Рішення № 88300986, 17.03.2020, Вишгородський районний суд Київської області

17.03.2020 Справа № 363/2775/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Палій Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.05.2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення часток із складу земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про виділення зі складу земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.05.2018 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви вказав, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.05.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було задоволено. Вирішено: виділити із складу земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 ОСОБА_2 частку земельної ділянки площею 0,0409 га., відповідно до висновку наданого ТОВ «Інгер-град» позначеної на плані штриховкою у вигляді клітинки та визначеною як землекористувач 3; виділити із складу земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 ОСОБА_3 частку земельної ділянки площею 0,0614 га., відповідно до висновку наданого ТОВ «Інгер-град» позначеної на плані білим кольором та визначеного як землекористувач 2; виділити із складу земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 ОСОБА_4 частку земельної ділянки площею 0,0614 га.,відповідно до висновку наданого ТОВ «Інгер-град» позначеної на плані смугастою штриховкою та визначеною як землекористувач 1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. Заявник зазначає, що в обґрунтування власної правової позиції суд при прийнятті рішення посилався на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2016 року у справі №363/185/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області, треті особи - Вишгородське районне управління юстиції та Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, припинення права власності на земельну ділянку та про вчинення певних дій. Також, суд відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , посилався на те, що рішенням суду у визнанні за ним права власності на частину спірної земельної ділянки відмовлено, як і відмовлено у визнанні недійсним державного акту на право власності на спірну земельну ділянку виданого ОСОБА_5 , а тому підстав для виділу зі складу земельної ділянки площею 0,1637 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 останньому частку земельної ділянки площею 0,0786 га судом не вбачається. Станом на дату подачі даної заяви, вказане рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2016 року у справі №363/185/16-ц згідно постанови Верховного Суду України від 26.06.2019 року скасовано. Посилаючись на викладене, просив суд задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позовом ОСОБА_1 задовольнити.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримують та просять її задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 424 ЦПК України, Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.05.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було задоволено. Виділено із складу земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 ОСОБА_2 частку земельної ділянки площею 0,0409 га., відповідно до висновку наданого ТОВ «Інгер-град» позначеної на плані штриховкою у вигляді клітинки та визначеною як землекористувач 3; виділено із складу земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 ОСОБА_3 частку земельної ділянки площею 0,0614 га., відповідно до висновку наданого ТОВ «Інгер-град» позначеної на плані білим кольором та визначеного як землекористувач 2; виділено із складу земельної ділянки кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 ОСОБА_4 частку земельної ділянки площею 0,0614 га.,відповідно до висновку наданого ТОВ «Інгер-град» позначеної на плані смугастою штриховкою та визначеною як землекористувач 1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вказаним рішенням суду зокрема встановлено, що 20 листопада 2008 року ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №601264, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1637 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 (т. 1 а.с.6). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Відповідно до складеного заповіту від 02.04.2003 року ОСОБА_5 заповідала все своє майно, де б воно не було, із чого б воно не складалося, що буде належати на день її смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частинах.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 3/8 (три восьмих) частки земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку (т. 1 а.с. 9).

ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 (одну четверту) частки зазначеної земельної ділянки (т. 1 а.с. 8).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03.09.2014 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Вишгородського Відділу земельних ресурсів, Відділу державної реєстраційної служби Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права на частину земельної ділянки – відмовлено у повному обсязі (т. 2 а.с. 24-26).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2016 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області, треті особи - Вишгородське районне управління юстиції та Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, припинення права власності на земельну ділянку та про вчинення певних дій – відмовлено у повному обсязі (т. 1 а.с. 114-118).

Згідно мотивувальної частини рішення суду, яке заявник, просить переглянути за нововиявленими обставинами, суд прийшов до висновку, що запропонований ТОВ «Інгер-град» варіант виділу часток спірної земельної ділянки відповідає ідеальним часткам сторін, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 – відмові, так як запропонований нею виділ часток зі складу земельної ділянки порушує частку належну на праві власності іншими співвласникам. Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , судом зазначалося, про те, що рішенням суду у визнанні за ним права власності на частину спірної земельної ділянки відмовлено, як і відмовлено у визнанні недійсним державного акту на право власності на спірну земельну ділянку виданого ОСОБА_5 , а тому підстав для виділу зі складу земельної ділянки площею 0,1637 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208 останньому частку земельної ділянки площею 0,0786 га судом не вбачається.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2019 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області, треті особи - Вишгородське районне управління юстиції та Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, припинення права власності на земельну ділянку та про вчинення певних дій задоволено частково. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЕ № 601264, виданий Вишгородським районним відділом земельних ресурсів 20 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1637 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 квітня 2015 року № 1-1488, видане ОСОБА_3 державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Загвоздіною Альоною Миколаївною на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208. Визнано недійсним свідоцтво про спадщину за законом № 1-1473, видане ОСОБА_2 21 квітня 2015 року державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Загвоздіною Альоною Миколаївною на 1/4 частини земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 квітня 2015 року № 1-1482, видане ОСОБА_4 державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Загвоздіною Альоною Миколаївною на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,1637 га, кадастровий номер 3221888801:36:019:0208. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі по 1 250,48 грн. із кожного.

Дані обставини на момент ухвалення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року по справі № 363/2775/15-ц не була встановлені та відомі суду, а отже є істотними та достатніми для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 р. №4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення є нововиявленими обставинами.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Оскільки судом встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року рішення Вишгородського суду Київської області від 29 серпня 2016 року, яке було підставою для ухвалення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року, яке підлягає перегляду, скасовано та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 601264, виданий Вишгородським районним відділом земельних ресурсів 20 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1637 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, визнано недійсними свідоцтво про право на спадщину видані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що дані обставини, є нововиявленими та істотними.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Таким чином, суд вважає доводи заявника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтованими.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року було визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 601264, виданий Вишгородським районним відділом земельних ресурсів 20 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1637 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, визнано недійсними свідоцтво про право на спадщину видані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження підлягає закриттю, оскільки між сторонами відсутній предмет спору.

Доводи ОСОБА_1 про необхідність задоволення його зустрічного позову про виділення зі складу земельної ділянки, є необґрунтованими, оскільки державний акт на земельну ділянку про виділення зі складу якої і просить заявник визнано недійсним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, та зв`язку із відсутністю між сторонами предмету спору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року по справі № 363/2775/15-ц слід скасувати, та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 423, 424, 429 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року по справі № 363/2775/15-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення часток із складу земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про виділення зі складу земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок – скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення часток із складу земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про виділення зі складу земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок - закрити.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивачі та відповідачі за первісним та за зустрічними позовами ОСОБА_2 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

СУДДЯ - І.Ю.КОТЛЯРОВА