Ухвала суду № 88306989, 17.03.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3831/20

Провадження № 1-кс/344/1573/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Гедзик І.М., слідчого Хімчик В.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Сулима І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020090010000284 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України –

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що 27.06.2019 року, близько 02 год 30 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи у дворі будинку № 65 по вул. Хоткевича АДРЕСА_1 у м АДРЕСА_2 -Франківську, побачив автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», реєстраційний номер, НОМЕР_1 , чорного кольору, який знаходиться у правомірному користуванні ОСОБА_2 .. У цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, дуючи умисно та повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 незаконно проник до салон автомобіля, звідки таємно викрав: фрезер марки «Makita» моделі RP2301 FCХ, вартістю 3800 грн; перфоратор марки «Bosch» моделі GBH 2-26 DFR, вартістю 2100 грн.; USB-флеш- накопичувач, марки «Apacer» АН325 8GB (AP4GAH325B-1), вартістю 75 грн., бінокль марки «Bushnell» VARI ZOOM 10-30X50 разом із чохлом – сумкою, вартістю 866, 66 грн., та набір насадок торцевих біт «Start Grad» ? «1/2» 108 шт., вартістю 772, 10 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду згідно висновку експерта CE-19/109/28-704TВ/19 від 31.10.2019, на суму 7613, 76 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 08.09.2019 року, близько 03 год 00 хв, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої виділене в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна направились на вул. Тичини у м. Івано-Франківську.

Перебуваючи на вказаній вулиці, а саме: поруч із будинком № 6, ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділене в окреме провадження, діючи умисно та повторно, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна підійшли до автомобіля марки «Фольксваген Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, який перебуває у правомірному користуванні ОСОБА_3 .

В подальшому, діючи згідно спільного плану, ОСОБА_1 з особою, матеріли відносно якої виділене в окреме провадження незаконно проникли у салон автомобіль, звідки таємно викрали: м`ясорубку марки «Liberton», моделі «LMG-16Т», вартістю 1029, 33 грн; ключ комбінований марки «Yato» 38 мм (артикул YT-00762), вартістю 352, 33 грн; ключ комбінований марки «Yato» 7 мм (артикул YT-0336), вартістю 35 грн; 5 штук шлангів гнучких до мастильного шприца марки «Vorel» I=50 см, Р=31 Мра (артикул 78068), вартістю 209,45 грн; 5 штук Г-подібних шестигранних ключів марки «Yato» М14 56х236 мм (артикул 05444), вартістю 678, 30 грн; продовжувач марки «Yato»: квадрат М=3/4, L=200 мм (артикул YT-1341) вартістю 239 грн; фарборозпилювач марки «Yato» (артикул YT-82550), вартістю 1284, 33 грн та зварювальну машинку для термопластикових труб марки «Yato» YT-82250, вартістю 1712, 66 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріли відносно якої виділене в окреме провадження місце вчинення злочину покинули, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду згідно висновку експерта СЕ-19/109/28-700ТВ/19 від 30.10.2019, на загальну суму 5540,4 гривень.

8 грудня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , протоколі пред`явлення особи для впізнання, протоколах огляду відеозаписів, висновках експертів та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні якого підозрюється

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_3 , непрацюючий, неодружений, з середньою освітою, раніше судимий згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду є те, що він підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, усвідомлює про неминучість покарання за вчиненого злочину. Крім того, 28 січня 2020 року кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, зупинено, у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів та з метою отримання засобів для існування може вчинити корисливі злочини.

Крім того, ОСОБА_1 в минулому вже не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, щодо нього на сьогодні в суді розглядається обвинувальний акт про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що характеризує вказану особу як таку, яка на шлях виправлення та перевиховання не стає та вчиняє нові злочини. Останній будучи зареєстрованим та проживаючи в АДРЕСА_3 , на виклики до слідчого не з`являвся, хоча був належним чином повідомленом, про що свідчать його підписи у повістках про виклик до слідчого. Також, відповідно до рапортів працівників відділу кримінальної поліції, дільничих офіцерів поліції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області та протоколів допиту свідків матері та тітки підозрюваного – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , місце перубування ОСОБА_1 невідоме, останній за адресою реєстрації та фактичного проживання протягом останніх двох місцяв не з`являється. На теперішній час мобільний телефон ОСОБА_1 не відповідає. 28 січня 2019 року ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому, просила клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме відомостями, які містяться в протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , протоколі пред`явлення особи для впізнання, протоколах огляду відеозаписів, висновках експертів та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Крім цього, прокурором частково доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілого та свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_1 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави –в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 23 квітня 2020 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Гедзик І.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська