Ухвала суду № 88304645, 19.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.03.2020Справа № 910/2098/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу»

про забезпечення позову

у справі № 910/2098/20

за позовом Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу»

до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів та визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням договору закупівлі.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Аудиторська фірма «Де Візу» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів та визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням договору закупівлі.

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям відповідачем рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету відповідача від 28.12.2019 з недотриманням порядку відміни торгів щодо закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги, відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі».

Вимоги про визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням договору закупівлі обґрунтовані виконанням позивачем належним чином та в повному обсязі всіх вимог тендерної документаціях, з дотримання порядку укладення Договору, передбаченого статтями 640-642 ЦК України, статтями 180-187 ГК України та статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2020.

Разом з позовною заявою, Приватним акціонерним товариством Аудиторська фірма «Де Візу» подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу» про забезпечення позову відмовлено.

10.03.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

13.03.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.

16.03.2020 представником позивача подано письмові пояснення.

У судове засідання 16.03.2020 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 13.04.2020.

18.03.2020 Приватним акціонерним товариством Аудиторська фірма «Де Візу» подано заяву про забезпечення позову.

Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи власну заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що 05.03.2020 відповідачем оголошено новий тендер на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015:79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги, зі строком прийому пропозицій до 30.03.2020, предмет закупівлі якого співпадає з предметом закупівлі, який є предметом розгляд у цій справі, а отже позивач зазначає, що навіть при винесенні рішення по справі на користь позивача, виконання рішення буде ускладнено, оскільки буде визначено два постачальника однієї послуги - в частині проведення аудиту фінансової звітності відповідача за 2019 рік, а тому невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, в зв`язку з чим, позивач просить суд заборонити відповідачу в тому числі його підрозділам, філіям, службовим (посадовим) особам, які є відповідальними за організацію та проведення процедури закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги:

- проводити будь-які дії щодо кваліфікації учасників із закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги;

- приймати будь-які рішення стосовно закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги;

- до вирішення цієї справи в суді визначати переможцем торгів щодо закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги;

- до вирішення цієї справи в суді укладати договір про закупівлю за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи зі змісту заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки предметом позову є вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення про відміну торгів, оформлених протоколом засідання тендерного комітету Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 28.12.2019 про відміну конкурсних торгів на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерській та аудиторські послуги та визнання укладеним з дня набрання законної сили рішенням Договору на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги, на визначених результатами процедури закупівлі та тендерною документацію, а отже заявлені заходи забезпечення позову фактично спрямовані на зупинення оголошеного 05.03.2020 відповідачем тендеру на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015:79210000-9, бухгалтерські та аудиторські послуги, який не входить в предмет позову, що свідчить про те, що подана заява виходить за межі предмету позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Також суд враховує, що частиною 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Аналогічні положення закріплення в ст. 41 Конституції України.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 19.03.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова