Постанова № 88316776, 04.03.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2872/17

Провадження №2-а/944/52/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судових засідань Хархаліс Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

18.07.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1580/20900/17 від 19.06.2017 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, а провадження у справі закрити. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС від 19.06.2017 її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу, в розмірі 8500 гривень. Вважає постанову необґрунтованою та незаконною, та такою, що не відповідає фактичним даним і підлягає скасуванню в повному обсязі, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, оскільки 10.08.2016 поверталась з Республіки Польща на територію України попутним транспортним засобом марки «BMW», яким керував невідомий для неї чоловік, а вона перебувала в даному автомобілі в якості пасажира. Під час проходження паспортного контролю передала всі свої документи водієві. В подальшому водії довіз її до місця призначення, та ніяких відомостей про себе не заявляв. Крім цього, зазначає, що вона ніколи не отримувала посвідчення водія, а тому керувати даним транспортним засобом не могла. Також зазначає, що працівниками прикордонної служби їй не було вручено копії протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що з дня вчинення правопорушення і до часу розгляду справи, пройшов строк притягнення її до адміністративної відповідальності. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21.07.2017 відкрито провадженні у справі.

11.10.2017 відповідач Львівська митниця ДФС скерувала до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що 05.05.2017 близько 21:45 год. ОСОБА_1 , слідуючи з Республіки Польща на територію України, через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС в якості пасажира автомобіля марки «RENAULT TRAFIC», номерний знак НОМЕР_1 , в`їхала в зону митного контролю смугу руху «зелений коридор». В ході перевірки баз даних було встановлено, що 10.08.2016 ОСОБА_1 ввезла на митну територію України через митний пост «Краковець» в митному режимі «транзит» транспортний засіб марки «BMW 520», VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який станом на 05.05.2017 за її межі не вивозився та у інший митний режим згідно з нормами чинного законодавства не поміщений. Згідно з інформації, яка міститься в єдиній автоматизованій системі ДФС України, транспортний засіб марки «BMW 520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ввезла на митну територію України ОСОБА_1 згідно п.7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118, власник транспортного засобу або уповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінал та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним. Оскільки на момент ввезення позивачем вищезазначеного транспортного засобу митні органи не перевіряли документи у пасажирів транспортних засобів, а лише у водія, за умови не подання позивачем документів у якості водія транспортного засобу, у посадової особи митниці була б відсутня фізична можливість внести таку інформацію, яка є достовірною. Також митні органи не перевіряють наявність чи відсутність посвідчення водія в особи, що ввозить транспортний засіб на митну територію України, тож відсутність такого не спростовує факт ввезення позивачем на територію України автомобіля. Виходячи з наведеного, позивач ОСОБА_1 не подала до суду жодних документів на підтвердження того, що нею не ввозився вищевказаний транспортний засіб на митну територію України. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак її представник - адвокат Чорній І.А. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Львівської митниці Державної фіскальної служби України в судове засідання повторно не з`явився, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та дав їм правову оцінку.

Згідно з ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст.95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст.381 МК України.

Згідно з ст.470 МК України встановлена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Частина 3 статті 470 МК України передбачає, що перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Частина 1 статті 494 МК України передбачає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 05.05.2017 головним державним інспектором митного поста «Грушів» Львівської митниці ДФС Кладова Л.М., у присутності ОСОБА_1 , було складено протокол №1580/20900/17 про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 . З вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 10.08.2016 ввезла на митну територію України в режимі «транзит» через пункт пропуску «Краковець» Львівської митниці ДФС автомобіль марки «BMW 520», VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який станом на 05.05.2017 за її межі не вивозився та у інший митний режим не поміщався

Постановою в справі про порушення митних правил №1580/20900/17 від 19.06.2017, постановленою заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Я.І., ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Згідно з ст.ст.74, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 на підтвердження неможливості ввезення автомобіля макри «BMW 520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , представлено довідку №31/13-4647-4 від 20.06.2017, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалось, однак, факт неотримання посвідчення водія не спростовує факту ввезення ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу марки «BMW 520», VIN НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , оскільки на момент ввезення транспортного засобу митні органи не перевіряли про наявність чи відсутність посвідчення водія в особи, що ввозить транспортний засіб на митну територію України.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 , щодо неотримання копії протоколу про порушення митних правил, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол складався у присутності ОСОБА_1 . Також у графі щодо отримання копії протоколу проставлений підпис особи, що притягається до відповідальності.

Що стосується вимог позивача щодо пропуску строку притягнення її до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Згідно з абз.4 ст.2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст.469,477-781,485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Тобто ст.467 МК України не визначає виключного переліку триваючих порушень.

Правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України, є вчиненим на одинадцятий день після закінчення визначеного митницею терміну транзитного переміщення, проте завершується воно відповідно до ч.ч.1,4,8 ст.102 МК України, якими й передбачені підстави завершення митного режиму транзит, а саме: вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщення у цей митний режим, за межами митної території України, поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим, конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

Перевищення строку визначеного ст.95 МК України не є підставою для завершення митного режиму «транзит», а предмети, після перевищення строку, визначеного ст.95 цього Кодексу не можуть використовуватись для вільного обігу на митній території України, оскільки такі не поміщені в митній режимі імпорту згідно глави 13 МК України. Після спливу зазначених строків, такі продовжують перебувати на митній території України з порушення умов митного режиму «транзит», тобто із порушенням законодавства, що свідчить про триваючий характер правопорушення.

Приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 до цього часу не виконала обов`язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, як і не виконано обов`язку розмитнення автомобіля в порядку встановленому законом - правопорушення є триваючим, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання обов`язку щодо вивезення транспортного засобу, а тому суд не вбачає підстав для скасування постанови у справі про порушення митних правил №1580/20900/17 від 19.06.2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.77, 242-244, 246, 268, 286 КАС України , суд

у х в а л и в :

В позові ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання дії неправомірними та скасування постанови про порушення митних правил відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Повний текст рішення складено 04.03.2020.

Позивач: ОСОБА_1 ,

місце проживання:

АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: Львівська митниця ДФС,

м.Львів, вул.Костюшка, 1.

Суддя І.М.Карпин