Ухвала суду № 88302362, 19.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4519/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» від 24.01.2020 року.

18.03.2020 року через канцелярію суду ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37344286).

Свою заяву мотивує тим, що 08 червня 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 , було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 08.06.2009 року було зроблено відповідний актовий запис за №4. Стверджує, що у вказаному шлюбі вони набули право на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37344286) в розмірі 22,5%. Вказане підтверджується відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24 січня 2020 року його дружина, ОСОБА_2 , без його відома та згоди подарувала частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37344286) в розмірі 22,5%, згідно Договору дарування частки в статутному капіталі Товарситва з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» від 24.01.2020 року. Вважає, що такий договір є недійсним, оскільки відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, оскільки частку в статуному капіталі ними придбано у зареєстрованому шлюбі, то таке майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Враховуючи те, що вказані вище обставини свідчать про очевидність заподіяння шкоди правам та охоронюваним інтересам заявника у випадку невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в справі, а також з урахуванням того, що в даному випадку захист прав, свобод та інтересів особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову без вжиття таких заходів забезпечення стане неможливим, у зв`язку з чим для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в справі. Тому вищенаведене свідчить про наявність підстав вважати, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, що означатиме порушення в тому числі вимог пункту 1 ст. 6 § 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши подані позивачем докази до заяви, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в цивільній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_2 належить частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37344286) в розмірі 22,5%.

Судом також досліджено Договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» від 24.01.2020 року, укладений між ОСОБА_3 (Обдаровуваний) та ОСОБА_2 (Дарувальник), відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Дарувальник передає у власність Обдаровуваному, а Обдаровуваний приймає у власність дарунок – частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» ідентифікаційний код юридичної особи 37344286 (надалі іменується «Підприємство») в розмірі 22,5% відсотків, яка в грошовому еквіваленті становить 2250,00 грн.

З пункту 2 цього Договору вбачається, що Обдаровуваний зобов`язаний провести зміни до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зумовлені зміною розміру частки засновників Підприємства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Так, заявником в заяві про забезпечення позову наголошено на тому, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову фактично і юридично унеможливить ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, оскільки існує загроза внесення змін до відомостей про ТОВ «Поліський стандарт» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі оскаржуваного Договору.

Наведене дає підстави суду вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Враховуючи викладені в заяві про забезпечення позову обставини, наявність спірних правовідносин щодо дійсності Договору дарування частки в статутному капіталі від 24.01.2020 року, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Відтак, встановлення таких заходів забезпечення позову як заборона державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи,що стосуються та виникають на підставі частки ОСОБА_2 у розмірі 22,5 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37344286) та з питань, для вирішення яких необхідним є присутність врахування голосів учасника, що припадають на таку частку статутного капіталу, до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Разом з тим невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову у цій частині, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль, оскільки відповідні відомості про відчуження частки в статутному капіталі можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються та виникають на підставі частки ОСОБА_2 у розмірі 22,5 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський стандарт» (ідентифікаційний код юридичної особи 37344286) та з питань, для вирішення яких необхідним є присутність врахування голосів учасника, що припадають на таку частку статутного капіталу.

Копію ухвали направити в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2) для виконання та сторонам для відома.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя І.О. Гордійчук