Рішення № 88303665, 30.01.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2020 р. Справа № 917/1641/19

Суддя Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801

до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", провул. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 03351734

про стягнення грошових коштів

Представники в судовому засіданні 23.01.2020 року:

Від позивача: Дудченко Валентина Василівна, посвідчення адвоката № 000494 від 25.09.2017 року, довіреність № 1-2008 від 27.12.2019 року;

Від відповідача: Січкар Ольга Сергіївна, посвідчення адвоката № 2581від 24.01.2019 року, довірність № 01/146 від 22.01.2020 року

Представники після перерви в судовому засіданні 30.01.2020 року:

Від позивача: Дудченко Валентина Василівна, посвідчення адвоката № 000494 від 25.09.2017 року, довіреність № 1-2008 від 27.12.2019 року;

Від відповідача: Січкар Ольга Сергіївна, посвідчення адвоката № 2581від 24.01.2019 року, довірність № 01/146 від 22.01.2020 року

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" про стягнення заборгованості в розмірі 6 411 471,33 грн. з яких: 4 873 996,91 грн. основного боргу за договором транспортування природного газу № 1512000737 від 17.12.2015 р., 1 133 927,25 грн. пені, 99 532,75 грн. відсотків річних та 304 014,41 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.19 року на 10:30.

23.10.2019 року від Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз" надійшов відзив на позовну заяву № 19/5225 від 15.10.2019 року (вх. № 11468), в якому відповідач заперечує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2 373 996,91 грн., посилаючись на неправомірне застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 при визначенні вартості послуг балансування, інфляційні втрати в сумі 226 605,79 грн., відсотків річних в сумі 41 525,13 грн. та пені в сумі 442 698,96 грн. також просить суд зменшити стягувану пеню на 90% у зв`язку з невідповідністю встановленого НКРЕКП тарифу на розподіл природного газу, який не переглядався з 01 січня 2017 року, надмірною сумою стягуваної пені.

28.10.2019 року від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла відповідь на відзив (вх. № 11679), у якій позивач вважає доводи позивача щодо неправомірного застосування коефіцієнту 1,2 замість коефіцієнту 1,0 безпідставними, заперечує проти зменшення на 90% стягуваної пені та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.11.2019 р. призначено підготовче засідання на 21.11.19 року на 11:00.

21.11.2019 року від відповідача надійшли додаткові пояснення № 19/5481 від 20.11.2019 року (вх. № 12865) до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач прохає у стягненні пені, відсотків річних та інфляційних втрат відмовити повністю, посилаючись на недоліки актів про надання послуг балансування як первинних бухгалтерських документів. Вважає, що в разі встановлення у справі № 917/1641/19 факту неправомірного застосування коефіцієнту 1,2 при визначенні вартості послуг балансування за вересень та грудень 2018 року, акти надання послуг балансування обсягів природного газу № 09-18-1512000737-БАЛАНС від 30.09.2018 р. і №12-18-1512000737-БАЛАНС від 31.12.2018 р будуть юридично дефектними з моменту їх створення, що унеможливить нарахування за ними штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 24.12.2019 року на 10:30.

11.12.2019 року від відповідача надійшли заперечення на відзив за № 19/5618 від 09.12.2019 року (вх. № 13717), у яких останній спростовує доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.

19.12.2019 року відповідач надав через канцелярію суду заяву за № 19/5742 від 19.12.2019 року (вх. № 14105) про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2 500 000,00 грн. В обґрунтування заяви посилається на ту обставину, що відповідачем було здійснено оплату послуг балансування обсягів природного газу за грудень 2018 року в сумі 2 500 000,00 грн., що підтверджується копію платіжного доручення від 12.12.2019 року № 4469 та копію банківської виписки по АТ "Укрсиббанк" від 12.12.2019 року.

Від позивача до суду надійшли пояснення б/н від 24.12.2019 року (вх. № 14280 від 24.12.2019 року), в яких він просить суд врахувати їх при розгляді даної справи та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.12.2019 р. закрито підготовче провадження у справі № 917/1641/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020 року на 10:30.

В судовому засіданні 23.01.2020 року оголошено перерву в засіданні до 30.01.2020 року о 10:30.

Після перерви в судовому засіданні 30.01.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Публічним акціонерним товариством «Кременчукгаз» укладено договір транспортування природного газу № 1512000737 від 17 грудня 2015 року, який відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497. Відповідно до п.2.1.договору позивач як Оператор надає відповідачу (Замовнику) послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Пунктом 2.3. договору встановлено, що за цим договором Замовнику можуть бути надані послуги:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі – розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі – транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі – балансування).

Умови, за яких надаються послуги балансування, визначені в Кодексі ГТС та п. 2.2 Договору.

Випадки, у яких Позивач надає Відповідачу послуги балансування, встановлені пп. 2 п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого передбачено, що негативний місячний небаланс, що виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

Визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них врегульовано розділом ІХ договору (п. 9.1. – п. 9.5.), який викладено в наступній редакції:

« 9.1. У разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу.

9.2. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою

В балансування = БЦГ Ч К Ч QБГ ,

де БЦГ – базова ціна газу;

QБГ – обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К – коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

9.3. Базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.

9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

9.5. Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними Оператора.»

Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором ГТС на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор ГТС до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату, який повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Додатковою угодою № 1 від 29.11.2017 р. до договору змінено, зокрема, п. 9.4. розділу ІХ та викладено його в наступній редакції:

« 9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.» Умови додаткової угоди №1 застосовуються сторонами до правовідносин сторін за договором починаючи з 29 грудня 2016 року (п.7 додаткової угоди №1 від 29.11.2017 р.)

Згідно п.3.2. договору Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані послуги, що кореспондується з обов`язком Замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (п. 4.1. договору). Обов`язок Оператора своєчасно надавати послуги належної якості (абз. 2 п. 3.1. договору) кореспондується з правом Замовника отримувати від Оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки ( п.4.2. договору).

Пунктом 13.5. договору встановлено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.17.1. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року . Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторонами не заперечується дія договору № 1512000737 від 17 грудня 2015 року в вересні 2018 року та грудні 2018 року.

Згідно доданого відповідачем до відзиву витягу з статуту Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз», затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» (протокол загальних зборів №24 від 20.04.2018р., Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз» (ідентифікаційний код 033517734) є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» (ідентифікаційний код 03351734).

Відповідно до п. 1.2.1 статуту Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз». До відзиву також додана засвідчена копія відповідної виписки з Єдиного державного реєстру, згідно якої найменуванням відповідача є Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз».

В розумінні приписів ст. 52 ГПК України, зміна організаційно-правової форми не є процесуальним правонаступництвом та не потребує заміни сторони у справі, у зв`язку з чим зазначені зміни найменування підприємства відповідача враховуються судом без постановлення ухвали про заміну відповідача у даній справі.

Кодексом ГТС на Позивача як Оператора ГТС покладено обов`язок здійснення фізичного балансування, чим є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Якщо замовник послуг транспортування відбирає з газотранспортної системи природний газ в обсягах більших ніж ним були подані до системи, Позивач для забезпечення фізичного балансування здійснює комерційне балансування, яким є діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Для фізичного балансування, а саме забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, Позивач у випадку виявлення різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (небаланс), здійснює комерційне балансування, завдяки якому відновлюється співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі.

Небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Для виявлення Позивачем у газотранспортній системі небалансів обсягів природного газу Позивач здійснює алокацію - віднесення Оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

При здійсненні алокації Позивач як Оператор ГТС використовує в т.ч. фактичні дані стосовно обсягів природного газу, які були передані через точку виходу з газотранспортної системи до суміжних систем - інших газотранспортних систем, газорозподільних систем, газосховищ, установок LNG, систем суміжного газовидобувного підприємства, інших систем, що мають фізичне з`єднання з газотранспортною системою (п. 5 глави 1 Розділу 1 Кодексу ГТС).

Алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV Кодексу ГТС (п. 1 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).

Алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) у точці виходу за певний період, визначається оператором газотранспортної системи та доводиться ним до відома замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному цим Кодексом. (п. 3 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).

Відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу. (п. 4 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць (п. 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи (Позивач) до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (Позивач) (п. 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Згідно з п. п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Оператором ГТС (Позивачем) було здійснено процедуру алокації Відповідача, за результатами якої було встановлено наявність у Відповідача негативних місячних небалансів у вересні та грудні 2018 року, а саме:

- у вересні 2018 року обсяг негативного небалансу склав 301,854 тис. м. куб. природного газу, що підтверджується звітом про надані послуги з транспортування по точкам входу/виходу (оператора газорозподільних систем) за вересень 2018 року;

- у грудні 2018 року обсяг негативного небалансу склав 700,000 тис. м. куб. природного газу, що підтверджується звітом про надані послуги з транспортування по точкам входу/виходу (оператора газорозподільних систем) за грудень 2018 року.

На підтвердження викладених обсягів небалансів Позивач надав відповідні звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПрАТ «Кременчукгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за вересень 2018 року та зведений реєстр місячних обсягів газу, що відібрані з точки виходу до газорозподільної системи газорозподільної компанії ПрАТ «Кременчукгаз» за грудень місяць 2018 року, з яких також вбачається, що фактичний обсяг (об`єм) природного газу, відібраний з точки виходу ПрАТ «Кременчукгаз» у вересні 2018 року складав 28 407,671 тис м куб, а у грудні 2018 року з точки виходу ПрАТ «Кременчукгаз» фактично було відібрано 89 614,350 тис м куб природного газу.

Відомості про загальний обсяг відібраного з точки виходу відповідача природного газу за вересень 2018 року підтверджуються також зведеним актом приймання-передачі 28 174 150 м куб природного газу за вересень 2018 року від 01.10.2018 р., зведеним актом приймання передачі 233 521 м куб природного газу за вересень 2018 року від 05 жовтня 2018 року, що в сумі становить саме 28 407 671 м куб (28 407,671 тис м куб).

Відомості про загальний обсяг відібраного з точки виходу відповідача природного газу за грудень 2018 року підтверджуються зведеним актом приймання-передачі 88038971 м куб природного газу за грудень 2018 року від 01.01.2019р., зведеним актом приймання передачі 1575379 м куб природного газу за грудень 2018 року від 08 січня 2019 року, що в сумі становить саме 89 614 350 м куб (89 614,350 тис м куб).

Як вбачається зі звітів по точках входу/ виходу замовника послуг транспортування за вересень 2018 року та грудень 2018 року, відповідні місячні небаланси віднесені на витрати Оператора ГРМ (ПАТ «Кременчукгаз»).

Факт використання природного газу з ресурсу АТ «Укртрансгаз» у вересні 2018 року в обсязі 301,854 тис м куб та у грудні 2018 року в обсязі 700,000 тис. м. куб. відповідачем не заперечується.

Як вказує у своїй позовній заяві, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за періоди вересень та грудень 2019 року на суму 14 243 981,48 грн., про що були складені односторонні акти про надання таких послуг № 09-18-1512000737-БАЛАНС від 30.09.2018 р. та № 12-18-1512000737 – БАЛАНС від 31.12.2018 року, що були надіслані разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу.

Відповідно до п. 9.4 договору та п. 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС оплату відповідач повинен здійснити у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання документів.

Однак відповідач оплатив лише частково заборгованість на суму 9 369 984,57 грн.

Як вказує позивач неоплаченими залишилися 4 873 996,91 грн.

Враховуючи вказане та захищаючи свої права позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача 4 873 996,91 грн. основного боргу, 1 133 927,25 грн. пені, 99 532,75 грн. відсотків річних та 304 014,41 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), підставами для виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що розходження у розрахунках сторін щодо вартості послуг балансування природного газу пов`язано з тим, що позивач при визначенні співвідношення негативного небалансу до обсягу відібраного природного газу з точки виходу з газотранспортної системи враховує лише обсяги газу, що відібрані відповідачем на власні потреби та обсяги відібрані ним для покриття виробничо - технічних витрат.

Відповідач у спірних правовідносинах, крім статусу замовника послуг транспортування природного газу, має також статус оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), ким є суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Порядок визначення обсягу втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ урегульовано главою 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494. Пунктом 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу визначається, що Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.

Фізичне балансування є комплексом технічних і технологічних заходів, які вживаються Оператором ГРМ для утримання тиску природного газу в ГРМ на рівні, необхідному для безпечного й ефективного розподілу природного газу. Головною метою фізичного балансування є врівноваження кількості газу, що подається в ГРМ, з кількістю газу, що розподіляється та передається з ГРМ (п.2 гл.1 розділу ХІІ Кодексу ГРМ). З урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов`язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування. Згідно п.4 гл.6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу ХІI цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

Комерційним балансуванням ГРМ є встановлення на підставі документально оформлених даних відповідності між фактичним об`ємом (обсягом) надходження природного газу в ГРМ за відповідний період та фактичним об`ємом (обсягом) розподіленого і переданого за цей період природного газу з ГРМ з урахуванням об`єму (обсягу) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, понесених Оператором ГРМ протягом цього періоду, зокрема для забезпечення фізичного балансування (п.3 гл.1 розділу ХІІ Кодексу ГРМ).

Пунктом 2 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС встановлено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Негативний небаланс утворюється у разі перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу.

Водночас, пунктом 9.2 договору № 1512000737, на підставі якого позивачем проведено розрахунок вартості послуг балансування, сторони погодили, що коефіцієнт 1,2 застосовується у випадку, коли негативний небаланс перевищує 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи.

З наведеного слідує, що коефіцієнт компенсації слід розраховувати, виходячи з співвідношення небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, що був відібраний відповідачем для власного споживання для покриття виробничо - технічних витрат, як вважає позивач.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 916/1807/16, від 04.12.2018 р. у справі № 927/276/18, від 05.03.2019 р. у справі №923/351/18, від 27.03.2019 р. у справі № 906/110/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18, від 09.10.2019 року у справі № 922/1382/18.

З урахуванням вищенаведеного судом здійснено розрахунок коефіцієнту компенсації, в якому враховано відсоток небалансу до загального обсягу надходження природного газу у газорозподільну мережу відповідача з газотранспортної системи позивача. У вересні 2018 року - 28 407,671 тис м куб., обсяг небалансу 301,854 тис м куб, що становить 1,0626 % загального обсягу. Загальний обсяг надходження природного газу у газорозподільну мережу відповідача з газотранспортної системи позивача у грудні 2018 року становив 89 614,350 тис м куб., обсяг небалансу 700,000 тис м куб, що становить 0,7811% загального обсягу газу.

Отже, для визначення вартості послуг балансування у вересні 2018 року та грудні 2018 року необхідно застосувати коефіцієнт компенсації 1,0, оскільки обсяг небалансу відповідача становив у відповідних періодах менше 5% загального обсягу природного газу, що надійшов у газорозподільну мережу.

Таким чином, судом було здійснено власній перерахунок вартості послуг балансування обсягів природного газу за формулою пункту 9.2 договору із застосуванням коефіцієнту 1,0.

За вересень 2018 року: 11 120,18 грн. (БЦГ за 1000 и куб без ПДВ) х 1,0 (коефіцієнт компенсації) х 301,854 тис м куб (обсяг небалансу) х 20% ПДВ = 4 028 004,98 грн.

За грудень 2018 року: 9 335,69 грн. (БЦГ за 1000 и куб без ПДВ) х 1,0 (коефіцієнт компенсації) х 700,000 тис м куб (обсяг небалансу) х 20% ПДВ = 7 841 979,60 грн.

Банківськими виписками за 23.11.2018 р., від 29.01.2019 р., від 30.01.2019 р., від 20.02.2019 р., від 22.02.2019 р., від 26.02.2019 р., від 12.12.2019 р. підтверджується, що Відповідачем здійснена оплата послуг балансування за договором № 1512000737 в наступному порядку:

За вересень 2018 року на загальну суму 4 028 001,21 грн. :

- платіжним дорученням від 23.11.2018 р. №3949 на суму 2028004,97 грн. з призначенням платежу «часткова оплата за вересень 2018 року послуг балансування природного газу зг. Акт №09-18-1512000737-БАЛАНС від 30.09.2018р. у т.ч. ПДВ 20%=338000,83 грн.

- платіжним дорученням №320 від 29.01.2019р. на суму 211 535,97 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ 04.03.2002 р. №256 (природний газ) баланс прир. газу за вересень 2018 р., «с», 211535,97 грн. акт від 30.09.2018р. №09-18-1512999737-БАЛАНС, ПДВ 35256,00 грн., ЄДРПОУ 03351734»;

- платіжним дорученням № 355 від 29.01.2019 р. на суму 212 030,70 грн. з призначенням платежу ««постанова КМУ 04.03.2002р. №256 (природний газ) баланс прир. газу за вересень 2018 р., «с», 212 030,70 грн. акт від 30.09.2018 р. №09-18-1512999737-БАЛАНС, ПДВ 35338,45 грн., ЄДРПОУ 03351734» ;

- платіжним дорученням №358 від 30.01.2019 р. на суму 211 535,97 грн. з призначенням платежу «постанова КМУ 04.03.2002р. №256 (природний газ) баланс прир. газу за вересень 2018 р., «с», 211535,97 грн. акт від 30.09.2018р. №09-18-1512999737-БАЛАНС, ПДВ 35256,00 грн., ЄДРПОУ 03351734»;

- платіжним дорученням №605 від 20.02.2019 р. на суму 1364893,60 грн. з призначенням платежу «Перераховано повністю за вересень 2018 р. за послуги балансування обсягів природного газу зг. Акту №09-18-1512999737-БАЛАНС від 30.09.2018р. в т.ч. ПДВ 20% 227482,27грн.».

За грудень 2018 року на загальну суму 7 841 983,26 грн.:

- платіжним дорученням №606 від 20.02.2019 р. на суму 1341979,50 грн. з призначенням платежу «За послуги балансування обсягів природного газу за грудень 2018 р. зг. Акту №12-18-1512999737-БАЛАНС від 31.09.2018р. в т.ч. ПДВ 20% 223663,27 грн.».

- платіжним дорученням №606 від 22.02.2019 р. на суму 2800000,00 грн. з призначенням платежу «За послуги балансування обсягів природного газу за грудень 2018 р. зг. Акту №12-18-1512999737-БАЛАНС від 31.09.2018р. в т.ч. ПДВ 20% 466666,67 грн.».

- платіжним дорученням №680 від 26.02.2018р. на суму 1200003,76 грн. з призначенням платежу ««За послуги балансування обсягів природного газу за грудень 2018 р. зг. Акту №12-18-1512999737-БАЛАНС від 31.09.2018р. в т.ч. ПДВ 20% 200000,63 грн.».

Після відкриття провадження у справі відповідачем здійснена оплата послуг балансування за грудень 2018 року платіжним дорученням № 4469 від 12.12.2019 р. на суму 2 500 000,00 грн.

Судом приймається до уваги, що відповідачем відповідно до оформлених ним платіжних доручень здійснено оплату за послуги балансування обсягів природного газу за вересень 2018 року на 3,77 грн. менше ніж визначена судом вартість послуги балансування обсягів природного газу за відповідний місяць, однак здійснено переплату за послуги балансування за грудень 2018 року на 3,77 грн. (при розрахунку вартості послуг з коефіцієнтом компенсації 1,0).

Враховуючи те, що сума заборгованості в розмірі 2 500 000,00 грн. сплачена після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 500 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В іншій частині позову щодо стягнення основного боргу в сумі 2 373 996,91 грн. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Зобов`язанням в розумінні Закону є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704) визначено, зокрема, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п.2.15 Положення).

Відповідачем акти надання послуг балансування обсягів природного газу визнані частково, на суму вартості послуг з застосуванням коефіцієнту 1,0, про що направлені повідомлення позивачу 11.12.2018 р. та від 21.01.2019 р.

Акти надання послуг з балансування обсягів природного газу №09-18-1512000737-БАЛАНС від 30.09.2018 р. та №12-18-1512000737-БАЛАНС від 31.12.2018 р. складені позивачем за результатами господарських операцій, реальність яких не оспорюється відповідачем та підтверджується звітами по точках входу/виходу Оператора ГРМ, зведеними звітами про поділ обсягів природного газу за вересень та грудень 2018 року. Факт реальності господарської операції, на підставі якої складені первинні документи, унеможливлює визнання їх дефектними для цілей бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідачем не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

Відтак, доводи відповідача щодо неможливості нарахування та стягнення пені. інфляційних втрат та відсотків річних за актами балансування обсягів природного газу №09-18-1512000737-БАЛАНС від 30.09.2018 р. та №12-18-1512000737-БАЛАНС від 31.12.2018 р. не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Як встановлено судом, відповідачем частково здійснено розрахунки на суму 635 102,64 грн. з використанням коштів субвенцій в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» за послуги з балансування у вересні 2018 року, а саме платіжним дорученням №320 від 29.01.2019р. на суму 211 535,97 грн., платіжним дорученням №355 від 29.01.2019 р. на суму 212030,70 грн., платіжним дорученням №358 від 30.01.2019 р. на суму 211 535,97 грн.

8.11.2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 951 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", згідно з якою з 01 січня 2018 року втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", з одночасним внесенням змін до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256.

На підставі абзацу 4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 підприємства, установи, організації, що надають послуги, в тому числі транспортування природного газу, готують реєстри обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг, що підлягають перерахуванню, відповідно до фактичних обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг і надсилають їх протягом місяця, але не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним періодом, фінансовим органам райдержадміністрації, виконавчих органів міських рад (міст республіканського АРК та обласного значення), об`єднаних територіальних громад та головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів, які узагальнюють реєстри та надають їх Головним управлінням Казначейства. Згідно з абзацом 13 п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 (введеного в дію у новій редакції з 01 січня 2018 року) Казначейство перераховує протягом місяця, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, субвенцію для виплати пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема послуг з теплопостачання.

Таким чином, для проведення розрахунків відповідно до пункту 8-1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 всі учасники відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання в органах Казначейства.

Для застосування штрафних санкцій, зокрема пені, передбаченої пунктом 13.5 договору та наслідків порушення грошових зобов`язань, встановлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256.

Зазначена позиція узгоджується з постановами Касаційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 922/83/19, від 19.09.2019 у справі № 922/3635/18, від 18.09.2019 р. у справі № 907/415/18, від 05.12.2018 р. у справі № 917/941/18, від 04.12.2018 р. у справі № 927/276/18, від 11.11.2019 року у справі № 927/587/18.

При проведенні перерахунку інфляційних втрат судом враховується наступне:

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України здійснено нарахування 37 534,76 грн. відсотків річних за послуги балансування обсягів природного газу у вересні 2018 року на суму заборгованості 4 833 605,65 грн. з зменшенням бази нарахування на суму коштів, що надходили від відповідача, за період з 31.10.2018 р. по 05.07.2019 р. включно.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України здійснено нарахування 150 274,53 грн. інфляційних втрат за послуги балансування обсягів природного газу у вересні 2018 року на суму заборгованості 4 833 605,65 грн. з зменшенням бази нарахування на суму коштів, що надходили від відповідача, за період з 31.10.2018 р. по 31.05.2019 р. включно.

Також позивачем здійснено нарахування 61 997,98 грн. відсотків річних на суму заборгованості за послуги балансування у грудні 2018 року за період прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.02.2019 р. по 05.07.2019 р. включно, а нарахування інфляційних втрат 153 739,89 грн. на цю ж суму заборгованості здійснено за період з 01.02.2019 р. по 31.05.2019 р. включно.

Суд зазначає, що основною метою визначення інфляційних втрат є встановлення розміру компенсації, яку боржник зобов`язаний в порядку ст. 625 ЦК України сплатити кредитору для усунення наслідків знецінення грошових коштів, що не були вчасно повернуті внаслідок порушення грошового зобов`язання.

За приписами п. 3.1., 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (див. постанови Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18; від 30.07. 2019 у справі № 905/306/18).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 N 62-97р).

При цьому, з огляду на положення ст. 625 ЦК України, право заявити вимоги про стягнення боргу з урахуванням втрат від інфляції є правом кредитора. Однак, прийнявши рішення про заявлення таких вимог, кредитор має розрахувати такі втрати з урахуванням всього періоду прострочення, не зважаючи на показники інфляції (менше або більше одиниці), оскільки, здійснивши лише такий розрахунок, можливо встановити відсутність чи наявність знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Судом з використанням програмного комплексу «Ліга-Закон» здійснено перевірку розрахунку пені, інфляційних втрат та відсотків річних позивача та контррозрахунку відповідача.

З урахуванням попереднього перерахунку судом вартості послуг з балансування, до стягнення з відповідача згідно розрахунку суду належить 58 007,62 грн. відсотків річних та 691 228,29 грн. пені. В цій частині позовних вимог суд погоджується з контррозрахунком відповідача. Судом шляхом здійснення самостійного розрахунку встановлено, що в частині інфляційних втрат в межах періоду нарахування, заявленого позивачем (станом на 05.07.2019 р.) , належить до стягнення 164 119,21 грн. В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені на 90 %, посилаючись на те, що він є господарським товариством, яке відповідно до ліцензії здійснює розподіл природного газу на території м. Кременчук, м. Горішні Плавні, м. Гадяч, Кременчуцького, Гадяцького та Семенівського району Полтавської області. Тариф за розподіл природного газу, встановлений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 №2293 не відповідає потребам відповідача у надходженні коштів, необхідних для закупівлі природного газу на технологічні потреби, не переглядається з 01 січня 2017 року до цього часу, не здійснювалася компенсація різниці в цінах на ВТВ для Товариства за вказаний період, що спричинило накопичення дефіциту коштів для придбання ВТВ. Ринкова ціна природного газу значно перевищує вартість газу на технологічні та власні потреби, встановлену для відповідача тарифом на розподіл. Безперебійна і безаварійна діяльність відповідача є одним з ключових факторів, що забезпечує техногенну безпеку на відповідній території.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти задоволення цього клопотання, посилаючись на те, що відсутні підстави для такого зменшення, а визначений відповідачем розмір зменшення пені є неспівмірним.

Розглянувши клопотання про зменшення розміру пені, суд дійшов висновку, що останнє підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторін, що порушила зобов`язання (пункт 3 стаття 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків).

Встановлено, що відповідач здійснює діяльність з розподілу природного газу в порядку, визначеному Законом України «Про ринок природного газу» та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу». Одними з вимог до ліцензіата є надання послуги розподілу природного газу за тарифами, що встановлені НКРЕКП, укладення з оператором газотранспортної системи договору транспортування природного газу відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП; здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу. (пп.15, 27,28 п.2.1.розділу 2 Ліцензійних умов).

Постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2293 внесені зміни до постанови НКРЕКП від 24 березня 2016 року № 434 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Кременчукгаз», встановлено тариф 220,20 грн. за 1000 м куб без ПДВ з 01 січня 2017 року.

За даними звіту про застосування тарифів на послуги з розподілу природного газу за 2018 рік (форма №8б-НКРЕКП моніторинг (квартальна) витрати на придбання природного газу на технологічні потреби та власні потреби за 2018 рік склали 48043,50 тис грн., в тому числі витрати на придбання природного газу для потреб ВТВ склали 46685,00 тис грн. (рядок звітності 1.1.1.1., графа 6). Від ліцензійної діяльності з розподілу природного газу у 2018 році отримано збиток 6492,09 тис грн., з зменшенням на суму прибутку 2012,00 тис. грн. від іншої діяльності товариства, загальний обсяг збитку від господарської діяльності товариства в 2018 році становить 4 480, 09 тис грн.

Фактична середньозважена вартість природного газу для технологічних витрат відповідача становила 9706,21 грн./1000 м куб та перевищила тарифну вартість 6374,50 грн./1000 м куб на 52,3%.

Отже, зважаючи на особливості встановлення регуляторним органом тарифу на послуги з розподілу природного газу, ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, а також приймаючи до уваги неподання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, та зважаючи на правовий статус відповідача, суд доходить висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50 % від суми пені за несвоєчасну оплату вартості послуг з балансування обсягів природного газу, що визначена судом до стягнення з відповідача. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Крім того, суд зауважує, що пеня є фінансовою санкцією, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання, а не засобом збагачення кредитора, що узгоджується з висновками Конституційного Суду України щодо правової природи неустойки, викладеними у рішенні 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі № 921/110/18, від 14.08.2018 р. у справі № 903/827/17, від 25.01.2018 року у справі № 911/3165/16.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача належить стягнути 13 700,33 грн. судового збору.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Суд також звертає увагу на те, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 129, 231, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (провул. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 03351734) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) - 345 614,15 грн. пені, 164 119,21 грн. інфляційних втрат, 58 007,62 грн. трьох відсотків річних та 13 700,33 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2 500 000,00 грн. основного боргу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Копії рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 10.02.2020 року.

Суддя Білоусов С. М.