Рішення № 88311294, 18.03.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/14807/19

Номер провадження № 2-др/243/7/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

18 березня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

за участю

секретаря судового засідання Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов`янська заяву адвоката Мендрух О.М., який представляє інтереси ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення трьох процентів річних та інфляційні витрат за несвоєчасну виплату одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат до моменту фактичної виплати цих сум,

В С Т А Н О В И В:

1.Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2020 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволені частково.

2.З відповідача на користь позивача стягнуто 117 401,13 грн. зокрема: суму інфляційних втрат за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 01.07.2014 по 30.09.2019 у розмірі 92 680,06 грн.; три процента річних за прострочення виплати одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 22.06.2014 по 15.10.2019 в розмірі 13 213,26 грн.; суму інфляційних втрат за несвоєчасну виплату щомісячних страхових виплат за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 в розмірі 3 357,13 грн.;три процента річних за прострочення виплати щомісячних страхових виплат за період з 02.07.2014 по 15.10.2019 в розмірі 8 150,68 грн.

3.Відмовлено в задоволенні вимог в розмірі 18 216,62 грн., що складається з суми інфляційних втрат за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 01.07.2014 по 30.09.2019 у розмірі 17 158,11 грн., суми інфляційних втрат за несвоєчасну виплату щомісячних страхових виплат за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 в розмірі 33,62 грн., трьох процентів річних за прострочення виплат щомісячних страхових виплат за період з 02.07.2014 по 15.10.2019 в розмірі 1 024,89 грн.

4.04.03.2020 року від представника позивача адвоката Мендрух О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги і в сумі 7000 грн.

5.В судове засідання позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 не з`явились.

6.Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, його не явка не є перешкодою у вирішенні питання про постановлення додаткового рішення по справі.

7.Перевіривши доводи, викладені в заяві представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

8.Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

9.Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

10.Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша – друга статті 133 ЦПК України).

11.Відповідно до частин 1 і 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вим ог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

12.При прийнятті 27 лютого 2020 року рішення по даній справі розподіл судових витрат не був вирішений.

13.При зверненні до суду в грудні 2019 року позивачем заявлені вимоги майнового характеру про стягнення сум за порушення грошового зобов`язання, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом, на загальну суму 135 617,75 грн.

14.Виходячи з положень п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та встановлений на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1921 грн., розмір судового збору з заявлених вимог складає 1356,18 грн.

15.Згідно пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

16.Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

17.Судом частково задоволені вимоги на суму 117 401,13 грн., що складає 86,57% від заявлених вимог.

18.Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 174,05 грн., що складає 86,57% від1356,18 грн.

Щодо вирішення питання про професійну правничу допомогу

19.Як убачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 був адвокат Мендрух О.М., який діяв на підставі ордеру серії ДН № 032832 та договору про надання правової допомоги від 16 грудня 2019 року (а.с.32, 107-110).

20.На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 – адвокат Мендрух О.М.- в заяві від 04 березня 2020 року навів розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом з посилань на Додаток 1 до договору про надання правової допомоги від 16.12.2019 про орієнтовні ставки адвокатського гонорару та подав копію квитанції №5336647 від 02 березня 2020 року про оплату ОСОБА_1 наданих адвокатських послуг на суму 7 000,00 грн. (а.с.133).

21.З матеріалів справи і наведеного розрахунку вбачається, що всі види правничої допомоги адвоката ОСОБА_3 О.М. були пов`язані з даною справою.

22.Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

23.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

24.У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

25.Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

26.Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

27.Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

28.Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

-надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

-складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

-представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

29.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

30.Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

31.Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

32.За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

33.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

34.Для цілей розподілу судових витрат:

-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

35.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

36.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

37.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

38.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

39.Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

40.Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

41.Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42.Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43.При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44.Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

45.Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

46.Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

47.Суд не приймає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву від 24 січня 2020 року (а.с. 52-60) в частині посилання на погодинний розмір заробітної плати визначений статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», оскільки Закон Українри «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» втратив чинність на підставі Закону№ 2147-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 48, ст.436.

48.Іншого обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або їх не співмірності відповідачем не надано.

49.За таких обставин витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг; заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

50.При цьому суд врахував заперечення відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства, критерії такого відшкодування та часткове задоволення позовних вимог.

51.За таких обставин витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 6059,90 грн. - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

52.Суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Мендрух О.М. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу, стягнувши з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 6059,90 грн., в іншій частині вимог в розмірі 940,10 грн. – заяву залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мендрух О.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 243/14807/19- задовольнити частково.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, ЄДРПОУ 41325231, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу 6059 грн. 90 коп.

В частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 940 грн. 10 коп. - заяву залишити без задоволення.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, ЄДРПОУ 41325231, на користь держави судовий збір у розмірі 1 174 грн. 05 коп., отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко