Рішення № 88309771, 03.03.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15400/19

Провадження № 2/521/769/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та просить суд згідно останніх уточнень, стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» 100 000 грн., та стягнути з ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 73 994,90 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.02.2017 року приблизно о 17.00 водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz ML державний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджій частині автодороги «об`їзд м. Одеси», з боку від вулиці Тираспольське шосе в напрямку м. Київ в районі АЗС «ОККО», при виконанні розвороту ліворуч, скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював рух позаду нього у попутному з ним напрямку руху. 12 лютого 2017 року за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди було розпочате досудове розслідування кримінального провадження №12017160000000158, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України. 16.07.2019р. вироком Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. Автомобіль Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить йому ОСОБА_1 . Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , йому, як власнику транспортного засобу Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 , було завдано майнову шкоду, оскільки внаслідок ДТП, яка мала місце 11.02.2017 року, автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту №5544 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, матеріальний збиток становить 170 014, 90 грн. Також після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.02.2017 року з метою евакуації транспортного засобу Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів №1, для проведення авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи, йому довелося понести витрати на послуги евакуатора. За послуги евакуатора ним було сплачено 1800 грн. Також ним були понесені витрати у зв`язку зі зберіганням транспортного засобу Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 на штраф майданчику, які склали 2180 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.02.2017 року, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «СК «Здорово». 31.05.2017 він звернувся до ПрАТ «СК «Здорово» із заявою про виплату страхового відшкодування. Впродовж довгого періоду часу ПрАТ «СК «Здорово» не надавала жодної відповіді на подану ним заяву, однак у повідомленні від 14.12.2017 року ПрАТ «СК «Здорово» йому було відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю законних підстав щодо такої виплати. Таким чином, вважає за необхідне отримати страхове відшкодування збитків від ПАТ «Страхова компанія «Здорово» у розмірі 100 000 грн., де 96 020 грн. - матеріальний збиток, 1800 грн. - витрати на евакуацію автомобіля Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 , 2180 грн. - витрати, пов`язані зі зберіганням транспортного засобу Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 на штраф майданчику. Так як сума майнової шкоди перевищує суму страхового відшкодування, то вважає за необхідне різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) повинен сплатити ОСОБА_2 , як особа, яка є винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а саме, майнову шкоду у розмірі 73 994,90 грн. - матеріальний збиток внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.02.2017 року. Дані обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив слухати справу у його відсутності та проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в призначене судове засідання не з`явилися, повідомлялися заздалегідь належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши обставини справи письмовими доказами в їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, 11.02.2017 року приблизно о 17.00 водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Mercedes-BenzML державний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджій частині автодороги «об`їзд м. Одеси», з боку від вулиці Тираспольське шосе в напрямку м. Київ в районі АЗС «ОККО», при виконанні розвороту ліворуч, скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював рух позаду нього у попутному з ним напрямку руху. (а.с. 9-13)

12 лютого 2017 року за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди було розпочате досудове розслідування кримінального провадження №12017160000000158, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 16.07.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України. (а.с. 9-13)

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Автомобіль Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 . (а.с. 14)

Матеріалами справи встановлено та підтверджується, що відповідно до страхового полісу серії № НОМЕР_4 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , чинної на момент скоєння ДТП, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Здорово». (а.с. 65)

Статтею 22.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст.12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Листом ПАТ СК «Здорово» від 14.12.2017р. ОСОБА_1 , відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю законних підстав щодо такої виплати. (а.с. 62)

Звітом № 5544 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу зроблено висновок, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_5 НОМЕР_6 ОСОБА_1 станом на 11.02.2017р. становить 170014,90 грн. (а.с. 69-81)

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Відповідно до ст.ст. 1188, 1194 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 6 Постанови ВССУ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 вищезазначеної постанови, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. У разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, Верховний Суд відступив від правового висновку зазначеного у постанові Верховного суду України від 23.12.2015року у справі №6-2587цс15, та зазначив, що відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (п. 36 Постанови), а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (п. 37 Постанови).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того відповідно до наявних матеріалів справи ОСОБА_1 додатково поніс витрати за послуги евакуатора у сумі 1800 грн. та витрати у зв`язку зі зберіганням транспортного засобу Mitsubishi Lancer державний номер НОМЕР_2 на штраф майданчику, становлять 2180 грн. (а.с. 45,44)

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до норм ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані, зокрема, із проведенням експертизи.

Керуючись ст.ст. 76-79, 83, 89, 141, 258- 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Здорово», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (код ЄРДПОУ 33637321, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казиміра Малевича, 86-Н) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 29.01.2001 р. Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрований: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші відомості невідомі, зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 29.01.2001 р. Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрований: АДРЕСА_1 ) майнову шкоду у розмірі 73 994 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 90 коп.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН