Ухвала суду № 88312395, 18.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1553/20

Провадження № 4-с/461/15/20

УХВАЛА

18.03.2020 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі головуючого судді Романюка В.Ф. розглядаючи матеріали цивільної справи № 461/1553/20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Грабової Тетяни Миколаївни, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 року, у моє провадження надійшли матеріали справи №461/1553/20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Грабової Тетяни Миколаївни, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

При вивченні матеріалів скарги та долучених до неї документів встановлено, що мною розглядалася цивільна справа №461/12463/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, та постановлено рішення від 13.01.2016 р. про задоволення позовних вимог, яке було постановою Апеляційного суду Львівської області від 21.12.2017 р. скасовано і ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Крім цього, ухвалою суду від 14.01.2020 р. задоволено самовідвід головуючого судді Романюка Віктора Феодосійовича від участі від розгляду цивільної справи №461/10920/14-ц за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ТзОВ фірма «Квадрос», ТзОВ «Євген», ПП «М-Студія», ТОВ СП українсько-кіпрське «Лео Порто», третя особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ТзОВ «Євген», ТОВ СП українсько-кіпрське «Лео Порто» - ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою суду від 03.02.2020 р. задоволено самовідвід головуючого судді Романюка Віктора Феодосійовича від участі від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_6 у справі №461/12463/15-ц про вирішення питання про поворот виконання скасованого рішення в частині транспортного засобу та будинку.

Таким чином, суддею Романюком В.Ф. вже досліджувались обставини, які прямо стосуються правовідносин, що є предметом дослідження у даній скарзі і таким була надана правова оцінка, що може вказувати сторонам на наявність сформованої позиції головуючого судді на предмет спору і характер цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, головуючим суддею заявлено самовідвід від участі у розгляді даної цивільної справи.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України визначено, порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу Так, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною восьмою цієї ж статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував, що судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантовано кожному право на справедливий суд.

Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року, у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Таким чином, виходячи із норм п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», з метою забезпечення об`єктивності розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості головуючого у результатах її розгляду, його упередженості чи необ`єктивності, запобігання виникнення у сторін сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, приходжу до висновку, що самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Галицького районного суду м.Львова Романюка В.Ф. від 18.03.2020 р. про самовідвід від розгляду цивільної справи № 461/1553/20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Грабової Тетяни Миколаївни, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задоволити.

Відвести суддю Романюка Віктора Феодосійовича від участі у розгляді цивільної справи № 461/1553/20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Грабової Тетяни Миколаївни, заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.Ф. Романюк