Рішення № 88314180, 13.03.2020, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1203/19

Номер провадження № 2/699/150/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 року до суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просила стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття . Також позивач просить стягнути аліменти на її утримання в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення донькою ОСОБА_5 трирічного віку, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з часу подачі позову до суду.

Свій позов позивач мотивує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, на даний час проживають окремо. Від даного шлюбу мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають біля неї і знаходяться на її повному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей та на її утримання не надає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений вчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.32-33, 36), причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та копією свідоцтва про шлюб (а.с.13-15).

Згідно довідки про склад сім`ї, виданої виконавчим комітетом Набутівської сільської ради 27.11.2019 року №1465 ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 (а.с.16).

ОСОБА_6 ОСОБА_7 має хронічні захворювання (а.с.17, 18).

В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959 року), «Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України закріплений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Між сторонами відсутня домовленість щодо утримання їхніх дітей.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, доказів по справі ним не надано, відзив на позов не подано.

Тому суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення повністю, оскільки батьки зобов`язані утримувати дитину і стягує аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, який є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Згідно ч.1.ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позивачем позов поданий до суду 29.11.2019 року, тому з вказаної дати суд присуджує аліменти на утримання дітей.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення донькою ОСОБА_5 трьох років суд зазначає наступне.

Згідно ч.1, 2 статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини першої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.2,4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тобто, у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: перебування у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

Отже, за змістом вищевказаної норми права, розмір утримання не пов`язаний з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу. До таких висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 12 листопада 2018 року у справі №202/712/17, провадження №61-28943св18.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, позивач проживає разом з малолітньою дочкою, яка не досягнула трирічного віку, відповідач є працездатною особою, не являється інвалідом, а тому має можливість працевлаштуватись, водночас позивач позбавлена можливості отримувати самостійний дохід, оскільки доглядає за дитиною до досягнення трирічного віку.

Відповідачем суду не надано доказів, що останній не може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Тому суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, проте не в тому розмірі, що просить позивач, оскільки загальний розмір аліментів на утримання дитини та дружини буде становити 1/2 частини доходів відповідача, що призведе до тяжкого матеріального стану відповідача.

Разом з тим, враховуючи, що з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття, тому суд стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дочкою ОСОБА_5 трирічного віку, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу на утримання дитини та дружини за один місяць відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 768,40 грн. (в розмірі на час подачі позову) в дохід держави, так як позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів.

Також позивач зазначила, що нею було витрачено 500 грн на оплату послуг адвоката, що нею зазначено у позові.

Згідно ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 29.11.2019 року, укладений між адвокатом Кіхтенко Н.І. та ОСОБА_8 О ОСОБА_9 С.. Згідно п.1.1. вказаного договору адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги, згідно п.4.2. клієнт оплачує вказані послуги, про що надано квитанцію від 29.11.2019 року (а.с.19-20, 23).

Суду надано акт виконаних робіт, калькуляцію вартості правничої допомоги, в яких детально описано перелік наданих юридичних послуг, затрачений час, їхню вартість (а.с.21-22).

Враховуючи категорію справи, затрачений час, обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 грн є співмірними і стягує з відповідача на користь позивача вказану суму.

Керуючись ст.ст. 263 – 265, 280-289, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трьох років – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,

- на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та жительки в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття кожною дитиною; та аліменти на утримання дружини до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно; 500 грн витрат на правничу допомогу;

- у дохід держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 768,40 грн (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Після досягнення повноліття старшою дитиною, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в стягненні аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнення аліментів розпочати від дня пред`явлення позову, тобто з 29.11.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Корсунь-Шевченківський районний суд.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Свитка С.Л.