Ухвала суду № 88317439, 19.03.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213 Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. І.Виговського, 18, тел/факс (05161) 4-26-20

е-mail: inbox@pm.mk.court.gov.uа

Справа № 484/871/20

Провадження № 2/484/673/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2020 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Хемич О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Первомайського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Губського А.В., звернувся до суду із наданим позовом до відповідача Первомайського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника №28319836 від 09.11.2011 року, винесеної старшим державним виконавцем відділу ДВС Первомайського МРУЮ Шматковим А.М., реєстраційний номер обтяження №11822924.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що поданий позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до положень п.п.4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити конкретний зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, позивач звертається до суду з позовною вимогою про зняття арешту з усього нерухомого майна. При цьому, окрім квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не зазначає більше яке ще його майно перебуває під арештом, не надає суду жодних документів на підтвердження факту права власності на все нерухоме майно.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5, діючої в редакції від 03.06.2016 (далі - Постанова), позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

В матеріалах справи містяться документи лише стосовно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме це: ксерокопія Договору дарування квартири від 18.05.2004 року (№2479), Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.10.2004 року (№5163954), а також Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.01.2020, які не дають суду підстав вважати, що на сьогоднішній день існує обтяження стосовно ще якогось нерухомого майна, що належить позивачу ОСОБА_1 .

Водночас, суд звертає увагу позивача на ч.2 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Таким чином, оскільки позивачем не зазначено жодних характеризуючих ознак усього нерухомого майна, яке перебуває під арештом, то суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви.

Крім цього, щодо кола учасників справи слід зазначити наступне.

Відповідачами в справі є - боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби (п.2 Постанови).

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачене досудове врегулювання зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

Згідно ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

В позовній заяві позивач зазначає, що ним разом з відповідачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме ним, позивачем, 14.02.2020 року було сплачено суму боргу в розмірі 12007 грн 51 коп.. Однак позивачем не надано доказів про відмову державного виконавця у знятті арешту або про оскарження дій державного виконавця щодо незняття арешту з майна.

Згідно п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вищевказаній нормі, позивач цього не зазначив у позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Первомайського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Повідомити позивача та його представника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б. Хемич