Ухвала суду № 88316683, 11.03.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5714/14-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

«11» березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В.

з участю: прокурора Вилки С.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Талалаєвої О.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

клопотання захисника Юхименко Р.І. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави - на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2014 року за №12014140000000362,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2014 року за №12014140000000362, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Захисник Юхименко Р.І. 13 січня 2020 року подала до суду клопотання, в якому просить змінити своєму підзахисному – обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави – на запобіжний захід особисте зобов`язання.

В обгрунтування клопотання, зокрема, зіслалась на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 60 900,00 гривень. Вказана застава була внесена 19 червня 2014 року.

Станом на сьогоднішній день необхідність у застосуванні даного запобіжного заходу повністю відпала з огляду на наступне.

Ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу були зазначені ризики:

1) можливість переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення можливого покарання;

2) незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних;

3) перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Вважає, що такі ризики, які були наявні в 2014 році, коли розглядалось клопотання про застосування запобіжного заходу, станом на теперішній час змінились.

За майже шість років перебування під слідством та судом ОСОБА_1 , на відміну від прокурора, кожного разу за викликом з`являвся до суду, своєчасно подавав суду докази у справі, демонстрував належну процесуальну поведінку, прагнув та робив усе можливе, щоб судом були дотримані розумні строки розгляду кримінального провадження.

Наведене свідчить про абсолютну відсутність такого ризику як можливість переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення можливого покарання.

За весь час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та під час розгляду справи в суді Дучаковський І.С., на відміну від прокурора, жодного разу не виявляв ні наміру, ні бажання впливати на свідків у даній справі. Натомість, в ході судового розгляду даного кримінального провадження попереднім складом суду було встановлено, що саме прокурор у даній справі здійснював незаконний вплив на свідків, у зв`язку з чим був відведений судом.

Наведене свідчить про абсолютну відсутність такого ризику як незаконний вплив на свідків та інших неіснуючих підозрюваних.

Також ОСОБА_1 постійно демонстрував бажання встановити істину у даному кримінальному провадженні та ніколи не перешкоджав цьому.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 не з вини сторони захисту тривалий час (майже шість років) перебуває на розгляді в суді. ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . жодного разу не порушував покладені на нього обов`язки, постійно з`являвся на виклики як до слідчого під час досудового розслідування, так і в суд. А такий тривалий розгляд справи пов`язаний із фактом затягування саме зі сторони обвинувачення. Зокрема, причиною такого тривалого розгляду справи в суді є неналежне та несвоєчасне подання суду доказів, неякісне досудове розслідування, у зв`язку з чим суд змушений був виправляти недоліки досудового розслідування під час судового розгляду справи.

Грошові кошти, які були внесені в червні 2014 року, внаслідок інфляції обезцінились вдвічі.

Таким чином, станом на сьогодні виключно ОСОБА_2 зацікавлений в тому, щоб справа була розглянута судом швидко та якісно.

А відтак, ОСОБА_2 як не вчиняв, так і не буде вчиняти жодних дій, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які б могли давати підстави для застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки: він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, працевлаштований. Його дружина не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. ОСОБА_2 розуміє наслідки порушення обвинуваченим обраного запобіжного заходу. Порушувати запобіжний захід наміру не має.

А тому, вважає, що не існує жодних ризиків, які були встановлені слідчим суддею раніше. і є підстави для зміни раніше обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який у вигляді особистого зобов`язання, повернувши заставу заставодавцю.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід. При розгляді такого клопотання суд додержується правил, передбачених розділом II цього кодексу.

У відповідності до статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши доводи захисника Талалаєвої О.Ю. та пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 в підтримку клопотання захисника Юхименко Р.І., думку прокурора, який у задоволенні клопотання просить відмовити, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності також обставини, зазначені в ст. 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди, в період часу з квітня 2014 року по 17 червня 2014 року він одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 18 163, 20 грн., чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року стосовно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 60 900,00грн. Вказана застава за обвинуваченого ОСОБА_1 була внесена заставодавцем – його батьком ОСОБА_5 20 червня 2014 року.

Після внесення застави та звільнення ОСОБА_1 з-під варти, він почав вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до п.п. 8 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу», затвердженого постановою КМУ від 11 січня 2012 року № 15 (з наступними змінами і доповненнями), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановления вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст. 203 КПК України).

Станом на сьогоднішній день необхідність у застосуванні даного запобіжного заходу повністю відпала, виходячи з наступного.

Вищевказаною ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова були зазначені наступні ризики, якими обгрунтовувалось необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу: 1) можливість переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення можливого покарання, 2) незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних, 3) перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ризики, які були наявні в 2014 році, коли розглядалось слідчим суддею клопотання органу досудового слідства, станом на сьогоднішній день змінились.

За період з 2014 року ОСОБА_2 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, які покладені на нього законом та покладались судом. З середини 2015 року попереднім складом суду, який здійснював розгляд кримінального провадження, на нього будь-які процесуальні обов`язки не покладались та сторона обвинувачення з клопотанням про це до суду не зверталась.

Крім цього, в матеріалах кримінального провадження наявні документи, з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання та має стійкі соціальні зв`язки.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника Юхименко Р.І. є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 182, 194, 201, 314, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника Юхименко Р.І. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави - на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 900,00 грн. (шістдесят тисяч дев`ятсот гривень) на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) з`являтися в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

2) не відлучатися із м. Львова без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 та іншими особами, які проходять свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Повернути заставодавцю ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 60 900,00 грн. (шістдесят тисяч дев`ятсот гривень), які були внесені ним в якості застави за обвинуваченого ОСОБА_1 згідно квитанції №24149.658.1 від 20 червня 2014 року на розрахунковий рахунок №37313005000789, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області, код отримувача: 26306742, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Копію даної ухвали вручити прокуророві, обвинуваченому ОСОБА_1 , його захисникам Талалаєвій О.Ю. та Юхименко Р.І.

Повний текст ухвали оголошений 16 березня 2020 року о 09.15 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів. вул. Січових Стрільців, 12, пов.3, зал №2).

Суддя В. І. Кавацюк