Ухвала суду № 88310062, 19.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3109/20

Провадження № 1-кс/263/1853/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Папаценко П.І.., за участю секретаря Момот А.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12020050770000402).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 року вказане кримінальне провадження визначене до розгляду судді Федоренко Т.І.

18 березня 2020 року від судді Федоренко Т.І. на підставі ч. 1 ст. 76 КПК України надійшла заява про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку із здійсненням повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні №12020050770000403, яке об`єднано з матеріалами кримінального провадженням № 12020050770000402.

Учасники кримінального провадження до суду для висловлення думки щодо питання про самовідвід судді не з`явилися.

Суддя Федоренко Т.І. свою позицію щодо заяви про самовідвід не висловила.

Вирішуючи питання за вказаною заявою про самовідвід, суддя враховує наступне.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ст. 107 КПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, а як встановлено ст. 80 КПК України, суддя, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 КПК України, зобов`язаний заявити самовідвід.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

За змістом пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Так, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Федоренко Т.І. від 21 лютого 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області Бурнос О.О. про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020050770000403 від 13.02.2020 року.

З реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020050770000402 вбачається, що кримінальне провадження № 12020050770000403 об`єднане з матеріалами кримінального провадженням № 12020050770000402.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 76 КПК України та здійснення повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні № 12020050770000404, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого вироку суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад кримінального провадження, а також усунення будь-яких сумнівів, що суддя не здатен винести неупередженого рішення, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 76 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Федоренко Т.І.. про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.І.Папаценко