Ухвала суду № 88295769, 10.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 березня 2020 року Справа №804/2112/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного Горбалінський В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення судового збору, в якій позивач просить:

- розподілити судові витрати з урахуванням судових зборів усіх стадій розгляду;

- винести ухвалу про повернення позивачеві судових зборів в сумі 1102,48 + 1378,00 + 1212,62 + 2204,85 = 5897,89 грн, сплачених при поданні позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги.

Заява обґрунтована тим, що при поданні позовної заяви, апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року, апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 року та касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 по справі № 804/2112/16 позивачем було сплачену 1102,48 грн., 1378,00 грн., 1212,62грн., 2204,85 грн. судового збору відповідно. Позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі 817/649/16, в якій зазначено, що вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII.

При вирішенні вказаної заяви, суд виходить з наступного.

Зі змісту позовної заяви у справі, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича і просить суд визнати протиправним наказ та зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести зміни до Загального реєстру вкладників.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів», який установлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

За змісту статті 1 Зстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі 817/649/16 (провадження № 11-1032апп18).

Зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі 817/649/16 (провадження № 11-1032апп18) вбачається, що вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що дія частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви, апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року, апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 року та касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 по справі № 804/2112/16 позивачем було сплачено 1102,48 грн., 1378,00 грн., 1212,62грн., 2204,85 грн. судового збору відповідно, що підтверджується квитанціями про сплату судового збору: квитанція №60 на суму 1102,41 грн., платіжне доручення №1 на суму 1378,00 грн., квитанція № ПН6642 на суму 1212,67 грн., квитанція №ПН87 на суму 2204,85 грн. відповідно.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач не повинен був сплачувати судовий збір при поданні даної позовної заяви, а сплачений судовий збір позивачем при поданні позовної заяви, апеляційних скарг та касаційної скарги є надмірно сплаченим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З огляду на вищевикладене, та зважаючи на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі 817/649/16 (провадження № 11-1032апп18), суд дійшов висновку, що надмірно сплачений судовий збір, а саме - 5897,89 грн. підлягає поверненню позивачу - ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про повернення судового збору – задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 5897,89 грн. (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень вісімдесят дев`ять копійок) з Державного бюджету України.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський