Рішення № 88302271, 19.03.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/4008/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

/заочне/

"19" березня 2020 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 14875 грн. 11 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 12 листопада 2008 року між сторонами укладено договір, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконувала, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з неї заборгованість за кредитом у судовому порядку.

Сторони у судове засідання не з`явилися з невідомої суду причини, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, у тому числі шляхом розміщення 21 лютого 2020 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило та відзиву на позов відповідач не подав. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

При таких умовах суд вважає за можливе винести заочне рішення по справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що 12 листопада 2008 року між ЗАТ КБ “Приватбанк”, яке змінило назву на АТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_1 на підставі заяви позичальника укладено договір, згідно якого банк надав останній кредит в сумі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної комісії строком на 12 місяців, який автоматично лонгується на той же термін, якщо жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору (п.9.12 Умов).

Банк виконав свої зобов`язання, відкривши ОСОБА_1 рахунок та надавши кредитні кошти в межах обумовлених сум.

У відповідності до п.6.5 погоджених сторонами Умов та правил надання банківських послуг – клієнт зобов`язувався погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування та сплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачувала, здійснивши останні платежі на погашення кредиту в липні та листопаді 2017 року, чим порушила умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 30 жовтня 2019 року заборгованість відповідача за договором №б/н від 12 листопада 2008 року складається з тіла кредиту – 1716,03 грн., відсотків – 10174,55 грн., пені – 1800 грн., фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. та процентної частини штрафу 684,53 грн., а всього на загальну суму 14875,11 грн.

Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності, зокрема у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу), які згідно ст.549 ЦК України є одним видом цивільно-правової відповідальності, суперечить ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої з січня 2016 року не ґрунтуються на вимогах закону, є безпідставною та стягненню з відповідача не підлягає.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 13075,11 грн. без нарахованої позивачем пені.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1688 грн. 56 коп. пропорційно розміру задоволених вимог (87,90%).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором №б/н від 12 листопада 2008 року в сумі 13075,11 (тринадцять тисяч сімдесят п`ять) грн. 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк” 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 56 коп. судових витрат.

У решті вимог позивача відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією ЦПК України (п.15.5 «Перехідних положень»).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: