
Дата документу 15.03.2020 Справа № 554/2268/20
Провадження № 1-кс/554/3557/2020
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу — домашнього арешту
м. Полтава «15» березня 2020 року
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Г.В. Андрієнко
за участю секретаря : О.В. Карабаш
за участю прокурора : О.В. Чекіна
за участю підозрюваного : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Плохотнікова Артема Вікторовича про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ Харківської області, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , одруженого , має на утриманні неповнолітню дитину ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 332 КК України ,
матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №620191700000001258 від 10.12.2019 за ч. 3 ст. 332 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №620191700000001258 від 10.12.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що о 17 год. 56 хв. 13.03.2020 року, біля с. Тополі, Дворічанського району Харківської області в 2 800 метрах від Державного кордону України з Російською Федерацією, в ході проведення контролю за вчиненням злочину були затримані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , намагалися організувати незаконне переправлення з території України на територію Російської Федерації в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за що останні передали в якості оплати ОСОБА_3 грошові кошти в суммі 4 500 доларів США.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
13.03.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 14.03.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий та прокурор прохали обрати міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив , що дійсно на прохання ОСОБА_3 намагався доставити невідомих йому осіб для перетину кордону в невстановленому місці, але були затримані працівниками СБУ. Не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи , вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які розповіли обставини організації ОСОБА_3 незаконного переправлення осіб через державний кордон України;протоколами затримання осіб підозрюваних у вчиненні злочину від 13.03.2020, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , протоколом огляду, помітки, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр, протоколом обшуку автомобіля ВАЗ-2121 д.н.з. НОМЕР_1 від 13.03.2020,під час чого були вилучені грошові кошти;протоколом обшуку будинку ОСОБА_3 від 13.03.2020, протоколом огляду автомобіля від 13.03.2020.
Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення в якому він підозрюється та покарання передбачене Кримінальним кодексом України за його скоєння у вигляді позбавлення волі строком до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також, враховуючи інкриміноване йому кримінальне правопорушення, є обізнаним про способи та шляхи незаконного перетину державного кордону України, а тому може залишити територіальні межі України та уникнути відповідальності. Також, останній ніде не працює, має стійкі зв`язки з іноземними громадянами, у зв`язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді, суду.
У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його причетності до скоєння злочину.
Таким чином, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може:
– переховування від органів досудового розслідування та суду;
– знищити, переховувати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
– незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що
ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким він підозрюється та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищіти, переховувати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт буде недостатнім.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного
заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.
Отже, застосування цілодобового домашнього арешту, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені ч.1
ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчий суддя при обранні міри запобіжного заходу також враховує , що ОСОБА_1 сприяє органам досудового слідства та надає правдиві показання про обставини вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 181, 184, 194 КПК України, -
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого задовольнити повністю.
Обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 днів за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
не відлучатися із м. Куп"янськ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Звільнити негайно ОСОБА_1 в залі суду з під варти.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 діб.
Слідчий суддя : Г.В. Андрієнко
Судове рішення № 88301845, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 15.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/2268/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: