Рішення № 88315998, 03.03.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11588/19

провадження № 2/753/834/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"03" березня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Долі М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення суми франшизи та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому в обґрунтування вимог вказував, що 06.03.2019 приблизно о 09.50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по Харківській площі в м. Києві, в порушення п. 2.3 б), 10.1 ПДР України, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті ДТП, було пошкоджено автомобіль марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. Розмір матеріального збитку становить 6 921 грн. 52 коп. відповідно до калькуляції. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПРАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно Полісу обов`язкового страхування. Страховик виплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 5 921, 52 грн., за мінусом суми франшизи, яка згідно Полісу складає 1 000 грн. Відповідач добровільно вказану суму позивачу не сплатив.

Також вказав, що йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 5 000 грн., що виразилася в душевних переживаннях, в емоційному стресі та відбулися вимушені зміни у його звичайному житті через пошкодження його автомобіля.

Крім того, він поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. та на судовий збір в загальному розмірі 2 689 грн. 40 коп., а всього витрати у розмірі 4 189 грн. 40 коп.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., суму франшизи в розмірі 1 000 грн. та судові витрати в розмірі 4 189 грн. 40 коп.

В судове засідання позивач не прибув, хоча про день час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, подав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд, в судове засідання не прибув, причин своєї неявки суду не повідомив, заяви та клопотання від нього до суду не надходили, також правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Третя особа також в судове засідання не прибула, хоча про день час та місце його проведення була повідомлена належним чином, письмові пояснення до суду не надходили.

2.Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суд від 17 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06 грудня 2019.

Ухвалою суду від 06 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.03.2020.

З урахуванням положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією позивача викладеною в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.

Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 7)

06 вересня 2019 року приблизно о 09.50 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по Харківській площі в м. Києві, в порушення п.2.3 б), 10.1 ПДР України, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року, яка набрала законної сили 12.04.2019 (а.с. 6), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення к вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПРАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ - 2769785. Франшиза, згідно Полісу, становить 1 000 грн. 00 коп. (а.с. 7).

Розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 як власнику автомобіля «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до Калькуляції № 19-210723 від 12.03.2019, складеної страхувальником становить 6 921 грн. 52 коп. (а.с. 7).

Сума страхового відшкодування - 5 921 грн. 52 коп. (а.с. 7).

Позивачу було відшкодовано 5 921 грн. 52 коп. ПРАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с. 1).

4.Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальними правилами, визначеними ст.ст.1166,1167,1187, 1190 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦПК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст.999 ЦК законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон №1961-IV (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст.6 закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом закону №1961-IV (ст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вимог ст.21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон №1961-ІV) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У постанові від 04.07.2018 р. у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Проте покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування відповідальності та сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Велика Палата вважає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі виникнення деліктного зобов`язання страховик бере на себе виконання обов`язку страхувальника у межах суми страхового відшкодування.

Порядок відшкодування шкоди пов`язаний з пошкодженням транспортного засобу закріплений у ст. 29 Закону №1961-IV, де вказано, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу,розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Франшиза у будь-якому виді є елементом договору страхування який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення.

Оскільки, ст. 982 ЦК України, а ні Законом «Про страхування» франшизу не визначено істотною умовою договору добровільного страхування, це означає, що її (франшизи) наявність у договорі обумовлена згодою сторін.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Умовами п.36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, в ідеальному значенні франшиза - це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.

Враховуючи викладене, суд уважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача франшизи у розмірі 1000 грн. обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Щодо позовної вимоги про стягнення коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди , суд зазначає наступне.

Відповідно до чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, оскільки де є порушення права людини це призводить до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що позивачу дійсно заподіяно моральну (немайнову) шкоду, у зв`язку із пошкодженням автомобіля, в результаті ДТП, яка виникла з вини відповідача.

При цьому, суд виходить з того, що внаслідок ДТП автомобіль позивача було пошкоджено і позивач не мав можливості користуватися особистим транспортним засобом, що призвело до порушення налагодженого стану життя, позивач витратив свій час і зусилля на те, щоб налагодити свій та своєї родини сталий стан життя та роботи.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Розмір моральної шкоди, який визначено позивачем в сумі 5 000 грн. є недоведеним, суд вважає вказаний позивачем розмір явно завищеним.

Отже, враховуючи зазначені обставини та керуючись положенням ст.23, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди", від 31 вересня 1995 року, суд вважає, що позивачем явно завищено розмір моральної шкоди та виходячи із засад розумності і справедливості, приходить до висновку стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду, яку визначає в розмірі 1000 грн. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань та переживань, їх тривалість, ступінь вини відповідача, який завдав моральної шкоди.

5.Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі повного задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при звернені до суду сплатив судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. - за майнову вимогу та 1 921 грн. 00 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Також позивачем сплачено 1 500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

А отже, враховуючи те, що позов підлягає до часткового задоволення щодо однієї вимоги про стягнення моральної шкоди, а отже вказані витрати підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь позивача, в розмірі пропорційно до задоволених вимог, що становить 384 грн. 20 коп. - судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди, та 768 грн. 40 коп. - за вимогу майнового характеру, 900 грн. 00 коп. - витрати на правничу допомогу, а всього у розмірі 2 052 грн. 50 коп. решту понесених судових витрат слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 258,259, 263-265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп. та 2 052 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 4 052 грн. 50 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ: 24175269, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Заставенко М.О.