
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/489/20
19 березня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі: судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області (далі – Копичинецька міська рада), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Копичинецької міської ради, що полягає у не розгляді по суті її звернення від 15.01.2020 щодо надання у користування земельної ділянки, розташованої на території Копичинецької міської ради в АДРЕСА_1 , для комерційної діяльності;
зобов`язати Копичинецьку міську раду розглянути на сесії міської ради звернення ОСОБА_1 щодо надання у користування земельної ділянки, розташованої на території АДРЕСА_2 міської ради АДРЕСА_1 , для комерційної діяльності.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником магазину промислових та продовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 метою ведення комерційної діяльності позивачка 07.06.2019 звернулась до Копичинецької міської ради із заявою про надання у користування земельної ділянки, на якій розташований магазин.
Заяву позивачки розглянуто 01.07.2019 на засіданні постійної земельної погоджувальної комісії Копичинецької міської ради, про що їй надана відповідь листом №728 від 04.07.2019, у якому повідомлялось про наявність майнового спору на одне і те ж нерухоме майно (приміщення магазину), що розміщене на цій земельній ділянці, що не дає можливості розглянути «земельне» питання до вирішення майнового спору.
В подальшому ОСОБА_1 зареєструвала в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 300 кв.м, розташовану на території Копичинецької міської ради в АДРЕСА_1 , та повторно 15.01.2020 подала до відповідача заяву про надання у користування даної земельної ділянки для комерційної діяльності.
Копичинецька міська рада листом №38 від 20.01.2020 надала Кочмар ОСОБА_2 . ОСОБА_3 аналогічну відповідь, що й перша, про наявність майнового спору на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яку хоче отримати у користування позивачка.
Позивачка вважає, що така відповідь є лише формальною відпискою, відповідачем не дотримано порядку розгляду її звернення на пленарному засіданні Копичинецької міської ради та не прийнято жодного рішення, чим, на думку ОСОБА_1 , порушено її право на належний розгляд звернення, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 12.03.2020 о 11.30 год.
Копію ухвали від 21.02.2020 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 24.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
17.03.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Копичинецька міська рада заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.
Заяви позивачки від 07.06.2019 та 15.01.2020 в межах повноважень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності були належним чином розглянуті, зокрема перша заява від 07.06.2019 розглянута на засіданні постійної земельної погоджувальної комісії Копичинецької міської ради.
При цьому враховано, що до Копичинецької міської ради надійшло звернення громади «Парафії Успіння Пресвятої Богородиці» УГКЦ села Яблунів з проханням допомогти у поверненні належного їм майна - приміщення магазину, право власності на яке підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомого майна – приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Копичинецьким споживчим товариством і греко-католицькою громадою села Яблунів від 06.07.1998, реєстраційним посвідченням від 07.07.1998 на приміщення магазину.
Оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: магазин промислових та продовольчих товарів, що розташований в АДРЕСА_1 , оформлене ОСОБА_1 на підставі рішення №12 виконкому Яблунівської сільської ради від 09.03.2011 без підтвердження придбання нерухомого майна у громади «Парафії Успіння Пресвятої Богородиці» УГКЦ села Яблунів, відповідач вважає, що виник майновий спір, при якому на одне і те ж нерухоме майно існує два документи про право власності. У зв`язку з цим відповідачем запропоновано позивачці вирішити спір щодо нерухомого майна за згодою сторін або в судовому порядку та після цього ініціювати вирішення питання щодо користування земельною ділянкою.
Судове засідання у цій справі, призначене на 12.03.2020 було відкладено за клопотанням учасників справи до 11.30 год 19.03.2020.
В подальшому представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відтак, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 19.07.2019 та на 10.02.2020 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна – магазину промислових та продовольчих товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 13.06.2011, виданого виконкомом Яблунівської сільської ради (а.с. 11, 12).
З метою ведення комерційної діяльності позивачка 07.06.2019 звернулась до Копичинецької міської ради із заявою, у якій просила надати у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку площею 300 кв.м., яка розташована на території АДРЕСА_2 міської ради АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Відповідно до витягу з протоколу № 6 засідання постійної земельної погоджувальної комісії Копичинецької міської ради від 01.07.2019 вказану заяву ОСОБА_1 розглянуто комісією. При її розгляді взято до уваги звернення від громади «Парафії Успіння Пресвятої Богородиці» УГКЦ села Яблунів з проханням допомогти у поверненні майна (приміщення магазину), належного їм відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між Копичинецьким споживчим товариством і греко-католицькою громадою села Яблунів 06.07.1998, та реєстраційного посвідчення від 07.07.1998 на приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований в АДРЕСА_1 .
Також комісією враховано, що право власності на це ж нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі рішення №12 виконкому Яблунівської сільської ради від 09.03.2011, згідно з яким на основі акта державної технічної комісії прийнято в експлуатацію закінчене будівництвом приміщення магазину промислових та продовольчих товарів громадянки ОСОБА_1 за відсутності документів про відчуження вказаної споруди громадою «Парафії Успіння Пресвятої Богородиці» УГКЦ села Яблунів.
З огляду на ці обставини та з метою недопущення рішень, що не відповідають чинному законодавству, а також запобігання рейдерського захоплення майна, комісія вирішила рекомендувати позивачці звернутись із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 300 кв.м., розташованої на території Копичинецької міської ради в АДРЕСА_1 , з метою передачі її в оренду строком на 5 років для комерційної діяльності після вирішення майнового спору (а.с. 32).
Листом №728 від 04.07.2019 відповідач повідомив позивачку про розгляд її звернення та наявність майнового спору, при якому на одне і те ж нерухоме майно існує два документа про право власності, пропонувалося вирішити дане питання за згодою сторін або у судовому порядку (а.с. 9).
У подальшому ОСОБА_1 було зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 300 кв.м (виготовлено кадастровий план), розташовану на території АДРЕСА_2 міської ради в АДРЕСА_1 (а.с. 10).
15.01.2020 позивачка звернулась до відповідача повторно з заявою, у якій просила розглянути питання про надання їй у користування земельну ділянку площею 0,0301 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У заяві вказано, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться магазин промислових та продовольчих товарів, загальною площею 29,0 кв.м, що належить їй на праві приватної власності (а.с. 13). До заяви додано кадастровий план земельної ділянки.
Копичинецька міська рада листом №38 від 20.01.2020 проінформувала ОСОБА_1 про те, що її заява від 15.01.2020 розглянута. Повторно повідомлялося, що «до Копичинецької міської ради надійшло звернення від громади «Парафії Успіння Пресвятої Богородиці» УГКЦ села Яблунів із копією договору купівлі – продажу об`єкту нерухомого майна, складеного між Копичинецьким споживчим товариством і греко-католицькою громадою села Яблунів від 06.07.1998, та копією реєстраційного посвідчення від 07.07.1998 на приміщення магазину «Книги», який розташований в АДРЕСА_1 , з проханням допомогти у поверненні належного їм майна. Оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: магазин промислових та продовольчих товарів, що розташований в АДРЕСА_1 , оформлено ОСОБА_1 на підставі рішення №12 виконкому Яблунівської сільської ради від 09.03.2011, то виник майновий спір, при якому на одне і те ж майно існує два документи про право власності». У зв`язку з цим, відповідачем запропоновано позивачці вирішити ситуацію, що склалася, за згодою сторін або в судовому порядку (а.с. 14).
Будь-яких відомостей про те, що заява ОСОБА_1 від 15.01.2020 була розглянута на сесії Копичинецької міської ради до суду відповідачем не подано. Також відсутня інформація, що повторно подана заява ОСОБА_1 виносилася на розгляд постійної комісії Копичинецької міської ради.
Вважаючи, що відповідь відповідача на звернення заявниці від 15.01.2020 є лише формальною відпискою, а міською радою не дотримано порядку розгляду звернення з прийняттям відповідного рішення на пленарному засіданні ради, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Предметом розгляду у цій справі справи є бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 15.01.2020 про надання у користування земельної ділянки за визначеною законом процедурою та зобов`язання Копичинецьку міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії міської ради вказане звернення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України «Про звернення громадян» від 10.02.1996 року № 393/96-ВР.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка звернулась до Копичинецької міської ради 15.01.2020 із з заявою, у якій просила розглянути питання про надання їй у користування земельну ділянку площею 0,0301 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтею 123 Земельного кодексу України.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина перша статті 123 Земельного кодексу України).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною третьою статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Частинами першою-третьою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що органи місцевого самоврядування повинні діяти відповідно до закріпленої імперативної норми щодо розгляду земельних питань виключно на сесії ради. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
Між тим, Копичинецька міська рада листом №38 від 20.01.2020 проінформувала ОСОБА_1 про наявність звернення від громади «Парафії Успіння Пресвятої Богородиці» УГКЦ села Яблунів, яка вважає себе власником нерухомого майна, АДРЕСА_1 , що свідчить про необхідність першочергово вирішити між ними питання права власності на майно, після чого може ініціюватися питання про користування земельною ділянкою (а.с. 14).
Разом з тим, така відповідь не є належним розглядом заяви позивачки про надання земельної ділянки у користування, з огляду на наведені положення Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які передбачають визначену процедуру та порядок прийняття рішення з такого «земельного» питання безпосередньо на пленарному засіданні ради після обговорення депутатами та шляхом голосування.
Прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у користування належить до виключних повноважень Копичинецької міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.
У спірному випадку заява ОСОБА_1 від 15.01.2020 не виносилася на розгляд сесії Копичинецької міської ради, обставини вставлені у цій справі свідчать про відсутність підготовки будь-якого проекту рішення по суті питання заявниці, повторно подана заява від 15.01.2020 не виносилася навіть на розгляд земельної комісії ради.
Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб`єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної/юридичної особи. У випадку протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, належним способом захисту порушеного права фізичної особи є зобов`язання такого суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що Копичинецька міська рада не забезпечила належного розгляду звернення позивачки у порядку та спосіб, визначений законом (шляхом прийняття рішення міською радою), а тому відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 15.01.2020.
Для захисту прав і інтересів позивачки з урахуванням повноважень суду, визначених статтею 245 КАС України, необхідно зобов`язати Копичинецьку міську раду розглянути на пленарному засіданні міської ради звернення ОСОБА_1 щодо надання у користування земельної ділянки, розташованої на території Копичинецької міської ради в АДРЕСА_1 , для комерційної діяльності.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною першою статті 9 КС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів, що при розгляді заяви ОСОБА_1 від 15.01.2020 діяв у порядку та спосіб, визначений законом. Відтак суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1681,60 грн згідно з квитанцією № 1 від 13.02.2020 (а.с.5) з розрахунку як за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Позивачкою заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду звернення та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду такого звернення. В цьому випадку вимога про визнання протиправною бездіяльності як передумова для застосування іншого способу захисту порушеного права (зобов`язати вчинити дії) як наслідок протиправності бездіяльності суб`єкта владних повноважень є однією вимогою немайнового характеру. Тобто вимоги позивача є взаємопов`язаними та підлягали оплаті судовим збором як за одну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 14.11.2019, № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 гривні.
Отже, за подання цього позову позивачка мала сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як за одну вимогу немайнового характеру, проте сплатила у більшому розмірі (як за дві позовні вимоги).
За приписами пункту 5 частини першої, частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивачки необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у сумі 840,80 грн та повернути з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, що полягає у не розгляді по суті звернення ОСОБА_1 від 15.01.2020 щодо надання у користування земельної ділянки, розташованої на території Копичинецької міської ради в АДРЕСА_1 , для комерційної діяльності.
Зобов`язати Копичинецьку міську раду Гусятинського району Тернопільської області розглянути на її пленарному засіданні звернення ОСОБА_1 щодо надання у користування земельної ділянки, розташованої на території Копичинецької міської ради в АДРЕСА_1 , для комерційної діяльності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 (село Яблунів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48265, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Копичинецька міська рада Гусятинського району Тернопільської області (вулиця 22 Січня, 29, місто Копичинці, 48260, ідентифікаційний код юридичної особи 04058380).
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2020.
Суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.
Судове рішення № 88297404, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/489/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: