Ухвала суду № 88295331, 18.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

18 березня 2020 р. Справа № 142/29/20

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання дій та рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

17.01.2020 до Піщанського районного суду Вінницької області звернулася із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що з лютого 1995 по 01.05.2016 була зареєстрована, як фізична особа - підприємець. З 01.05.2006 припинила підприємницьку діяльність. Однак 09.08.2019 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145022-54 на суму 23785,08 грн.

З метою скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-145022-54 на суму 23785,08 грн, позивачка 06.06.2019 оскаржила її в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Проте, рішенням Державної податкової служби України від 15.10.2019 № 5567/6/99-00-08-06-01 скаргу задоволено частково, зобов`язано відповідача сформувати та направити нову вимогу.

Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу від 09.08.2019 № Ф-145022-54 та рішенням Державної податкової служби України від 15.10.2019 № 5567/6/99-00-08-06-01, позивачка звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 20.01.2020 адміністративну справу № 142/29/20 передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 19.02.2020.

За результатом автоматизованого розподілу справ між суддями, головуючим у справі визначено суддю Богоноса М.Б.

Ухвалою від 24.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду, а саме надання до суду:

- засвідчених копій документів, що долучені до позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для направлення відповідачам);

- оформленого належним чином клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами в його підтвердження, або документ про сплату судового збору у сумі 1680,80 грн.

13.03.2020 до суду надійшла заява позивачки про усунення, вказаних в ухвалі від 24.02.2020, недоліків, а саме засвідчені копії документів, що долучені до позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами в його підтвердження.

Обґрунтовуючи клопотання позивачка зазначила, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2018 по 2019 ріку у неї відсутній дохід, а тому просить звільнити від сплати судового збору, як особу, майновий стан якої не дає змоги сплатити судовий збір.

Розглянувши клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи (розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік).

Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").

Окрім того, у своїй практиці Європейський суд звертав увагу на необхідності дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, інформація про доходи позивача за період з I кварталу 2018 року по IV квартал 2018 року у системі відсутня.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, інформація про доходи позивача за період з I кварталу 2019 року по ІІІ квартал 2019 року у системі відсутня.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання позивачки про її звільнення від сплати судового збору у цій справі.

З урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України та підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст. 12, 132, 133, 160, 171, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі.

3.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України

6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України.

8. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.

9. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачам.

10. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 256 КАС України) та оскарженню не підлягає.

Суддя Богоніс Михайло Богданович