Рішення № 88302664, 13.03.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2338/19

Провадження № 2/697/52/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря судового засідання Десятник О.А.

представника позивача Бовшика М.Ю.

представника відповідача Богачука Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Сиру» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в подальшому уточненим до ТОВ «Клуб Сиру» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати, в обґрунтування якого зазначив, що 05.10.2009 він був прийнятий на посаду директора комерційного до ТОВ «Клуб сиру». 01.07.2016 на підставі наказу № 46-к від 17.06.2016 його було звільнено з посади за угодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні з ТОВ «Клуб сиру» з позивачем не був проведений розрахунок індексації заробітної плати відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (зі змінами та доповненнями), яка є фондом додаткової заробітної плати та не виплачувалася на підприємстві протягом усього періоду сумлінної праці. За весь цей період сума не виплачених інфляційних втрат складає 17109,28 грн. Оскільки сума виплат, пов`язаних з індесацією заробітної плати, входить до фонду додаткової зарплати працівника, доходи (заробітна плата) якого індексується, відповідальність за порушення здійснення індексації зарплати аналогічна тій, яка передбачається при порушенні нарахування основної заробітної плати та інших видів доходів працівника. При розрахунку середнього заробітку позивач брав заробітну плату за травень та червень 2016 року, оскільки він звільнився 01.07.2016 року. Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні на день звернення до Канівського міськрайонного суду складає 1138073,04 грн.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по індексації заробітної плати в розмірі 33018,56 грн.; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток при звільненні станом на 28.11.2019, що складає 1219568,22 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому пояснив, що позивача було прийнято на роботу 05.10.2009 з посадовим окладом у розмірі 17000,00 грн. На підтвердження цього відповідач не може надати розпорядчих документів, оскільки в листопаді 2017 року дані документи було втрачено. Рівень заробітної плати відповідача підтверджується даними бухгалтерського обліку. Протягом періоду роботи позивача у відповідача заробітна плата не підвищувалась. Позивачем додано до позовної заяви розрахунок індексації, в якому суму індексації визначено у розмірі 17109,28 грн. Проте така сума є невірною. Позивачем з невідомих відповідачу причин було взято невірний розмір заробітної плати позивача. Так індексація заробітної плати ОСОБА_1 за період з жовтня 2009 року по липень 2016 року становить 34000,00 грн. Звертають увагу, що у червні 2016 року цю суму було виплачено позивачу в повному обсязі. Загалом за червень 2016 року було до виплати 41055,00 грн., за липень 2016 року 44754,93 грн., всього 85808,93 грн. Зазначають, що чинне законодавство України не закріплює форму довідки про доходи працівників. Так, в ТОВ «Клуб сиру» довідки про заробітну плату співробітників формуються автоматично в програмному комплексі «1С:Предпиятие 8.3 (8.3.9.2033)». Відповідно до налаштувань конфігурації програми вказана довідка містить наступну інформацію: «період» - термін протягом якого здійснювалися виплати; «нарахований дохід всього» - загальна сума усіх нарахувань, що включає оклад, компенсації, відрядження, відпускні/компенсація за невикористану відпустку, премії, індексації тощо; «в т.ч. оклад» - нарахований оклад відповідно до відпрацьованого часу; «в т.ч. відрядження» - добові витрати та витрати на проїзд та проживання при перебуванні працівників у відрядженні; «в т.ч. відпустка (компенсація відпустки)» - виплати відпускних/компенсації за невикористану відпустку; «в т.ч. компенсація авто» - виплати суми компенсації за використання авто в службових цілях; «в т.ч. премія» - виплати сум надбавок, винагород, премій, індексації, інших компенсацій, тощо; «сума ПДФО» - сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб; «військовий збір» - сума нарахованого та утриманого податку; «виплачено» - сума, яку працівник отримав; «дохід за вирахуванням ПДФО» - графа «нарахований дохід всього» за мінусом графи «сума ПДФО». Таким чином, в довідці про доходи ОСОБА_1 в графі «в т.ч. премія» відображена сума усіх виплат, що включають в себе суми надбавок, винагород, премій, індексації, інших компенсацій, тощо. Відповідно до даних графи «в т.ч. премія» йому було сплачено в червні 2016 року суму індексації в розмірі 34000,00 грн. Вважає, що ОСОБА_1 було виплачено всі належні суми, а тому позовні вимоги рахує необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, за участю його представника адвоката Бовшика М.Ю. Заявлені вимоги підтримує, просить їх задовільнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які викладені в позовній заяві та письмовому виступі (а.с.1-5, 130-136).

Представник відповідача адвокат Богачук Я.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на матеріали письмового відзиву та заперечення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З трудової книжки встановлено, що ОСОБА_1 з 05.10.2009 по 01.07.2016 працював у ТОВ «Клуб Сиру» на посаді директора комерційного. Був звільнений на підставі п.1 ст. 36 КУпП України за угодою сторін (а.с.28-31).

Позивач посилається на те, що йому не виплачувалась індексація заробітної плати за весь період роботи та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати, які є складовими заробітної плати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно вимог ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено у ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З бухгалтерської довідки від 09.10.2019 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 на посаді Директор комерційний в період з жовтня 2009 року по липень 2016 року складала 17000,00 грн. (а.с.52).

З розрахунку індексація заробітної плати по ОСОБА_1 , наданому як додаток до відзиву вбачається, що розмір індексації склав 34000,00 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «Клуб Сиру» за № 92 від 11.09.2019 ОСОБА_1 в червні 2016 року було виплачено 51000,00 грн., в липні 2016 року 55596,18 грн. (а.с.34-35).

Позивачем було надано власний розрахунок індексації, яка як останній вважає підлягала виплаті за спірний період і складає 33018,56 грн.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , пояснила, що працює бухгалтером в ТОВ «Клуб Сиру», до її обов`язків входить нарахування заробітної плати, в тому числі індексації. Індексація позивачу була нарахована при звільненні та виплачена в розмірі 34000,00 грн. Ця сума є збільшеною, оскільки на час звільнення позивача 01.07.2016 ще не було відомо, який буде індекс інфляції, так як ці дані стають відомі після 10 числа кожного місяця. Тому керівництвом було вирішено заокруглити суму та виплатити більше. Щодо запису в довідці № 92 суми в розмірі 34000,00 грн. в графі «в т.ч. премія», то на той час вони працювали в програмі «1С:Предпиятие 8.3 (8.3.9.2033)», в якій не було передбачено графи «індексація», всі виплати групувалися і зазначалися в графі «премія та інші виплати». Наказів щодо преміювання ОСОБА_1 в 2016 році на підприємстві не було. Сам позивач жодного разу не звертався до товариства з питанням, що йому щось не було виплачено.

Відповідно до п.4 Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в редакції, що діяла в період працевлаштування позивачки, Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Пунктом 5 Постанови в цій же редакції, визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Постановою КМУ №526 від 13.06.2012 року, внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, абзац третій пункту 5 викладено в такій редакції: «У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення».

Постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення викладено в новій редакції, згідно якою: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

За вимогами ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з довідки від 25.11.2019 виданої ТОВ «Клуб Сиру», у 2016 році щодо ОСОБА_1 не видавались накази про преміювання, а тому преміювання не здійснювалось (а.с.99).

З довідки ТОВ «Клуб Сиру» за № 92 від 11.09.2019 щодо виплат ОСОБА_1 вбачається, що в графі «в т.ч. премія» містися інформація щодо виплати в червні 2016 року 34000,00 грн. (а.с.34-35).

Показами свідка ОСОБА_2 , яка працює бухгалтером в ТОВ «Клуб Сиру» підтверджено, що позивачу у відповідності до норм діючого законодавства нараховувалась та виплачувалась індексація заробітної плати. Належних доказів, які б спростовували правильність нарахування індексації відповідачем, позивачем та представником позивача не надано, клопотання про призначення бухгалтерської експертизи останніми не заявлялось, а для визначення правильності нарахування індексації необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерії.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості по індексації заробітної плати задоволенню не підлягають за їх необґрунтованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов`язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За вимогами ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

До того ж, як встановлено в поставі Верховного Суду № 761/9584/15-ц від 26.06.2019, непоодинокими є випадки, коли працівник за наявності спору з роботодавцем щодо розміру належних при звільненні незначних сум тривалий час не звертається до суду, а в позовній заяві зазначає мінімальну суму простроченої роботодавцем заборгованості, яку, на думку позивача, суд точно стягне у повному обсязі. Проте метою таких дій працівника є не стягнення заборгованості з роботодавця, а стягнення з нього у повному обсязі відшкодування в розмірі середнього заробітку, тобто без будь-якого зменшення розміру останнього. Вказане є наслідком застосування підходу щодо неможливості суду зменшити розмір відшкодування, виходячи з середнього заробітку.

Велика Палата Верховного Суду доходить до висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.

Оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем строків розрахунку належних ОСОБА_1 при звільненні виплат, вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 259, 263- 268, 354 ЦПК України, ст.ст.115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Сиру» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2020.

Головуючий підпис Г . С . Русаков