправлення на поштовому конверті, тобто в межах строку загальної позовної давності, тому суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки ОСОБА_1 28 листопада 2019 року здійснив платіж на погашення процентів по кредитному договору № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року в розмірі 75,53 доларів США, що еквівалентно 1811,54 грн.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов є підставним, а вимоги позивача обґрунтованими.

Одночасно, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 626, 628, 629, 631, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Богородчани Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Богородчанським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 17 грудня 1997 року, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570 (на рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 13 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року за кредитним договором № IFBWGA00000030 від 25 квітня 2007 року в розмірі 4522,59 долари США, що за курсом 25,16 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ від 28 серпня 2019 року складає 113788,36 грн., та 1921,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль