Рішення № 88302146, 18.03.2020, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/192/20

Провадження № 2/550/92/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

18 березня 2020 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Антонова А.А., за участю секретаря судового засідання Байрачної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

АТ КБ "ПриватБанк" (надалі - Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому вказує, що 06.04.2009 між Банком та Відповідачем був укладений договір № б/н, згідно якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своє зобов`язання по поверненню кредиту відповідач повністю не виконав та має заборгованість в розмірі 11 603 грн. 38 коп., яку просять стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача надав клопотання, в якому позов підтримав і просив його задовольнити, а справу розглянути у відсутності представника Банку та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був, відповідно до ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ч. 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що 06.04.2009 між ПАТ (зараз - Акціонерне товариство (АТ) КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, згідно якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своє зобов`язання по поверненню кредиту відповідач повністю не виконав та, згідно розрахунку позивача, має заборгованість в розмірі 11 603 грн. 38 коп., що складається з 3 883 грн. 38 коп. заборгованості за кредитом, 6 091 грн. 27 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 600 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 1 028 грн. 73 коп. штрафу (що складається з 500 грн. фіксованої частини та 528 грн. 73 коп. процентної складової).

Враховуючи викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3 883 грн. 38 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6 091 грн. 27 коп. та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 600 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а всього 10 574 грн. 65 коп.

Разом з тим, щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд зауважує наступне.

Цивільно-правова відповідальність — це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи ст. 549 ЦК, згідно з якою штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, суд вважає, що їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15 та від 11.10.2017 р. № 347/1910/15-ц.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 528 грн. 73 коп.).

З Відповідача повинні бути стягнуті на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610-612, 626, 627, 629, 1048-1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 10 574 грн. 65 коп. заборгованості за кредитним договором та 1 915 грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 12 490 грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити рішення суду до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення (в порядку ст. 354 ЦПК України).

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, заочне судове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. А. Антонов