Ухвала суду № 88311791, 19.03.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5795/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю секретаря Торчинович Н.М., прокурора Дробиняк Ю.М., слідчого Шикула М.І., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисників Ганчак В.І., Тарчанин Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання начальника відділу прокуратури Закарпатської області Дербак Юрія Юрійовича, у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за №42019070000000001 від 09.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу прокуратури Закарпатської області Дербак Юрій Юрійович, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання вказував на те, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2019 за №42019070000000001.

В клопотанні вказано що як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_1 , обіймаючи з 25.06.2018 посаду начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса (надалі БУВР р.Тиса), на підставі наказу голови Державного агентства водних ресурсів України №144-ос від 22.06.2018, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою даної державної неприбуткової організації як юридичної особи публічного права та згідно п.п.5, 9 підписаного ним контракту №7 із Державним агентством водних ресурсів України від 25.06.2018, будучи уповноваженим на здійснення поточного (оперативного) керівництва організацією, організацію її виробничо - господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення виконання організацією завдань, передбачених законодавством, положенням про організацію та цим контрактом, а також маючи право: діяти від імені організації, представляти її інтереси на підприємствах, в установах, та організаціях; укладати від імені організації правочини відповідно до законодавства; розпоряджатись коштами організації в межах обсягів, затверджених кошторисом, та в порядку, визначеному законодавством; видавати у межах своєї компетенції накази, доручення, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників організації, - в період з 13.12.2018 - 29.12.2018 року став на шлях вчинення умисного злочину проти власності, який в розумінні ст.45 КК України віднесений до корупційних, та за попередньою змовою із службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Доміон Авто Груп», діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, грубо ігноруючи принципами здійснення закупівель, визначеними ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо добросовісної конкуренція серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобіганні корупційним діям і зловживанням, розтратив бюджетні кошти в сумі 358192 гривень на користь ТОВ «Доміон Авто Груп», шляхом придбання у вказаного товариства сідельного тягача для транспортування напівпричіпа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тон для перевезення будівельної техніки – VOLVO FH 13520 64 T, номер шасі НОМЕР_1 за бюджетні кошти за завищеною ринковою вартість, при наступних обставинах.

Так, в ІІІ кварталі 2018 року, Державним агентством водних ресурсів України, прийнято рішення про виділення Басейновому управлінню водних ресурсів річки Тиса коштів на придбання важковагової автотранспортної техніки – сідельного тягача, очікуваною вартістю 1050000 гривень, яке включено до кошторису по БУВР Тиси на 2018 рік.

Протягом жовтня 2018 року тендерним комітетом БУВР Тиса із застосуванням електронної системи «Прозоро» двічі оприлюднені оголошення про проведення відкритих торгів за №UA-2018-10-03-001354-с від 03.10.2018 та за №UA-2018-10-22-000653-с від 22.10.2018 з «2018 рік. Відкриті торги. Сідельний тягач для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки» (ДК 021:2015:34138000-3 Автотягачі)», очікуваною вартістю 1050000 гривень. Однак, у зв`язку із відсутність поданих пропозицій тендерним комітетом БУВР Тиса відповідно до пункту 4 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» вирішено застосувати переговорну процедуру закупівлі.

В свою чергу, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, скориставшись застосуванням тендерним комітетом, очолюваної ним бюджетної організації, переговорної процедури щодо закупівлі за бюджетні кошти сідельного тягача для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки» (ДК 021:2015:34138000-3 Автотягачі)», достовірно знаючи про граничну суму коштів виділених з державного бюджету для вказаних цілей в розмірі 1050000 гривень, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час та місці 13 грудня 2018 року вступив у попередню злочинну змову із службовими особами ТОВ «Доміон Авто Груп».

Зокрема, 13.12.2018 ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника БУВР ОСОБА_2 , діючи у попередній змові із службовими особами ТОВ «Доміон Авто Груп», при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, підписав лист за №01-19/1330 адресований директору даного товариства ОСОБА_3 , в якому запропонував вказаному товариству взяти участь у проведенні переговорів щодо можливості продажу автотранспортної техніки «сідельного тягача для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки», при цьому для унеможливлення можливої конкуренції, іншим суб`єктам господарської діяльності відповідні листи не надсилав. В той же час, в даному листі ОСОБА_1 запропонував ТОВ «Доміон Авто Груп» подати тендерні пропозиції до 17.12.2018

На наступний день, тобто 14.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Доміон Авто Груп» за підписом директора ОСОБА_3 подано до БУВР ОСОБА_2 для розгляду документи тендерної пропозиції, відповідно до яких вказане товариство запропонувало продати сідельний тягач для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки VOLVO FH 13520 64 НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , 2008 року випуску, при цьому для підтвердження походження вказаного транспортного засобу, надано копію договору поставки транспортних засобів №251 від 13.12.2018, укладеного між ТОВ «Доміон Авто Груп» (покупець) та «Autodoprava Honz s.r.o» (продавець), відповідно до умов якого продавець продає покупцю транспортні засоби – легкові та вантажні автомобілі, причепи, напівпричепи в асортименті та кількості відповідно до додатків або рахунок фактури, в той же час специфікацію та ціну на автомобілі надано не було.

Цього ж дня, 14.12.2018 о 09 годині в кабінеті №205 Басейнового управління річки Тиса, що за адресою м.Ужгород, Словянська набережна, 5, між ОСОБА_1 та директором ТОВ «Доміон Авто Груп» ОСОБА_3 проведено переговори, за результатами яких погоджено придбання БУВР Тиса в Товариства з обмеженою відповідальністю «Доміон Авто Груп» сідельного тягача для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки VOLVO FH НОМЕР_4 64 НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , 2008 року випуску за ціною 1050000 гривень, при цьому на час проведення таких переговорів зазначений автомобіль на території України ввезений не був, не пройшов процедуру розмитнення, а також не пройшов сертифікацію.

В подальшому, 26.12.2018 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , знаходячись у в приміщенні Басейнового управління річки Тиса, що за адресою м.Ужгород, Словянська набережна, 5, діючи у попередній змові із службовими особами ТОВ «Доміон Авто Груп», реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння бюджетними коштами, шляхом придбання у даного Товариства сідельного тягача за значно завищеною вартістю, будучи службовою особою уповноваженою на укладення від імені БУВР річки Тиса правочинів та на розпорядження коштами даної організації в межах обсягів, затверджених кошторисом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що згідно митної декларації №UA305140/2018/010959 від 22.12.2018, ТОВ «Доміон Авто Груп» ввезено на територію України та розмитнено сідельний тягач для перевезення напівпричепів марки VOLVO FH НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_3 , 2008 року випуску загальна вартість якого склала 269 605,72 гривень, в тому числі із всіма обов`язковими митними платежами, зловживаючи своїм службовими становищем, умисно, всупереч принципами здійснення закупівель, закріплених в ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо добросовісної конкуренція серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобіганні корупційним діям і зловживанням, підписав від імені Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса (покупець) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Доміон Авто Груп» (продавець) договір №2-12/2018 ВТ купівлі-продажу сідельного тягача для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки VOLVO FH 13520 64 T номер шасі НОМЕР_3 ( НОМЕР_6 : НОМЕР_7 : 34138000-3 Автотягачі). Відповідно до умов даного договору БУВР річки Тиса придбало за бюджетні кошти в ТОВ «Доміон Авто Груп» сідельний тягач для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки VOLVO FH 13520 64 НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , за ціною 1050000 гривень, в той же час, ринкова вартість вказаного транспортного засобу, відповідно до висновку експерта №13/76 від 02.08.2019 станом на 27.12.2018 становила 691808 гривень.

В подальшому, цього ж дня, 26.12.2018 на підставі підписаного ОСОБА_1 договору купівлі продажу, згідно платіжного доручення №922 із розрахункового рахунку БУВР Тиси, відкритого в Державній казначейській службі України №35229109018512 (МФО 820172) перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Авто Доміон Груп», відкрити в АТ «УкрсибБанк» № НОМЕР_8 (МФО 351005) бюджетні кошти в сумі 1050000 гривень, як оплату вартості сідельного тягач для транспортування напівпричепа ваговоза вантажопідйомністю до 40 тонн для перевезення будівельної техніки VOLVO FH 13520 64 T, номер шасі НОМЕР_3 .

Таким чином, внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Доміон Авто Груп» із державного бюджету незаконно, як оплату завищеної вартості, приданого транспортного засобу, вилучено на користь ТОВ «Доміон Авто Груп»» бюджетні кошти на загальну суму згідно висновку судової економічної експертизи №14/39 від 19.11.2019 - 358191,07 гривень, чим самим завдано державі матеріальних збитків у великому розмірі, так як вказана сума в 250 разів і більше перевищує встановлений на 2018 рік неоподаткований мінімум доходів громадян (881 грн).

Окрім того в клопотанні вказано, що 13 січня 2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч.4 ст.191 КК України, тобто розтрата та заволодіння чужим майном, шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі.

Як зазначено в клопотання, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.01.2020 року, за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби: з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без застосуванням засобів електронного контролю, із забороною покидати місце проживання на строк 60 діб, тобто до 20.03.2020 року. Цією ухвалою на ОСОБА_1 також покладено наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора за першою його вимогою; - не залишати місце постійного фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

На підставі викладеного, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , його сімейного та майнового становища, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, а також враховуючи, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, який відносяться до категорії тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п`яти до восьми років, беручи до уваги, що покладені на ОСОБА_1 , обов`язки ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.01.2020 необхідні для його належної процесуальної поведінки, керуючись вимогами статей ст. ст. 36, 131, 132, 176 – 178, 181, 184, 194, 197, 199, 314-315 КПК України, начальник відділу прокуратури Закарпатської області просить : продовжити строк домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України у кримінальному провадженні № 42019070000000001 від 09.01.2019, до чотирьох місяців.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу кожного разу на визначений час, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця фактичного проживання, 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Просили врахувати, що продовження строків домашнього арешту зможе гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки у інший спосіб слідчий буде позбавлений можливості контролювати перебування підозрюваного.

Захисники підозрюваного проти задоволення клопотання заперечували. Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників.

Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

При розгляді клопотання встановлено, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2019 за №42019070000000001.

13 січня 2020 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч.4 ст.191 КК України, тобто розтрата та заволодіння чужим майном, шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.01.2020 року, за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби: з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без застосуванням засобів електронного контролю, із забороною покидати місце проживання на строк 60 діб, тобто до 20.03.2020 року. Цією ухвалою на ОСОБА_1 також покладено наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора за першою його вимогою; - не залишати місце постійного фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.03.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000001 від 09.01.2019 року, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України до чотирьох місяців, тобто до 13.05.2020 року – включно.

Згідно ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього зобов`язань, не впливати на свідків та потерпілого. Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби (ч.1 ст.181 КПК України).

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Статтею 199 КПК України, передбачено порядок продовження строку тримання під вартою , зокрема: клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. 3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. 4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КПК України, згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При розгляді клопотання, слідчий суддя враховує, що у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 25.02.2020 року призначено комісійну авто-товарознавчу експертизу, висновок якої має важливе значення для даного кримінального провадження, та висновок якої на день розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу не отримано. Окрім того, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.03.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000001 від 09.01.2019 року, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України до чотирьох місяців, тобто до 13.05.2020 року – включно.

Слідчий суддя, вважає що існує достатньо доказів можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, та про наявність обґрунтованої підозри, не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини та остаточність кваліфікації його дій, що є предметом наступних стадій кримінального процесу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання враховує, що продовжують існувати ризики, які слугували підставами для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Так, існує ризик впливу на свідків, при цьому слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того слідчий суддя вважає за необхідне, вказати і на те, що враховуючи довгий час протягом якого підозрюваний займав посаду начальника Управління Вказана посада наділяла та наділяє його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників управління, а враховуючи тривалий час роботи в цій установі, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного для інших осіб. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки.

Таким чином, зважаючи на викладене, беручи до уваги що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України та які було вказано в ухвалі про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає що наявні підстави для продовження строку тримання особи під домашнім арештом у нічний час доби. Окрім того, слідчий суддя вважає, що відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слід продовжити покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов`язки у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_1 , який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про шлюб та свідоцтвами про народження дитини, тобто має міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має позитивні характеристики по місцю роботи, враховує слідчий суддя також стан його здоров`я згідно наданих стороною захисту медичних документів. Вказане було встановлено при розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу в ухвалі слідчого судді.

Ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, продовжують існувати на даний час, вони не зменшилися і можуть перешкоджати завершенню досудового розслідування. Так, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в нічий час доби.

З врахуванням вищенаведених ризиків та обставин вважаю, що застосований відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а тому приходжу до висновку про обґрунтованість продовження існування, як ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України так і об`єктивних причин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії визначеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.01.2020 року строку дії запобіжного заходу, а тому приходжу до висновку, що слід продовжити строк застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 .

Також, слідчий суддя враховує, що при розгляді клопотання не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, які виникли внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов`язки, які можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Так, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Суд вважає, що за допомогою продовження відносно ОСОБА_1 , заходу забезпечення кримінального провадження – запобіжного заходу у виді домашнього арешту, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного клопотання підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділу прокуратури Закарпатської області Дербак Юрія Юрійовича, у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за №42019070000000001 від 09.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити, строк застосування запобіжного заходу застосованого до підозрюваного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегово, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, у вигляді домашнього арешту в нічний час доби: з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, без застосуванням електронних засобів контролю, в межах строку досудового розслідування, а саме до 08.05.2020 року – включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки та зобов`язати його: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу кожного разу на визначений час, 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає ( АДРЕСА_1 ), 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця фактичного проживання, 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Копію ухвали вручити підозрюваному, надіслати слідчому та прокурору, а також передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош