Рішення № 88302897, 17.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020м. ДніпроСправа № 904/6229/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Вязовської К.В., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про включення грошових вимог в розмірі 818 548,62 грн. до передавального акта

Представники:

Від позивача Гуцол Р.І. - адвокат

Від відповідача Хачпанян А.С. - адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про включення вимог до передавального акта.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що 04.09.2019 уповноваженими посадовими особами Дочірнього підприємство "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради було прийнято рішення про припинення юридичної особи. Строк заявлення вимог кредиторів встановлено до 04.11.2019.

Позивач зазначає, що грошова вимога на суму 818 548,62 грн. була направлена відповідачеві у встановлений строк 04.11.2019, але на дату звернення із позовом позивач не отримав відповіді із зазначенням прийнятого рішення за результатами розгляду вимоги, чим порушено цивільні права позивача.

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2020.

24.01.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що задоволення позовних вимог в частині зобов`язання підприємства включити грошові вимоги до передавального акта потягне за собою виконання обов`язку вчинення відповідних дій у певний конкретний строк, який не передбачений ст. 107 ЦК України, що фактично є втручання у роботу комісії з реорганізації, визнання права Позивача самостійно на власний розсуд визначати строк для оформлення передавального акта за наслідками роботи комісії з реорганізації, потягне за собою безпідставне накладення на Відповідача штрафів з боку державної виконавчої служби та направлення до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою від 27.01.2020 підготовче засідання відкладено на 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.03.2020.

В судовому засіданні 02.03.2020 розпочато розгляд справи по суті.

Представник Позивача в призначене судове засідання не з`явився.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2020, відкладено розгляд справи на 17.03.2020.

17.03.2020 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 17.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності правових підстав для зобов`язання відповідача включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 818 548,62 грн. до передавального акта.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань 04.09.2019 засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом Дочірнього підприємство "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради внесено рішення щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до боржника встановлено до 04.11.2019.

04.11.2019 позивачем направлено відповідачеві заяву про задоволення вимог кредитора №31/13-2188 від 01.11.2019 на суму 818 548,62 грн., в якій позивач просив виконати вимоги кредитора – Акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 818 548,62 грн. шляхом перерахування вказаної грошової суми на зазначені реквізити (а.с.46-48).

Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджується, що грошові вимоги позивача до відповідача виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладених з позивачем договорів, відповідно до умов яких позивач продавав та постачав відповідачу природний газ.

Так, 01.10.2004 року між Дочірнім підприємством «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Дочірнім підприємством «Перещепинетеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради було укладено договір комісії тепла № 12/04-280.

ДК «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» свої зобов`язання за цим договором виконав належним чином, а ДП «Перещепинетеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі 3/281-06 встановлено, що сторонами укладено договір комісії №12/04-280, відповідно до п. 2.1 якого Комітент (Позивач) доручив, а Комісіонер (Відповідач) зобов`язався здійснювати діяльність з продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та, укласти від свого імені, але за рахунок Комітента (Позивача) та відповідно до вказівок останнього Угоди зі Споживачами. Відповідно до п. 4.1 – 4.3 Договору Позивач зобов`язався передати, а Відповідач –прийняти обумовлений у акті приймання-передачі обсяг теплової енергії, а також укласти від свого імені Угоди з третіми особами на постачання теплової енергії. Згідно з п. 4.8 Договору Відповідач приймає на себе поруку (делькредере) перед Позивачем за виконання споживачами зобов`язань за Угодами. Сторони домовились, що забезпеченням поруки є сума винагороди Відповідачеві згідно з п. 5.2 Договору, що становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах Договору Теплової енергії, додаткова комісійна винагорода (за умови делькредере) становить 0,1% від вартості фактично реалізованої теплової енергії, всього комісійна винагорода фактично становить 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії. Наприкінці розрахункового місяця Відповідач подає на затвердження Позивачеві звіт комісіонера, в якому зазначається розмір заборгованості споживачів теплової енергії та розмір заборгованості Відповідача за делькредере. 05.01.2006р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою погасити заборгованість, що виникла внаслідок застосування делькредере, яка Відповідачем залишена без відповіді. За звітом комісіонера від 31.01.2006р. №01 З/280 за січень 2006р. заборгованість Відповідача становить 89 876,46 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2006 року в справі №3/281-06(П9/1610-06), позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Перещепинетеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР на користь ДК «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» 89 876 грн. 46 коп. боргу за вказаним вище договором, 898 грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита, 88 грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2006 року у справі № 3/281-06(П9/1610-06), 11.12.2006 року було видано наказ про примусове його виконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 року у справі №3/281-06(П9/1610-06) замінено ДК «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» на його правонаступника Дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідач рішення у справі №3/281-06(П19/1610-06) не виконав, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 у справі №904/1391/19 стягнуто з Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних в сумі 8 179 грн. 53 коп., інфляційних втрат 36 538 грн. 26 коп., судовий збір в сумі 1921 грн.

Станом на час звернення позивача до суду із цим позовом у справі №904/6229/19, несплачена заборгованість відповідача за договором №12/04-280 від 01.10.2004, складає 136 979,47 грн.

Також, 01.10.2005 між Дочірнім підприємством «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Дочірнім підприємством «Перещепинетеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради було укладено договір комісії тепла №12/05-445/2.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2007 у справі №5/374-07, яке набрало законної сили 17.09.2007 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 440 993,86 грн. – боргу, 4 410,00 грн. – держмита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.10р. у справі №5/374-07 замінено стягувача - Дочірнє підприємство "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника - Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Відповідач рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2007 в справі №5/374-07 не виконав, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 у справі №904/4313/18 стягнуто з Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Станом на час звернення позивача до суду із цим позовом у справі №904/6229/19, несплачена заборгованість відповідача за договором №12/05-445/2 від 01.10.2005, складає 657 031,82 грн.

Також, 29.09.2006 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Дочірнім підприємством "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради укладено договір комісії №12/06-1055.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 року в справі № 5/373-07 стягнуто з ДП "Перещепинетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР на користь ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 15 273 грн 85 коп. боргу за вказаним вище договором, 152 грн 74 коп. державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.29).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 року в справі №5/373-07 було видано наказ від 17.09.2007 року про примусове його виконання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2010 року в справі № 5/373-07 замінено стягувача у справі № 5/373-07 з ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Відповідач рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 року в справі №5/373-07 не виконав, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019 у справі №904/1751/19 стягнуто з Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 375 грн. 03 коп. та інфляційні втрати в розмірі 5 703 грн.30коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1914 грн. 41грн.

Станом на час звернення позивача до суду із цим позовом у справі №904/6229/19, несплачена заборгованість за договором 12/06-1055/2 від 01.10.2005 складає 24 537,33 грн.

Таким чином, загальна сума грошових зобов`язань відповідача перед позивачем складає 818 548,62 грн.

Матеріали справи не містять доказів задоволення вимоги кредитора №31/13-2188 від 01.11.2019, що і стало причиною виникнення спору.

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши їх за внутрішнім переконання, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підстави припинення зобов`язань визначені у ст.ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання як реорганізація юридичної особи шляхом приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 3 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань 04.09.2019 засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом Дочірнього підприємство "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради внесено рішення щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації (приєднання).

Тобто, з наведеного вбачається, що засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача шляхом реорганізації, а саме приєднання.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Перебування боржника в стані припинення не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання, так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Аналогічні правові позиції зазначені у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 925/1143/17.

Матеріалами справи підтверджується вчасне направлення кредитором вимоги про визнання його кредиторських вимог.

Доказів задоволення вимоги позивача матеріали справи не містять. Доводи, наведені в обґрунтування позову відповідачем не спростовано.

Судом перевірено розрахунки заявленої у позовній заяві суми грошової вимоги та помилок не виявлено.

Відповідачем у відзиві на позов заперечень відносно розрахунків розміру кредиторської вимоги не наведено. До того ж, включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту є обов`язком комісії з припинення, тому саме на неї (комісію) і покладається обов`язок перевіряти правильність розрахунку грошових вимог. Відповідач мав право у відповіді на вимогу про включення кредиторських вимог викласти свої заперечення відносно розміру заборгованості.

В матеріалах справи відсутня відповідь відповідача із зазначенням прийнятого рішення за результатами розгляду вимоги позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача включити до передавального акту грошові вимоги позивача у сумі 818 548,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про включення вимог до передавального акта в сумі 818 548,62 грн. до передавального акта - задовольнити.

Зобов`язати Дочірнє підприємство "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі комісії з припинення Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Степова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 24995080) включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) в сумі 818 548,62 грн. до передавального акту, про що видати наказ.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі комісії з припинення Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Степова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 24995080) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 6), ідентифікаційний код 20077720) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 921,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набранням рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241,284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.03.2020

Суддя Н.Г. Назаренко