Ухвала суду № 88312371, 18.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.03.2020

ЄУН 320/5201/19

Провадження № 1-кп/937/353/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140000312 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, розлученого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

30.10.1996 року Торезьким міським судом Донецької області за ч. З ст. 142 КК України. Призначно покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

20.01.2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, 70 КК України, призначено покарання на строк 2 роки. На підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Перегляд вироку 19.03.2012 року Мелітопольським міськрайонним судом, призначено покарання 2 роки позбавлення волі;

13.10.2015 Мелітопольським міськрайонним судом за ч. З ст. 185 КК України, призначено покарання на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

15.12.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом, за ч. 1 ст. 185 КК України, призначено покарання на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строкоми 3 роки,

16.04.2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлений обвинувальний акт за ч. 1,2 ст. З07 ч. 2 ст. 309 КК України, який на теперішній час перебуває на розгляді, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

17.05.1997 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.206 КК України призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

22.09.1997 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.206, ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 24.02.1999 умовно -достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 23 дні;

05.11.2001 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень;

23.07.2002 Мелітопольським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у виглядв позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднати покарання за вироком від 05.11.2001 та визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

01.07.2003 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч. З ст. 185, 70 КК України призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Звільнений 20.10.2006 умовно- достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 1 день;

27.08.2008 Мелітопольським міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік;

11.10.2010 Мелітопольським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді З років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 2 роки;

11.09.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.З ст.185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік,

21.06.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.І ст.309 КК України призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням 1 рік;

16.04.2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлений обвинувальний акт за 2 ст. 307 КК України, який на теперішній час перебуває на розгляді, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

прокурора – Нагорного В.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Ненашевої Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019080140000312 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, мотивуючи тим, що особи обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, а тому існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, понятих які були присутні під час обшуку, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 , згодний з обранням запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

ОСОБА_2 не згодний з обранням запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник Ненашева Я.В. зазначила що вона позбавлена можливості здійснювати захист, оскільки їй не вручене клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, потрібна тригодинна перерва.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку, що клопотання прокурора щодо застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, будучи особою раніше неодноразово судимою, знову підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на свідків. З огляду на фактичні обставини та тяжкість правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_2 , відомості про особу обвинуваченого, а також з урахуванням того, на розгляді у Мелітопольському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акту кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та в рамках вказаного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд доходить висновку, що клопотання прокурора є цілком законним та обґрунтованим, та до обвинуваченого ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

При обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 суд бере до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, будучи особою раніше неодноразово судимою, знову підозрюється у вчиненні умисного злочину, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцні соціальні зв`язки відсутні, не має місця реєстрації на території України, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на свідків. Крім того, на розгляді у Мелітопольському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акту кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам. Наведені ризики є дійсними, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що стан здоров`я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених.

Оцінивши всі вищевказані обставини у сукупності, зважаючи на той факт, що на розгляді у Мелітопольському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акту кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та в рамках вказаного кримінального провадження до обвинувачених вже застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, тому задля забезпечення даного провадження та забезпечення доставки обвинувачених у судове засідання для розгляду кримінального провадження № 12019080140000312 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, суд вважає доцільним на час судового провадження застосувати до обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачених такі обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Посилання захисника зазначені в судовому засіданні про те, що їй не вручено клопотання про обрання запобіжного заходу та з цієї підстави порушується право на захист її підзахисних, суд не приймає до уваги, оскільки копії клопотання у відповідності до вимог ст. 184 КПК України було вручено ОСОБА_1 , який його отримав об 11 годині, обвинувачений ОСОБА_2 відмовився від отримання копії клопотання, про що підтвердив під час судового засідання.

Посилання захисника про необхідність надання їй перерви протягом трьох годин не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, прокурором клопотання проголошено в судовому засіданні, що надає змогу висловитись з приводу обставин зазначених в ньому.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 177, 179, 194, 331, 334 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

На час судового провадження обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 травня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

На час судового провадження обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 травня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького слідчого ізолятора, де утримуються обвинувачені - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: Т.В. Юрлагіна