Ухвала суду № 88303889, 19.03.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"19" березня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/400/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

в порядку ст. 168 ГПК України, розглянувши пояснення третьої особи (вх. № 6678 від 16 березня 2020 року) у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Харків, до Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, м. Харків, про визнання недійсними окремі пункти Статуту та рішення загальних зборів засновників,- ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, за правилами загального позовного провадження (стадія - підготовче провадження), перебуває справа № 922/400/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аста Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про визнання недійсними окремих пунктів Статуту та рішення загальних зборів засновників (ухвали суду від 17 та 19 лютого 2020 року про відкриття провадження у справі та про залучення третьої особи).

12 березня 2020 року до суду від третьої особи, за допомогою поштового зв`язку, надійшли пояснення (вх. 6678).

Суд, розглянувши питання прийняття до розгляду з залученням до матеріалів справи вище вказаного документа від третьої особи, виходить з наступного.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно з пунктом 9 частини 2 статті 176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу в якій, зокрема, зазначається строк подання пояснень третім особам, яких було залучено при відкритті провадження у справі. При цьому, процедура подачі пояснень третім особам, виходячи з норм статей 161, 165, 168 ГПК України, передбачає не лише додержання строку його подання, а також вимагає надіслання заяви по суті справи всім її учасникам та з долучення доказів на обґрунтування як самої таяви, так і повноважень особи, яка їх подає.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 лютого 2020 року судом встановлено третій особи п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, на подання пояснень щодо позову. Третя особа отримала вище вказану ухвалу суду 24 лютого 2020 року, відповідно, п`ятнадцятиденний строк на подання пояснень - 10 березня 2020 року (включно).

На противагу цьому, третьою особою сформовано та скеровано за допомогою поштового зв`язку до суду заяву по суті справи (пояснення) лише 12 березня 2020 року, тобто поза межами строку, встановленого судом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з частиною 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому, за вимогами частин 1-2 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В даному випадку, третьою особою до суду не скеровано заяву/клопотання про продовження пропущеного процесуального строку в межах строків, визначених судом (тобто, до закінчення цього строку), а отже, в даному випадку лише суд, з власної ініціативи, в разі наявності виключних обставин, наведених учасником справи, наділений правом на продовження процесуального строку.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як встановлено судом, у третьої особи було достатньо часу для підготовки та подачі у строк, встановлений судом, заяви по суті справи, оскільки з 24 лютого 2020 року (дата отримання ухвали суду від 19 лютого 2019 року) остання була обізнана про судове провадження у даній господарській справі і строки, в межіх яких третя особа мала можоивість реалізувати своє право на подання заяви по суті справи (пояснень) та, як учасник судового розгляду, повинена проявляти процесуальну зацікавленість щодо подання обґрунтованих пояснень на поданий позивачем позов.

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначенного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів § 33).

В світлі зазначеного, суд констатує, що пояснення щодо позову третьою особою подано лише 12 березня 2020 року (про що свідчить відтиск штемпеля поштової установи на конверті, відстеження з офіційного сайту «Укрпошта»), тобто після спливу встановленого судом строку для подання пояснення щодо позову. Заяву, в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, про продовження встановленого судом процесуального строку третьою особою не надано, в тексті також відсутні будь-які посилання на поважність причин пропуску процесуальних строків, а вчинення даної дії судом порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", у зв`язку з чи суд залишає без розгляду відзив відповідача із залученням його до матеріалів справи.

Додатково суд зазначає, що при огляді пояснень з додатками судом встановлено, що інтереси третьої особи представляє Шатілін Г. П. , на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності від 04 лютого 2020 року № 11/0/227-20 за умовами якої Департамент реєстрації Харківської міської ради уповноважує Шатіліна Г.П. представляти інтереси, в тому числі, Департаменту, в судах першої інстанції з розгляду господарських справ, з усіма правам, в якості 3-ї особи.

Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва органу місцевого самоврядування та державної влади в суді з 01 січня 2020 року (Постанова Верховного Суду від 21 січня 2020 року по справі № 924/440/19).

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Судом встановлено, що пояснення щодо позову містять лише копію довіреності, без надання відповідних документів на підтвердження того, що Шатілін Г.П., уповноважений діяти від імені Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради відповідно до закону, положення, статуту та мав право на підписання та/або подання пояснень у даній господарській справі від імені вказаного органу місцевого самоврядування. Доказів того, що Шатілін Г.П. є адвокатом, матеріали пояснень не містять.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що Управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради не надано належних та достатніх доказів, передбачених частиною 4 статті 56 ГПК України, на підтвердження наявності у представника (Шатіліна Г.П.) повноважень представляти інтереси органу місцевого самоврядування в суді (відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)). Довіреності, видана на представника від 04 лютого 2020 року № 11/0/227-20 (копія якої міститься в матеріалах пояснення), за відсутності у останньої статусу адвоката, а також за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 ГПК України доказів, не може належним чином підтверджувати, що Шатілін Г.П. є уповноваженою особою відповідного органу місцевого самоврядування, котра діє від його імені відповідно до закону, Положення чи трудового договору (контракту).

Крім того, з метою забезпечення права ознайомитись із сформованими аргументами третьої особи щодо позову, норми статті 165 та 168 Господарського процесуального кодексу України встановлюють процесуальний обов`язок третьої особи по надісланню учасникам справи пояснення щодо позову та відповідні докази надати суду.

Однак, в порушення вище зазначених імперативних вимог процесуального закону, третьою особою не додано до пояснення документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснення щодо позову і доданих до нього документів, іншим учасникам справи, що не узгоджується із нормою частини 3 статті 168 Господарського процесуального кодексу України.

Право третьої особи на подання пояснень щодо позову в даній справі гарантується нормами процесуального законодавства, однак останній повинен неухильно дотримуватись вимог, які ставляться до відповідної процесуальної дії, та подавати разом із заявою по суті справі весь необхідний пакет, який охоплюється нормами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 42, 118, 119, 165, 168, 232-236 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду пояснення третьої особи (вх. № 6678 від 16 березня 2020 року) із їх залученням до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 19 березня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/400/20