Рішення № 88306557, 18.03.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/29/20

Провадження № 2/181/45/20

"18" березня 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Запорожченко Л.П.,

розглянувши у загальному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вознесенське, Межівського району, Дніпропетровської області помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 16.11.2003 року зроблено відповідний актовий запис №161, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області 16 листопада 2003 року. Факт родинних відносин позивача і спадкодавця підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданим 26 березня 1977 року. У передбачений законом шестимісячний строк позивач не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через те, що до березня 2019 року їй не було відомо ні про факт смерті спадкодавця, ні про наявність у нього будь-якого майна, оскільки ОСОБА_1 з 90-х років минулого століття з ОСОБА_2 не спілкувалася. Крім того, позивач від народження та до цього часу мешкає у смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, а спадкодавець як зазначено вище мешкав та помер у с. Вознесенське, Межівського району, Дніпропетровської області, тобто відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна є великою. Більш того, ОСОБА_1 є матір`ю восьми дітей, що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 11.12.2019 і на час смерті спадкодавця у неї на утриманні перебувала малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрій станом на 14.11.2003 року було лише 5 років та, крім того, позивач була вагітна іншою дитиною ( ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 ). Після цього ОСОБА_1 народила ще шестеро дітей: ІНФОРМАЦІЯ_4 – доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 -сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – синів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 – доньку ОСОБА_10 . Про смерть спадкодавця позивач дізналася від сторонніх осіб, від яких отримала і оригінали свідоцтва про смерть, державного акта на право приватної власності на землю тощо. 16.12.2019 року за заявою ОСОБА_1 у спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 08.01.2020 року приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпова І.П. винесла постанову, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 мотивуючи своє рішення тим, що ОСОБА_1 пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 № НОМЕР_4 , виданого головою Межівської селищної ради ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку (пай № НОМЕР_5 ) площею 9,090 гектарів, що розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області та призначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На час смерті спадкодавця він не був одружений. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.

Позивач просить суд визнати причини пропуску нею строку для прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до підготовчого судового засідання на 10.00 годину 03 лютого 2020 року.

30 січня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до якого зазначають, що викладені позивачем вимоги не визнають, оскільки наведені позивачем причини пропуску строку прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивач також не надав доказів про те, що Межівська селищна територіальна громада є відповідальною за порушення його прав та законних інтересів. Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та витрати щодо сплати судового збору залишити за позивачем.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року було закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача – адвокат Руденко О.В. не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити повністю. Судовий збір просять залишити за позивачем.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду лист, в якому просив розглянути справу за відсутності представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7) відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Ураховуючи викладене той факт, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини закінчився 14 ІНФОРМАЦІЯ_9 , тобто спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до набрання чинності Цивільним кодексом України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, а тому спірні правовідносини регулюються нормами книги шостої Цивільного кодексу України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.(статті 1220, 1222 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №280/2019, дослідженої у судовому засіданні, спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області 16 листопада 2003 року, актовий запис № 161.

Згідно довідки №1143 виданої 12 грудня 2019 року виконавчим комітетом Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , станом на 14.11.2003 року, згідно «Погосподарської книги №1 с. Вознесенське Межівської сільської ради на 2001-2005 рр.» (ст…78 особовий рахунок 36), що зберігається в архіві виконавчого комітету Межівської селищної ради, дійсно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №58759550 від 16.12.2019 року вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 26.03.1977 року, а також повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00024953773 від 16 грудня 2019 року, вбачається, що батьком останньої записано спадкодавця ОСОБА_2 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 9,090 гектарів, що розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області та призначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6 .

У судовому засіданні встановлено, що у передбачений законом шестимісячний строк позивач не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через те, що до березня 2019 року їй не було відомо ні про факт смерті спадкодавця, ні про наявність у нього будь-якого майна, оскільки ОСОБА_1 з 90-х років минулого століття з ОСОБА_2 не спілкувалася. Про смерть спадкодавця позивач дізналася від сторонніх осіб, від яких отримала і оригінали свідоцтва про смерть, державного акта на право приватної власності на землю тощо. Крім того, позивач від народження та до цього часу мешкає у смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, а спадкодавець як зазначено вище мешкав та помер у с. Вознесенське, Межівського району, Дніпропетровської області, тобто відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна є великою. Більш того, ОСОБА_1 є матір`ю восьми дітей, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №11931/03-15701 від 11.12.2019 року і на час смерті спадкодавця у неї на утриманні перебувала малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрій станом на 14.11.2003 року було лише 5 років та, крім того, позивач була вагітна іншою дитиною ( ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 ). Після цього ОСОБА_1 народила ще шестеро дітей: ІНФОРМАЦІЯ_4 – доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – синів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 – доньку ОСОБА_10 .

16.12.2019 року за заявою ОСОБА_1 у спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58760042 від 16.12.2019 року.

Згідно копії постанови приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпової І.П. від 08.01.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 було відмовленно у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 оскільки позивач пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що їй не було відомо ні про факт смерті спадкодавця, ні про наявність у нього будь-якого майна, оскільки тривалий час остання не спілкувалася зі спадкодавцем та про смерть спадкодавця позивач дізналася від сторонніх осіб, від яких отримала і оригінали свідоцтва про смерть, державного акта на право приватної власності на землю тощо. Крім того, ОСОБА_1 від народження та до цього часу мешкає у смт. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області, а спадкодавець як зазначено вище мешкав та помер у с. Вознесенське, Межівського району, Дніпропетровської області, тобто відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна є великою. Більш того, ОСОБА_1 є матір`ю восьми дітей, і на час смерті спадкодавця у неї на утриманні перебувала малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрій станом на 14.11.2003 року було лише 5 років та, крім того, позивач була вагітна іншою дитиною ( ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 ). Після цього ОСОБА_1 народила ще шестеро дітей: ІНФОРМАЦІЯ_4 – доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – синів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 – доньку ОСОБА_10 , що підтверджується копією довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №11931/03-15701 від 11.12.2019 року. Тобто, причини пропуску строку на прийняття спадщини, наведені у позовній заяві, є поважними.

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 в свою чергу заяв про відмову від прийняття спадщини не подавала.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, а отже є достатньо законних та обґрунтованих підстав для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тривалістю 3 (три) місяці, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду, права та охоронювані законом інтереси інших осіб не порушуються, іншим передбаченим законом шляхом поновити порушене право позивача на спадщину немає можливості.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України суд враховує позицію позивача про залишення судового збору за ним, а тому суд не вбачає доцільності в стягненні судового збору з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1268-1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Межівської селищної ради Дніпропетровської області ( вул.Грушевського, 9, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338428) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тривалістю 3 (три) місяці, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Ю. Юр`єв