Ухвала суду № 88315684, 17.03.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1643/16-к

Провадження 1-кп/712/276/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:

головуючого судді Кончиної О.І.

суддів Мельник І.О., Марцішевської О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Гапоненко О.С.

прокурора Кривенко Є.П.

захисників Гнатюк Г.І., Сівова Ю.Ю.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлено ряд клопотань, а саме: про виклик в якості свідка начальника медичної частини Державної установи ОСОБА_3 , зобов`язання прокуратури Черкаської області внести відомості до ЄРДР щодо неправомірних дій працівників Соснівського РВ УМВС України В Черкаській області, надання запиту та витребування медичних документів з КМ «3 Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги та подав скаргу на порушення строків розгляду справи.

Свої клопотання мотивував тим, що під час розслідування кримінального провадження відносно нього працівниками Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області здійснювалися незаконні методи проведення слідства та дізнання, які полягали у катуванні з метою надання ним визнавальних показів по справі. Отже, з метою перевірки вказаних ним фактів, вважає, що вказані клопотання необхідно задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник клопотання підтримали, просили їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у вирішенні клопотань покладались на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти заявлених клопотань та скарги, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам КПК України та додав, що вказаний свідок та інші документи не були відкриті стороні обвинувачення. Крім того заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_1 . Послалася на те, що ризики, які існували на момент обрання та продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не змінилися та існують на даний час, а саме: переховування від суду, здійснювання тиску на інших учасників процесу, а також можливість вчиняти нові злочини. Також просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обґрунтовуючи своє клопотання тим, що останній може переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник у вирішенні клопотання покладались на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Згідно з ст. 290 ч. 6 КПК України Сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ст.290 ч. 9 КК України сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів та зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Тому, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані клопотання не підлягають до задоволення, оскільки допит свідка та витребування доказів, про які зазначено в клопотаннях повинні бути зібрані та подані обвинуваченим та стороною захисту в порядку передбаченимому КПК України і дана функція не може бути перекладена на суд

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зобов`язання прокуратури внести відомості до ЄРДР, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 216 КПК України слідчі органи Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 216 КПК України, слідчі органи державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів: 1) вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.

Державне бюро розслідувань покликано запобігати, виявляти, припиняти, розкривати і розслідувати злочини, пов`язаних з діяльністю організованих груп і злочинних організацій; виявлення, розкриття і розслідування випадків катувань та інших злочинів, пов`язаних з жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність поводження або покаранням, вчинені працівниками правоохоронних органів; виявлення, розкриття і розслідування особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Статтею 214 КПК України пердбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути оскаржені під час судового розслідування , як це передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що клопотання щодо зобов`язання внести відомості про кримінальне правопорушення, про яке зазначає ОСОБА_1 , на даний час є передчасним, таким що не грунтується на вимогах закону та не відноситься до компетенції суду, який здійснює розгляд справи.

Що стосується скарги поданою ОСОБА_1 про начебто безпідставне затягування розгляду справи, то суд також вважає, що вказане клопотання є безпідставним та необґрунтованим, отже судом здійснюється розгляд в межах і в часі передбаченими нормами КПК України. Жодного безпідставного відкладення судом здійснено не було. На даний час розгляд справи розпочато, встановлено порядок дослідження та обсяг доказів, розглядаються клопотання учасників судового розгляду і вказане провадження не закінчено з об`єктивних причин.

Щодо клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 , суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.01.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід, строк якого спливає 15.03.2020 та продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час ОСОБА_2 строком на 2 місяця, який спливає 16.03.2020.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 діяння, як вони сформульовані у обвинуваченні, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, беручи до уваги, що останній неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, суд вважає, що ризики, які враховувались судом при обранні та продовжені запобіжного заходу, а саме: переховування від суду, перешкоджання здійсненню правосуддя, здійснення тиску на потерпілого та вчинення нових злочинів залишаються актуальними та продовжують існувати, а тому не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доцільності обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в нічний час, то суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час продовження раніше обраного запобіжного заходу, продовжують існувати, тому слід продовжити строк домашнього арешту на два місяці.

Керуючись ст.ст. 93, 177, 178, 214, 216, 290, 303, 331 КПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 19.02.2020 за № 6373, про виклик в якості свідка начальника медичної частини Державної установи Черкаський слідчий ізолятор ОСОБА_3 - відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 19.02.2020 № 6375, 6379, щодо зобов`язання прокуратури Черкаської області внести відомості до ЄРДР щодо неправомірних дій працівників Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, надання запиту та витребування медичних документів з КМ «3 Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» - відмовити.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 від 26.02.2020, щодо порушення розумних строків розгляду кримінального провадження – відмовити.

Клопотання прокурора щодо продовження строків запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Ржавець, Канівського району, Черкаської області, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, громадянина України, із освітою середньою, раніше судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто по 10.05.2020, включно.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час в період з 22:00 год. до 06:00 год., обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , строком на 2 місяця, тобто по 12.05.2020, включно, з продовженнямобов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_3 ; утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими..

Копію ухвали для виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала в частині продовження запобіжних заходів, може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів.

Головуючий О.І.Кончина

Судді І.О.Мельник

О.М.Марцішевська