Ухвала суду № 88301000, 10.03.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"10" березня 2020 р. Справа № 363/157/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

представника заявника Кепич І.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

представника

заінтересованої особи Стрикаля О.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Вишгороді заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , старший державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіна Марія Михайлівна про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з припинення обов`язку боржника,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з припинення обов`язку боржника. Обґрунтовуючи заяву тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна в натурі відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 задоволено та в порядку розподілу спадкового майна: виділено ОСОБА_2 у власність садовий будинок з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0615 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада, садове товариство «Придніпровське» діл. 115 загальною вартістю 1 348 878 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 0,128 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільській район, село Гора, вартістю 673 905 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 337 486, 50 грн. грошової компенсації. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування майном, що перебуває у спільній частковій власності відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року залишено без змін. ОСОБА_2 , для виконання свого зобов`язання звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої А.Р. та перерахував останній для передачі ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 337 486, 50 грн., про що нотаріусом була видана квитанція № 34 від 31.03.2016 року. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р. неодноразово повідомляла ОСОБА_1 про те, що їй необхідно з`явитися до неї і отримати грошову суму, яка їй належить за рішенням Апеляційного суду Київської області, однак ОСОБА_1 не з`явилася до нотаріуса. Також, ОСОБА_2 повідомив про вказані обставини державного нотаріуса, яким було відкрито виконавче провадження, однак останній виконавче провадження не закрив. Оскільки, на майно ОСОБА_2 накладено арешт в рамках виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 363/157/15-ц від 09.11.2017 року, а тому він змушений звернутися до суду із вказаною заявою.

ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні заяву підтримали повністю та просили задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_2 , пояснили, що грошових коштів на виконання рішення суду ОСОБА_1 не отримувала від ОСОБА_2 та нотаріуса.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спадкового майна в натурі відмовлено.

27.07.2015 року рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_2 задоволено та в порядку розподілу спадкового майна: виділено ОСОБА_2 у власність садовий будинок з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0615 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада, садове товариство «Придніпровське» діл. 115 загальною вартістю 1 348 878 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність земельну ділянку розміром 0,128 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільській район, село Гора, вартістю 673 905 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 337 486,50 грн. грошової компенсації. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування майном, що перебуває у спільній частковій власності відмовлено.

На виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої А.Р. та перерахував останній для передачі ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 337 486,50 грн., про що нотаріусом була видана квитанція №34 від 31.03.2016 року.

05.04.2016 року ОСОБА_2 направив до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ копію квитанції від 31.03.2016 року №34 про розміщення на депозит нотаріуса грошових коштів, які призначені для сплати грошової компенсації ОСОБА_1 на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року залишено без змін.

07.04.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р. направила на адресу ОСОБА_3 повідомлення про те, що 30.03.2016 року ОСОБА_2 переведено на її депозитний рахунок грошову компенсацію у сумі 337 486,50 грн., для виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 15.11.2015 року. В цьому повідомлені нотаріусом було роз`яснено ОСОБА_1 адресу та контактний телефон, для звернення ОСОБА_3 та отриманням грошових коштів.

10.08.2016 року ПАТ «ФІДОБАНК» повідомив ОСОБА_1 про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Оскільки, боржники не є вкладниками по рахунку нотаріусу, то у Фонду немає зобов`язань щодо відшкодування цих сум боржникам. Проте, ці кошти обліковувались на рахунку фізичної особи – нотаріуса, то він має право на відшкодування Фондом коштів в межах гарантованої суми, тобто 200 000,00 грн. у відповідності з Законом.

10.04.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р. направила на адресу ОСОБА_3 повідомлення про те, що остання не має змоги перерахувати грошові кошти в сумі 337 468,50 грн. на рахунок ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що на підставі рішення НБУ від 20.05.2016 року №8 «Про віднесення ПАТ «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.05.2016 року №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ « ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

03.08.2018 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіною М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №363/157/15-ц від 09.11.2017 року виданого Вишгородським районним судом Київської області Виговській Людмилі Олександрівні.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Отже, за змістом ст.432 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, та матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).

Крім того, згідно п.п.1.1. п. 1 Глави 21 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери.

Сторони правочину, в тому числі і попереднього, можуть домовитись про депонування грошових сум у депозиті нотаріуса з метою виконання зобов`язань та наступного їх безготівкового перерахування нотаріусом особі, на ім`я якої вони були внесені безготівковим шляхом, у зв`язку з настанням певної події, що обумовлена договором.

У разі настання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня передає безготівковим шляхом гроші особі, на ім`я якої вони були задепоновані, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування. У разі ненастання певної події, що обумовлена договором, нотаріус повертає безготівковим шляхом гроші з депозиту особи, що їх внесла, за її заявою.

Таким чином, обов`язковою умовою внесення грошей на депозит нотаріуса є домовленість сторін про депонування грошових сум у нотаріуса.

Як встановлено під час розгляду справи, відсутня домовленість між ОСОБА_1 , як стягувачем, та ОСОБА_2 , як боржником, з приводу депонування грошової суми у розмірі 337 486,50 грн. у приватного нотаріуса Суляєвої А.Р. з метою виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року.

Отже, дії ОСОБА_2 щодо розміщення на депозиті приватного нотаріуса КМНО Суляєвої А.Р. суми коштів у розмірі 337 486,50 грн. з метою виконання судового рішення про стягнення цих коштів на користь ОСОБА_1 , були здійснені ним з власної ініціативи, без домовленості з ОСОБА_1 , на його власний розсуд, і не свідчать про добровільне виконання ним рішення суду, оскільки ОСОБА_1 , як стягувач, не отримала вищевказані кошти на підставі рішення суду.

Посилання на положення ст.537 ЦК України про виконання зобов`язання внесенням боргу в депозит нотаріуса є необґрунтованими, оскільки положення даної правової норми врегульовують зобов`язальні правовідносини, які відсутні між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, посилання заявника на той факт, що рішення Апеляційного суду Київської області від 19.11.2015 року виконано, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, жодних доказів щодо добровільного виконання рішення суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу , що ОСОБА_2 звертався до суду з фактично аналогічною заявою, за результатами розгляду якої, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.07.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку з добровільним виконанням – відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 21.11.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишено без задоволення. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09.07.2019 року – залишено без змін.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, необґрунтована, не містить передбачених процесуальним законом підстав для такого визнання, обставини зазначені в такій заяві недоведені, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.18, 353, 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , старший державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіна Марія Михайлівна про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з припинення обов`язку боржника.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18.02.2020 року про зупинення примусового виконання за виконавчим листом № 363/157/15-ц від 19.11.2017 року виданого Вишгородським районним судом Київської області скасувати.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Рудюк