Постанова № 88320097, 14.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3/760/1261/20

в справі № 760/388/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Зелінська М.Б., за участі ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушень передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073904 від 02.01.2020 року, ОСОБА_1 , 02.01.2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Н. Ополчення/б-р. Чоколівський, керуючи автомобілем марки «Ssang yong Rexton», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості та дистанції та здійснив наїзд на автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився на червоне світло світлофора, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги 12.1, 13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073903 від 02.01.2020 року, ОСОБА_1 , 02.01.2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Н. Ополчення/б-р. Чоколівський, керуючи автомобілем марки «Ssang yong Rexton», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073902 від 02.01.2020 року, ОСОБА_1 , 02.01.2020 року о 18 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Гарматна, 39, керував автомобілем марки «Ssang yong Rexton», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 02.01.2020 року близько 16-00 години він на автомобілі марки «Ssang yong Rexton», д.н.з. НОМЕР_1 , їхав зі сторони вул. Народного Ополчення додому. В районі Севастопольської площі в сторону Чоколівського бульвару в м. Києві, мало місце незначне зіткнення з автомобілем марки «Hyundai». Водій автомобіля марки «Hyundai» виїхав перед його автомобілем, різко загальмував, тому відбулось зіткнення. На обох автомобілях залишились ледь помітні подряпини. Водії спільно домовились не оформляти ДТП, а вирішити дану ситуацію без залучення працівників поліції. Так, ОСОБА_1 , погодився дати водію автомобіля марки «Hyundai» 100 доларів США, як компенсацію витрат на відновлення автомобіля та моральний збиток, умовний. Оскільки матеріальних претензій не було, учасники ДТП вирішили не складати і Європротокол. Так, учасники ДТП поїхали додому до ОСОБА_1 щоб він віддав обумовлену суму грошових коштів, проте інший учасник ДТП передумав, визначивши суму грошових коштів вже в 10 000 грн. Вимога іншого учасника ДТП обурила ОСОБА_1 . Між ними почався словесний конфлікт, який тривав близько 30-40 хвилин. Хлопці з автомобіля марки «Hyundai» викликали поліцію. Поки чекали поліцію, ОСОБА_1 сів до свого автомобіля. Поліцейські приїхали приблизно через 15-20 хвилин. Зазначив, що у нього виникла підозра, що вони знайомі, оскільки вони між собою про щось розмовляли та про щось домовлялися.

Потім поліцейські підійшли до ОСОБА_1 та почали вимагати його документи та документи на автомобіль. Всі документи вже були вдома, тому він не міг надати їх працівникам поліції. Окрім цього, він вважав, що не повинен надавати працівникам поліції документи на автомобіль, оскільки він вже не знаходився за кермом, причин для перевірки документів на автомобіль немає. Пояснив, що така поведінка поліцейських його обурила, так як на його погляд поліцейські почали захищати іншого учасника ДТП не розібравшись в ситуації. Додав, що в нього почався нервовий стрес, внаслідок чого він наговорив поліцейським все, що він про них думав. Працівники поліції одягнули на нього кайданки та закрили в автомобілі. З його кишені дістали ключі від автомобіля, відкрили його та почали шукати документи. Документів в автомобілі не знайшли, після чого склали постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Його особу було встановлено. Потім працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на приладі «Драгер». Зазначив, що іншому учаснику ДТП не пропонували пройти такий огляд. Ця обставина додатково його обурила. Від проходження огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер» відмовився, так як поліцейські прийняли сторону другого учасника ДТП. Зазначив, що вимога поліцейських щодо огляду на стан сп`яніння була незаконною, оскільки він не керував транспортним засобом. Можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я йому не надали. Додав, що все, що відбувалось у дворі його будинку бачили свідки.

Зазначив, що підписав протоколи про адміністративні правопорушення, так як хотів мати копії для їх подальшого оскарження.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.. 122-4, ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення: серії ДПР18 № 073904 від 02.01.2020 року, серії ДПР18 № 073903 від 02.01.2020 року, серії ДПР18 № 073902 від 02.01.2020 року схемою місця ДТП, письмовими поясненнями другого учасника ДТП, письмовими поясненнями свідків, зберігальною розпискою, рапортом, відеозаписом з бодікамери поліцейського.

В судовому засіданні за участі ОСОБА_1 було переглянуто відеозапис з боді камери поліцейського на якому зафіксована відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Згідно положень ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо:

- за ст. 124 КУпАП, - у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за ст. 122-4 КУпАП, - у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Приймаючи до уваги вказане, на підставі ст. 36 КУпАП, вважаю, що остаточно ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у межах санкції за більш серйозне правопорушення, а саме: у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 38, ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130, 251 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф підлягає сплаті за наступними банківськими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі, що становить 420,40 грн., які підлягають сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя М.Б. Зелінська