
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/24026/19
пр. № 2/759/2407/20
20 лютого 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гродського П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовними вимогами Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (02000, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
у грудні 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 168163 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят три) грн 13 коп. та судовий збір по справі.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає відповідач, яка є споживачем послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.09.2019, яка складає 47030 грн 53 коп. (заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 13688 грн 79 коп., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 33341 грн 74 коп., на підставі чого позивачем було також нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 1301 грн 64 коп. та 3% річних на суму заборгованості у розмірі 823 грн 96 коп., крім цього позивач на підставі договору цесії та додатків №1, 2 набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 108889 грн 25 коп. на підставі зазначеної заборгованості позивачем було нараховано інфляційну складову у розмірі 6860 грн 02 коп. та 3% річних у розмірі 3257 грн 73 коп.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.01.2020 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 137).
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадженні, враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору (а.с. 10-12).
Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 108889 грн 25 коп. (заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 32246 грн 80 коп. заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 74642 грн 45 коп. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13, 14).
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам (а.с. 96-98).
На виконання вимог Закону «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови (а.с. 132).
Таким чином, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з центрального опалення, які постачає Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води врегульовані Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.
Нарахування за спожиті послуги відповідачем здійснювалися на підставі постанов Національної комісії, що здійсню державне ругулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У зв`язку із набуттям позивачем права вимоги до відповідача за Договором цесії та відповідно до положень чинного законодавства України позивачем нараховано: інфляційну складову боргу у розмірі 6860 грн 02 коп. та 3 % річних у розмірі 3257 грн 73 коп., а тому сума позовних вимог за договором цесії за спожиті 01.05.2018 послуг становить разом із заборгованістю за спожиті послуги з централізованого опалення та/або гарячого водопостачання у розмірі 1088889 грн 25 коп., що загалом складає 119007 грн 00 коп. (а.с. 4, 5).
Відповідно до пункту 20 Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ураховуючи те, що відповідач не оплачує надані їй послуги з центрального опалення, за нею станом на 01.09.2019 обраховується заборгованість на загальну суму 49156 грн 13 коп. яка складається із: заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 13688 грн 79 коп., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 33341 грн 74 коп., інфляційна складова у розмірі 1301 грн 64 коп., а також 3% річних на суму заборгованості у розмірі 823 грн 96 коп. (а.с. 6-9).
Окрім того, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані.
Перевіривши наведений представником позивача розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтовані, і тому позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 168163 грн 13 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1921 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 509, 526, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 353 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (02000, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 34246 (тридцять чотири двісті сорок шість) грн 80 коп.; заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 74642 (сімдесят чотири тисячі шістсот сорок дві) грн 45 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 6860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) грн 02 коп. та 3% річних у розмірі 3257 (три тисяч двісті п`ятдесят сім) грн 73 коп., а всього 10117 (десять тисяч сто сімнадцять) 75 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого опалення у розмірі 13688 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 79 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 33341 (тридцять три тисячі триста сорок одну) грн 74 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 1301 (тисячу триста одну) грн 64 коп. та 3% річних у розмірі 823 (вісімсот двадцять три) грн 96 коп., а всього 2125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн 60 коп., що в загальній сумі складає 168163 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят три) грн 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» судовий збір по справі у розмірі 1921 (тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул`яновська
Повний текст судового рішення складено 25.02.2020.
Судове рішення № 88319990, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 20.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/24026/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: