Ухвала суду № 88311781, 18.03.2020, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 324/161/18

Провадження №1-кп/319/2/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі колегії:

головуючого судді – Валігурського Г.Ю.,

суддів – Мальованого В.О., Ходька В.М.,

при секретарі судового засідання – Костенко А.В.,

за участю:

прокурора – Ромащенка М.О., обвинуваченого в режимі відеоконференції –

Забродіна С.В.,

захисника в режимі відеоконференції –

Ілієнко І.С.,

представника потерпілого в режимі відеконференції –

Рябка Ю.М.,

представника потерпілої в режимі відео конференції – Самойленка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017080320000971 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,

перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, представників потерпілих,

в с т а н о в и в:

На розгляді Куйбишевського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Для забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 19.02.2020 продовжено до 18.04.2020 року (включно).

У зв`язку з неможливістю розгляду справи 18.03.2020 року у судовому засіданні виникла необхідність відкласти розгляд справи на 22.04.2020 року.

За положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При розгляді судом питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор наполягав на продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 раніше застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні існують та не зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, уникнути яких буде не можливо у разі застосування іншого запобіжного заходу, і які були підставою для обрання обвинуваченому вказаного запобіжного заходу.

Такими ризиками на думку прокурора є можливість переховуватись від суду враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Представники потерпілих підтримали думку прокурора.

Захисник Ілієнко І.С. заперечувала проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого, наявність постійного місця проживання, його позитивну характеристику, погіршення стану його здоров`я, просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Також заявила клопотання про проведення медичного огляду для визначення стану здоров`я ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на тривале перебування під вартою, відсутність доказів його вини, а також на погіршення стану здоров`я.

Згідно з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до взяття під варту проходив військову службу за контрактом де характеризувався позитивно, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Згідно медичної довідки від 08.10.2019 ОСОБА_1 перебуває під наглядом Вільнянської міської медичної частини (№11) з 03.10.2017 року (а.с. 232 т. 6), має захворювання, встановлено діагноз таких захворювань. Пройшов осінній диспансерний огляд, за його результатами призначено лікування.

Враховуючи фактичні обставини злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , думку прокурора, представників потерпілих, обвинуваченого та захисника, дослідивши наявні у справі документи колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину із застосуванням вогнепальної зброї, яким спричинено загибель людини, за вчинення яких передбачене покарання на строк від п`яти до десяти та від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Отже, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у інкримінованих злочинах, та з огляду на те, що він проживає у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, обвинувачений може ухилитися від суду і не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування); залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі зможе впливати на свідків, що можуть бути допитані під час судового розгляду, самі обвинувачені ще не давали суду показань.

Таким чином, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, наявність тісних соціальних зв`язків, службу у ЗСУ за контрактом, позитивну характеристику, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, однак з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , що доводить наявність вказаних вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що для запобігання вказаним ризикам, є недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема й у виді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло і розрахований на свідому, правомірну його поведінку, і який не зможе фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків та гарантувати його безумовне дотримання, тому адекватним запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_1 буде тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, яким спричинено загибель людини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

При цьому суд, враховуючи доводи ОСОБА_1 та його захисника Ілієнко І.С. щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого, вважає за необхідне зобов`язати Філію Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області здійснити обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 , та в разі необхідності забезпечити відповідне лікування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до 16 травня 2020 року (включно).

Зобов`язати Філію Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області здійснити обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 , який утримується у державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», та, у разі необхідності, забезпечити відповідне лікування.

Про результати проведеного огляду, вжиті за результатами огляду заходи, про можливість надання необхідного лікування в умовах ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» повідомити суд.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом 7 (семи) діб з дня її проголошення.

Головуючий суддя Г.Ю. Валігурський

Судді В.О. Мальований

В.М. Ходько