Рішення № 8831730, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р. Справа № 14/29

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,

ЄДРПОУ 26221744, м.Донецьк в особі виробничої одиниці

„Ясинувататепломережа”, ЄДРПОУ 05759681, м.Ясинувата

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

код НОМЕР_1, м.Ясинувата

про стягнення 3414 грн. 31 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Буцик Р.А.-юрисконсульт

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Ясинувата, про стягнення заборгованості в сумі 3414,31 грн., у тому числі основний борг в сумі 2504,83 грн., інфляція в сумі 264,89 грн., три проценти річних в сумі 71,62 грн. та пеня в сумі 572,97 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №110 від 15.10.2007р., акти на включення/виключення опалення, рахунки, претензії, розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.03.2010р., додаткових поясненнях по справі від 24.03.2010р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що внаслідок передчасного обліку позивачем обєкту нерухомості, до якого постачалась теплова енергія, як нежитлового та помилками у визначенні площі цього обєкту утворилась переплата з боку відповідача за отриману теплову енергію. Одночасно, за твердженням відповідача, аналогічний спір вже є предметом розгляду у Ясинуватському міськрайсуді Донецької області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

15.10.2007р. між сторонами був підписаний договір №110 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.2.1 договору №110 від 15.10.2007р. теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

-опалення та вентиляцію в період опалювального сезону;

-гаряче водопостачання протягом року, за виключенням 15 днів планового ремонту згідно з графіком, затвердженим держадміністрацією;

-технологічні потреби;

-кондиціювання повітря.

За змістом додатку №1 до договору №110 від 15.10.2007р. теплова енергія постачається позивачем до приміщення площею 40,1 кв.м, розташованого у будинку №10 по бул.Леніна.

18.11.2008р. відповідач звернувся до позивача з заявою від 18.11.2008р. щодо зміни площі опалювального приміщення з 40,1 кв.м на 38,8 кв.м.

Згідно з п.5.1 договору №110 від 15.10.2007р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку.

За змістом п.5.5 договору №110 від 15.10.2007р. при відсутності приладів обліку або виході іх з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначають, як виняток, розрахунковим способом.

У відповідності до умов вказаного договору позивачем за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. було поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджується наданими до матеріалів справи актом на включення опалення від 22.10.2008р. та актом на виключення опалення від 15.04.2009р.

Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщення, розташованого у будинку №10 по бул.Леніна, протягом вказаного періоду з боку відповідача не заперечується.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору №110 від 15.10.2007р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, за 1 кв.м. опалення та 1 куб. м. гарячої води, за 1 Гкал при наявності теплолічильників. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п.4.2.3 договору встановлений обовязок позивача повідомити відповідача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 20.08.2008р. №376 „Про погодження тарифів на послуги теплопостачання для населення, бюджетних установ та інших споживачів” було погоджено тарифи на послуги з теплопостачання, які надаються позивачем з 01.10.2008р.

За змістом вказаного рішення тариф для інших споживачів становить: за 1 кв.м. загальної опалювальної площі 13,23 грн. без ПДВ, за 1 Гкал 449,40 грн. без ПДВ, за підігрів 1 куб.м. холодної води 21,45 грн. без ПДВ, за 1 куб.м. гарячої води 25,69 грн. без ПДВ.

Вказане рішення було оприлюднене у 35 (86) номері газети „Местное время” від 29.08.2008р.

Рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 23.03.2009р. №125 „Про погодження тарифів на послуги теплопостачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)” було погоджено тарифи на послуги з теплопостачання, які надаються позивачем з 01.04.2009р.

За змістом вказаного рішення тариф для інших споживачів становить: за 1 кв.м. загальної опалювальної площі 19,55 грн. без ПДВ, за 1 Гкал 650,00 грн. без ПДВ, за підігрів 1 куб.м. холодної води 30,92 грн. без ПДВ, за 1 куб.м. гарячої води 35,93 грн. без ПДВ.

Вказане рішення було оприлюднене в 11 (114) номері газети „Местное время” від 27.03.2009р.

За таких обставин, позивачем проведено нарахування вартості відпущеної відповідачу теплової енергії за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. за тарифом 15,88 грн. з ПДВ, за квітень 2009р. за тарифом 23,46 грн. з ПДВ на загальну суму 2504,83 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

При цьому, як встановлено судом, при розрахунку суми боргу позивачем у жовтні 2008р. нарахування заборгованості проведено виходячи з площі опалюваного приміщення 40,10 кв.м., протягом решти періоду з 38,8 кв.м. з урахуванням заяви відповідача від 18.11.2008р. про зміну площі опалювального приміщення.

Відповідач у відзиві на позов, додаткових поясненнях по справі проти нарахування такої суми боргу заперечує. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на безпідставну сплату ним, починаючи з листопада 2005р., спожитих послуг теплопостачання за тарифами, які передбачені для нежитлових приміщень, в той час як фактично приміщення стало нежитловим лише 27.02.2008р. після затвердження рішенням виконкому Ясинуватської міської ради №100 акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом обєкту. Тобто, за думкою відповідача, лише з 27.02.2008р. він мав сплачувати вартість отриманої теплової енергії за тарифами, встановленими для категорії „інші споживачі”.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає. Зокрема, як встановлено судом, предметом позовних вимог у цій справі є, стягнення заборгованості в сумі 2504,83 грн., яка виникла за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р.

Таким чином, за висновками суду, у спірному періоді опалюване приміщення вже було нежитловим, внаслідок чого до розрахунків з опалення останнього мають застосовуватись тарифи, передбачені для категорі „Ініші споживачі”.

При цьому, за висновками суду, відповідач має право на судовий захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача в цій частині суд до уваги не приймає як такі, що не мають значення для розгляду цієї справи.

Згідно до п.6.4 договору №110 від 15.10.2007р. якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

За приписом п.6.3 договору №110 від 15.10.2007р. відповідач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договорними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КГМ 204 України 244-94”. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2504,83 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з січня по квітень 2009р. нараховано та предявлено до стягнення інфляцію в сумі 264,89 грн. та три проценти річних в сумі 71,62 грн. за період з 16.01.2009р. по 01.01.2010р.

Згідно з п.7.2.3 договору №110 від 15.10.2007р. позивачем також нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумі 572,97 грн. за період з 16.01.2009р. по 01.01.2010р.

За висновками суду, розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Посилання відповідача на наявність в Ясинуватському міськрайсуді Донецької області аналогічного спору між сторонами суд до уваги не приймає.

Як встановлено судом, предметом позовних вимог у справі, яка знаходиться на розгляді в Ясинуватському міськрайсуді Донецької області, є стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1036,82 грн., яка виникла за договором №1632/07 від 01.12.2006р. За змістом наданих до матеріалів справи розрахунку суми позову, договору №1632/07 від 01.12.2006р. вказана сума заборгованості виникла станом на 01.12.2006р.

Таким чином, справа, яка розглядається Ясинуватським міськрайсудом Донецької області, не є тотожньою цій справі.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 3414,31 грн., у тому числі основний борг в сумі 2504,83 грн., інфляція в сумі 264,89 грн., три проценти річних в сумі 71,62 грн. та пеня в сумі 572,97 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Клопотання від 07.04.2010р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Ясинувата про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення як безпідставне.

Зокрема, як встановлено судом, наявність обставин, викладених у клопотанні, не доведена відповідними доказами.

Крім цього, за висновками суду, з моменту порушення провадження по справі у відповідача було достатньо часу для подання суду необхідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Ясинувата про стягнення заборгованості в сумі 3414 грн. 31 коп., у тому числі основний борг в сумі 2504 грн. 83 коп., інфляція в сумі 264 грн. 89 коп., три проценти річних в сумі 71 грн. 62 коп. та пеня в сумі 572 грн. 97 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Ясинувата на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Ясинувататепломережа”, м.Ясинувата основний борг в сумі 2504 грн. 83 коп., інфляцію в сумі 264 грн. 89 коп., три проценти річних в сумі 71 грн. 62 коп. та пеню в сумі 572 грн. 97 коп., всього заборгованість в сумі 3414 грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 08.04.2010р.

Суддя