Рішення № 88316358, 10.03.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/663/20

Провадження №2-а/463/43/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Шеремети Г.І.

з участю секретаря с/з - Козак О.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 20819015, зареєстроване в реєстрі місцезнаходження: м.Львів, просп.Свободи, 24, фактичне місцезнаходження: м.Львів, пл..Ринок, 1) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ44673, винесену 19.12.2019 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.12.2019 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради було складено відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ44673 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та порушення вимог п.8.4в, п.33.3 п.п.3.34 ПДР, а саме: 19.12.2019 року о 11.32 год. по вул.Костя Левицького, 33 у м.Львові здійснив зупинку транспортного засобу марки «Mercedes-Benz A-160», д.н.з. НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Вказану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та винесеною за відсутності доказів його вини, оскільки інкриміноване йому порушення не вчиняв. З метою захисту свого порушеного права звернувся до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, та просив у зв`язку з цим позов задоволити. Крім того, пояснив суду, що інкримінованого йому у вину адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки у вказаний в оскаржуваній постанові час його транспортний засіб був припаркований в іншому місці. Долучені відповідачем до відзиву на позов фотографії не вважає належним доказом на підтвердження факту вчинення ним правопорушення. Вважає, що на таких зафіксовано його припаркований автомобіль без прив`язки до місцевості, тобто відповідної вулиці, і без прив`язки до дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». На одній із фото його транспортний засіб взагалі відсутній.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином. До судового засідання подав відзив на позов, згідно якого просив в задоволенні позову відмовити з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Зазначив, що інспектором з паркування при винесенні оскаржуваної постанови дотримано усіх вимог закону та така складена за наявності обставин, які свідчили про факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивача притягнуто до відповідальності, як власника транспортного засобу, що відповідає положенням ст.14-2 КУпАП. Вказаний транспортний засіб знаходився в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Крім того, просив проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача та при прийнятті рішення врахувати зазначені у відзиві на позов обставини.

Ухвалою судді від 11.02.2020 року справу позовну заяву прийнято до розгляду, а провадження по справі – відкрито.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши думку позивача, оглянувши матеріали справи, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.246 КАС України, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2019 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради було складено відносно позивача ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ44673 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та порушення вимог п.8.4в, п.33.3 п.п.3.34 ПДР, а саме: 19.12.2019 року о 11.32 год. по вул.Костя Левицького, 33 у м.Львові водій здійснив зупинку транспортного засобу марки «Mercedes-Benz A-160», д.н.з. НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с.3).

Статтею ст.122 КУпАП, зокрема ч.1, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Зокрема позивачу у вину інкриміновано порушення п.8.4в, п.33.3 п.п.3.34 ПДР.

Відповідно до п.8.4в ПДР, Дорожні знаки поділяються на групи: заборонні знаки - Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Згідно п.33.3 п.п.3.34 ПДР, заборонним знаком: «Зупинку заборонено» - забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи вказані положення законодавства на предмет їх відповідності обставинам справи суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з пояснень позивача, даних в судовому засіданні, у вказаний в постанові час його автомобіль був припаркований в іншому, аніж зазначено в оскаржуваній постанові, місці.

Представлені стороною відповідача фотографії (а.с.19-21) не можуть свідчить про факт вчинення правопорушення, оскільки такі зроблено без прив`язки до місцевості та до порушеного дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». На одній із фото, на якій зафіксовано дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена», автомобіль позивача відсутній, натомість зафіксовано автомобіль іншої аніж у позивача марки та з іншими номерними знаками (а.с.19).

Аналіз обставин справи на предмет їх відповідності наведеним вище положенням законодавства свідчить про те, що інспектор з паркування підійшов формально до складення відносно позивача оскаржуваної постанови. Все це призвело до прийняття необґрунтованої та незаконної постанови, яка на думку суду, підлягає скасуванню.

Скасовуючи оскаржувану постанову у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 6,9,72-77,286,295,297 КАС України, ст.122 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 20819015, зареєстроване в реєстрі місцезнаходження: м.Львів, просп.Свободи, 24, фактичне місцезнаходження: м.Львів, пл..Ринок, 1) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задоволити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ44673, винесену 19.12.2019 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ч.4 ст.286, ст.ст.295,297 КАС України, п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16 березня 2020 року.

Суддя: Шеремета Г. І.