Ухвала суду № 88295767, 18.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2020 року Справа № 160/584/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі клопотання позивача про вжиття заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, в якому просить суд:

- стягнути з Шевченківської районної у м. Дніпрі ради на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 21.05.2019 року по 26.12.2019 року) у сумі 131 232,64 грн.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 21.01.2020 року був залишений без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера: НОМЕР_1 ; завірені копії доданих до позовної заяви документів.

Ухвалою суду 05.02.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 після відкриття спрощеного позовного провадження у справі та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову з позовною вимогою майнового характеру у розмірі 1312,33 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року було продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами після усунення позивачем недоліків позовної заяви, виявлених після відкриття провадження у справі.

17.03.2020 року позивач надав суду клопотання про вжиття заходів процесуального примусу в адміністративній справі.

В обґрунтування свого клопотання позивач зазначив, що вважає таким, що не відповідає дійсності розрахунок відповідачем середнього заробітку за період з 21.05.2019 року по 26.12.2019 року. За поясненнями позивача, відповідно до тексту довідки не зазначено на підставі яких даних та за який період така середня заробітна плата вирахувана. При цьому, фактично позивач працював у відповідача у період з 22.01.2019 року по 14.02.2019 року. Як зазначив позивач, проводити розрахунок середнього заробітку за період з 01.03.2018 року по 14.02.2019 року (період роботи з моменту поновлення) відповідач не має права, оскільки фактичний період не охоплює період в 2 календарні місяці роботи.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи позивача, викладені ним в клопотанні про застосування до відповідача заходів впливу, відповідно до ст. 149 КАС України, та проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Статтею 145 КАС України визначено, що заходом процесуального примусу, зокрема, є штраф.

За змістом ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Тобто, застосування заходу процесуального примусу є правом, а не обов`язком суду і пов`язується з наявністю певних підстав і умов, зокрема, тих, що зазначені у ст. 45 КАС України як підстава для визнання зловживанням процесуальними правами.

У даному випадку суд не знаходить підстав для застосування таких заходів до відповідача, оскільки обставини справи не свідчать про те, що відповідач недобросовісно виконує свої процесуальні обов`язки чи зловживає своїми процесуальними правами. Зокрема, відповідач в установлені судом строки подав відзив на позовну заяву разом з доказами, в обґрунтування своїх доводів. Той факт, що відповідач обґрунтовує свої заперечення певними твердженнями, викладеними в довідці про здійснений ним розрахунок, з чим не погоджується позивач, ще не свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, тобто про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для визнання зловживанням процесуальними правами подання відповідачем заперечень з викладом своїх тверджень в їх обґрунтування та застосування до нього заходів процесуального примусу, відповідно до ст. 149 КАС України.

Тому, доводи позивача, викладені в обґрунтування клопотання про вжиття заходів процесуального примусу та застосування до відповідача заходів впливу за ст. 149 КАС України в адміністративній справі суд вважає безпідставними, та у задоволенні цього клопотання вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. ст. 45, 144, 149, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька