Рішення № 88303146, 17.03.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/38/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ"

про стягнення заборгованості в сумі 215 070 грн 02 к.

Представники сторін не з`явилися.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" про стягнення заборгованості у сумі 215070 грн 02 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

24.01.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 18.02.2020 (ухвала від 24.01.2020).

18.02.2020 суд відклав розгляд справи на 17.03.2020.

В судове засідання 17.03.2020 представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке приєднане до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 18.02.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.03.2020 суд ухвалив рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №14/06-1 від 14.06.2019 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору, отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 147057 грн 50 к. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 610, 692 ЦК України. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.7. договору за прострочення виконання грошового зобов"язання, позивач нарахував відповідачу 14693 грн 46 к. - 48 % річних, 147 грн 06 к. - інфляційних втрат. Керуючись п.7.1.1. та 7.8. вказаного договору, за порушення строків оплати нарахував 9054 грн 75 к. пені та 44117 грн 25 к. - штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

14.06.2019 сторони уклали договір поставки №14/06-1, відповідно до п. 1.1 якого в терміни визначені договором, постачальник зобов"язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов"язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

За цим договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та /або накладними, що є невд"ємною частиною цього договору (п.2.1. договору).

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби захисту рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для товару (ЗЗР), Насіння та Мікродобрив) сторони встановлють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро) (п.2.2 договору).

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних, що зазначені в п.2.1. та які є невід"ємною частиною договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід"ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) (п.2.3. договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до цього договору (п.3.1. договору).

Товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод-додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною (п.3.5. договору).

В пункті 7.1.1. договору сторони погодили, що покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно з п.7.7. договору, в разі невиконання покупцем зобов"язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов"язань, передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлений відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

В разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на п"ять днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30 % від суми несвоєчасно сплаченого товару (п.7.8. договору).

Відповідно до п.11.2. договору, договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 443545 грн 11 к., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями довіреностей та видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, частину товару на суму 82353 грн 60 к. повернув, а решту за отриманий товар оплатив частково на суму 214134 грн 01 к., що підтверджується листом №13/08-1 від 13.08.2019, накладною на повернення №127 від 13.08.2019 та банківськими виписками, копії яких приєднані до матеріалів справи. Внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 147057 грн 50 к.

Станом на 20.01.2020 сума боргу залишилась не погашеною, у зв"язку з чим позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.7. договору за прострочення виконання грошового зобов"язання, нарахував відповідачу 14693 грн 46 к. - 48 % річних, 147 грн 06 к. - інфляційних втрат та керуючись п.7.1.1. та 7.8. вказаного договору, за порушення строків оплати нарахував 9054 грн 75 к. пені та 44117 грн 25 к. - штрафу та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару в сумі 147057 грн 50 к. в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 147057 грн 50 к. основного боргу обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем штрафу, пені та 48% річних за період з 25.10.2019 - 08.01.2020, а також інфляційних втрат за листопад 2019 та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 147057 грн 50 к. - основної заборгованості, 14693 грн 46 к. - 48% річних, 147 грн 06 к. - інфляційних втрат, 9054 грн 75 к. - пені, 44117 грн 25 к. - штрафу.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3226 грн 05 к., що підтверджується платіжними дорученнями №3489 від 14 січня 2020 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 3226 грн 05 к., покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73,74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" про стягнення заборгованості у сумі 215070 грн 02 к. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ", вул. Січових Стрільців, 21, с. Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78420 (код 42024521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", вул. Машинобудівників, 4-В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162 (код 30048570) - 147057 (сто сорок сім тисяч п"ятдесят сім гривень) 50 к. - основної заборгованості, 14693 (чотирнадцять тисяч шістсот дев"яносто три гривні) 46 к. - 48% річних, 147 (сто сорок сім гривень) 06 к. - інфляційних втрат, 9054 (дев"ять тисяч п"ятдест чотири гривні) 75 к. - пені, 44117 (сорок чотири тисячі сто сімнадцять гривень) 25 к. - штрафу, а також 3226 (три тисячі двісті двадцять шість гривень ) 05 к. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.03.2020

Суддя Т. В. Максимів